Міністерство освіти представило на розгляд начальників головних управлінь освіти та науки областей свої ідеї реформ при оцінюванні знань.
При вступі до вишів враховуватимуть середній бал шкільного атестату, щоб це була одна-четверта прохідного балу. А 12 бальну шкалу оцінювання переводять у 200-бальну. Відтак найнижчий середній бал атестату «1» за новою шкалою оцінюється у «106» балів. А найвищий «12» дорівнює «200 балів».
Випускники сильних шкіл програють
Не всі освітяни погодились зі змінами, але попри їхні зауваження, перший заступник міністра підписав лист про зміни.
Це неправомірний крок за два місяці до завершення навчання у школі, каже начальник головного управління освіти Львівської обладміністрації Павло Хобзей, який на знак протесту покинув нараду. Він наголосив, що при 200-бальній щільній шкалі учні сильних спеціалізованих шкіл, ліцеїв та гімназій опиняться у гіршій ситуації, аніж школярі слабших шкіл. Оскільки в одних високі вимоги до знань і оцінок. Так, середній бал в одному з престижних в Україні – фізико-математичному ліцеї у Львові – 9 , але оцінки «6» із математики там і «12» у середній школі мають різну вагу.
За підрахунками львівських фахівців, за новою шкалою учні сильних шкіл можуть втратити до 40 балів, які їм важко буде наздогнати на тестах.
«Бал сертифікату становить від 100 до 200, бал атестату від 106 до 200. Що ми маємо? Три обов’язкові екзамени до вишів і атестат важить одну четверту, в радянський час він важив одну-п’яту. Бал атестату є зависокий, як на мене, – каже Павло Хобзей. – Яка має бути моя стратегія у цій ситуації, як керівника? Ми повинні тиснути і щоб оцінки відповідали дійсності і садити дітей своєї області, бо де є гарантія, що в інших областях не буде інша стратегія, і буде вищий бал атестатів, і ці діти матимуть переваги перед нашими. Чи ліберально дивитися? Якщо жорстко ставимо оцінки, то діти не проходять у виші в Києві чи по Україні. Зменшуємо їм шанс, бо наздогнати бали при 200-бальній шкалі складно. Що робити директору сильної вимогливої школи? Піднімати різко оцінки в останній чверті?».
До директорів шкіл вишикувалась черга батьків
Міністерство освіти пояснює, що запровадило врахування балу атестату під час вступу, щоб спонукати учнів до навчання у школі. Адже не таємниця, що учні випускного класу займаються у репетиторів лише з тих трьох предметів, із яких треба здавати тести. Однак змінювати правила гри під час гри неприпустимо, наголошує Павло Хобзей. Він наводить приклад Польщі, де про зміни в освіті говорять за два роки до запровадження і ведуться публічні дискусії серед фахівців, батьків і школярів.
Директори шкіл почуваються незахищеними. В управлінні кажуть, що уже до директорів шикуються черги батьків. А ще спрацьовує телефонне право. Це не що інше, як повернення хабарництва у школи і перший крок до відміни незалежного оцінювання знань, що поверне корупцію у виші. Про це говорять численні експерти.
Табачник мстить Вакарчуку?
Директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк заявляє, що дії нового міністра освіти і науки Дмитра Табачника щодо реформування системи освіти – це помста його попереднику Іванові Вакарчуку. Оскільки ніхто насправді не турбується про учнів, які тільки страждають через зміни за два місяці до проведення всеукраїнського зовнішнього незалежного оцінювання.
Лариса Середяк також наголосила, що друк тестів мовами національних менших – це викинуті зайві гроші. У Львівській та Волинській областях тестування на мовах національних меншин пройдуть трішки більше, ніж півтисячі осіб.
«Комплект для складання тестів мовами нацменшин – це 15 зошитів, так це складає машина. Якщо іспит складають тільки три особи однією з мов, то все рівно буде 15 зошитів. Хто рахує ці перевитрати?» – запитує пані Середняк
Наразі немає наказу Міністерства освіти про зміни в оцінці знань, але це справа кількох днів, припускають у Львівському обласному управлінні освіти. Зупинити такі зміни, на думку Павла Хобзея, можуть тільки батьки випускників, які не є заможними і впливовими.
При вступі до вишів враховуватимуть середній бал шкільного атестату, щоб це була одна-четверта прохідного балу. А 12 бальну шкалу оцінювання переводять у 200-бальну. Відтак найнижчий середній бал атестату «1» за новою шкалою оцінюється у «106» балів. А найвищий «12» дорівнює «200 балів».
Випускники сильних шкіл програють
Не всі освітяни погодились зі змінами, але попри їхні зауваження, перший заступник міністра підписав лист про зміни.
Це неправомірний крок за два місяці до завершення навчання у школі, каже начальник головного управління освіти Львівської обладміністрації Павло Хобзей, який на знак протесту покинув нараду. Він наголосив, що при 200-бальній щільній шкалі учні сильних спеціалізованих шкіл, ліцеїв та гімназій опиняться у гіршій ситуації, аніж школярі слабших шкіл. Оскільки в одних високі вимоги до знань і оцінок. Так, середній бал в одному з престижних в Україні – фізико-математичному ліцеї у Львові – 9 , але оцінки «6» із математики там і «12» у середній школі мають різну вагу.
За підрахунками львівських фахівців, за новою шкалою учні сильних шкіл можуть втратити до 40 балів, які їм важко буде наздогнати на тестах.
«Бал сертифікату становить від 100 до 200, бал атестату від 106 до 200. Що ми маємо? Три обов’язкові екзамени до вишів і атестат важить одну четверту, в радянський час він важив одну-п’яту. Бал атестату є зависокий, як на мене, – каже Павло Хобзей. – Яка має бути моя стратегія у цій ситуації, як керівника? Ми повинні тиснути і щоб оцінки відповідали дійсності і садити дітей своєї області, бо де є гарантія, що в інших областях не буде інша стратегія, і буде вищий бал атестатів, і ці діти матимуть переваги перед нашими. Чи ліберально дивитися? Якщо жорстко ставимо оцінки, то діти не проходять у виші в Києві чи по Україні. Зменшуємо їм шанс, бо наздогнати бали при 200-бальній шкалі складно. Що робити директору сильної вимогливої школи? Піднімати різко оцінки в останній чверті?».
До директорів шкіл вишикувалась черга батьків
Міністерство освіти пояснює, що запровадило врахування балу атестату під час вступу, щоб спонукати учнів до навчання у школі. Адже не таємниця, що учні випускного класу займаються у репетиторів лише з тих трьох предметів, із яких треба здавати тести. Однак змінювати правила гри під час гри неприпустимо, наголошує Павло Хобзей. Він наводить приклад Польщі, де про зміни в освіті говорять за два роки до запровадження і ведуться публічні дискусії серед фахівців, батьків і школярів.
Директори шкіл почуваються незахищеними. В управлінні кажуть, що уже до директорів шикуються черги батьків. А ще спрацьовує телефонне право. Це не що інше, як повернення хабарництва у школи і перший крок до відміни незалежного оцінювання знань, що поверне корупцію у виші. Про це говорять численні експерти.
Табачник мстить Вакарчуку?
Директор Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариса Середяк заявляє, що дії нового міністра освіти і науки Дмитра Табачника щодо реформування системи освіти – це помста його попереднику Іванові Вакарчуку. Оскільки ніхто насправді не турбується про учнів, які тільки страждають через зміни за два місяці до проведення всеукраїнського зовнішнього незалежного оцінювання.
Лариса Середяк також наголосила, що друк тестів мовами національних менших – це викинуті зайві гроші. У Львівській та Волинській областях тестування на мовах національних меншин пройдуть трішки більше, ніж півтисячі осіб.
«Комплект для складання тестів мовами нацменшин – це 15 зошитів, так це складає машина. Якщо іспит складають тільки три особи однією з мов, то все рівно буде 15 зошитів. Хто рахує ці перевитрати?» – запитує пані Середняк
Наразі немає наказу Міністерства освіти про зміни в оцінці знань, але це справа кількох днів, припускають у Львівському обласному управлінні освіти. Зупинити такі зміни, на думку Павла Хобзея, можуть тільки батьки випускників, які не є заможними і впливовими.
