Дослідники наводять різні версії того, коли з’явився День сміху. Дехто зауважує, що його відзначали ще у Стародавньому Римі. А більшість учених знаходить витоки такого свята у ХVІ столітті у Франції. Тоді король Карл ІХ розпорядився перенести Новий рік із Першого квітня на Перше січня. Але частина підданих продовжувала зустрічати Новий рік Першого квітня. Ті, хто швидше зорієнтувався, жартували над важкодумами.
Українці часто-густо сміються над собою – це ознака душевного здоров’я
Специфіка гумору кожного народу зумовлюється його світоглядом, який формується тисячоліттями, зазначає етнограф Ольга Поріцька. Українські жарти не злостиві, іронічні. До того ж, оскільки українці є землеробською нацією, то й гумор має переважно аграрний характер. Окрім того, за словами етнографа, через відмінність реалій побуту міський гумор завжди відрізнявся від сільського.
На думку художника і драматурга Леся Подерв’янського, гумор - це категорія універсальна, він існує поза простором і часом. Проте жарти кожного народу відображають його спосіб мислення і в цьому сенсі українці - одна з найдотепніших націй.
«Українці сміються часто-густо над самими собою, що дуже привабливо і симпатично. І це є ознакою їхньої сили й душевного здоров’я. Адже кожен психіатр знає, що людина, схильна до самоіронії, – здорова людина», - сказав Лесь Подерев’янський.
Здатність кепкувати з самого себе – це ознака того, що людина перебуває у гармонії сама з собою. І за цим критерієм українське суспільство хворим не назвеш, - зауважує письменник Олександр Ірванець. На відміну від політиків, прості люди не втратили почуття гумору, каже він.
«Пам’ятаєте фільм з Янковським «Той самий Мюнхаузен», де головний герой говорить: всі на світі мерзоти і підлоти робилися із серйозним виразом обличчя? І я не раз у житті переконувався, що саме так воно і є. І нас із серйозним виразом обличчя спочатку закликали будувати комунізм, потім перед нами ставили всілякі інші цілі - і все це переверталося пшиком, - зазначив Олександр Ірванець та додав. - Якщо брати нашу еліту, наших можновладців, то вони якраз і грішать оцими серйозними, пісними мордами і переконаністю в своїй незаперечній правоті. Моїм жартом для них буде моя податкова декларація».
Українці та англійці – кожному своє почуття гумору
«Сміх притаманний людині», - цитує класика французької літератури Франсуа Рабле письменник і філософ Максим Стріха. Саме почуття гумору і здатність до жартів, за визначенням древніх філософів, відрізняє людину від тварини. За словами Максима Стріхи, особисто для нього Перше квітня - це зайвий привід усміхнутись самому собі, не переймаючись глобальними проблемами.
«Англійці взагалі вважають, що жартувати треба до дванадцятої години дня і на те назва цього дня «День дурнів». А той, хто розігрує після дванадцятої години дня - сам переходить до розряду дурнів».
Коли говорять про специфіку гумору різних народів, часто згадують британців. Мовляв, у них він є особливим, повідомляє лондонський кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко. Винахідливість, витончена гра слів, дотепні каламбури…– це родзинки «суто англійського гумору».
Кажуть, що в англійському житті більше гумору, ніж в усіх інших культурах, разом узятих, і він є витонченішим, ніж будь-де. Про це свідчить неймовірна кількість англійських гумористичних фільмів, журналів, романів, теле- і радіопередач.
Для англійського гумору практично не існує табу – і в цьому одна з його відмінностей від українського гумору, наприклад. В Англії, зокрема, вільно жартують на теми ІІ Світової війни, і нікого не здивуєш застосуванням гумору навіть під час промови на похороні.
Англійський гумор також часто полягає на руйнуванні правил логіки. Наприклад, хтось каже: «Кіт хоче йти надвір». У нього питають: «Звідки ти про це знаєш?» І чують відповідь: «А він капелюха надів». Тобто комічний ефект створює неможливий факт одягання капелюха котом.
Цілющі властивості сміху
Існує навіть наука, яка вивчає вплив сміху на здоров’я людини - гелотологія. Сміх зміцнює імунітет і тренує серцевий м’яз. Під час сміху покращується діяльність легенів, що збільшує постачання кисню в кров. Крім цього, під час сміху в організмі людини виробляється гормон радості й задоволення – ендорфін, зазначає психолог Валентина Єфремова.
«Під час сміху працює велика кількість м’язів обличчя – фактично відбувається його масаж. Коли ми сміємось, то знімаємо нервову напругу . З одного боку, ми нібито робимо зарядку ( працюють діафрагма, легені) , а з іншого – розслабляємося. Дійсно, сміх дуже корисний для людини», - зазначає психолог.
Якщо сміх несе в собі потужний позитивний психотерапевтичний заряд, то людей, які дарують цей сміх, можна вважати лікарями людських душевних недугів, - вважає комедійний актор Богдан Бенюк. І дарувати радість, за його словами, необхідно постійно, а не у фіксований день Першого квітня.
«От, власне, коли ти йдеш вулицею і навпроти тебе люди, які мають посмішку, то зовсім інакшим здається світ, радісно довкола, ти сам стаєш добрішим. І це правда», - пояснив Богдан Бенюк.
До речі, деякі закордонні вчені стверджують, що наступного року Першого квітня не буде. Річ у тім, що один раз на тисячу років ця дата зникатиме. І саме такого календарного парадоксу науковці очікують 2011 року. Після 31 березня відразу настане Друге квітня. Це доводять складні астрономічні й математичні розрахунки.
Українці часто-густо сміються над собою – це ознака душевного здоров’я
Специфіка гумору кожного народу зумовлюється його світоглядом, який формується тисячоліттями, зазначає етнограф Ольга Поріцька. Українські жарти не злостиві, іронічні. До того ж, оскільки українці є землеробською нацією, то й гумор має переважно аграрний характер. Окрім того, за словами етнографа, через відмінність реалій побуту міський гумор завжди відрізнявся від сільського.
На думку художника і драматурга Леся Подерв’янського, гумор - це категорія універсальна, він існує поза простором і часом. Проте жарти кожного народу відображають його спосіб мислення і в цьому сенсі українці - одна з найдотепніших націй.
«Українці сміються часто-густо над самими собою, що дуже привабливо і симпатично. І це є ознакою їхньої сили й душевного здоров’я. Адже кожен психіатр знає, що людина, схильна до самоіронії, – здорова людина», - сказав Лесь Подерев’янський.
Здатність кепкувати з самого себе – це ознака того, що людина перебуває у гармонії сама з собою. І за цим критерієм українське суспільство хворим не назвеш, - зауважує письменник Олександр Ірванець. На відміну від політиків, прості люди не втратили почуття гумору, каже він.
«Пам’ятаєте фільм з Янковським «Той самий Мюнхаузен», де головний герой говорить: всі на світі мерзоти і підлоти робилися із серйозним виразом обличчя? І я не раз у житті переконувався, що саме так воно і є. І нас із серйозним виразом обличчя спочатку закликали будувати комунізм, потім перед нами ставили всілякі інші цілі - і все це переверталося пшиком, - зазначив Олександр Ірванець та додав. - Якщо брати нашу еліту, наших можновладців, то вони якраз і грішать оцими серйозними, пісними мордами і переконаністю в своїй незаперечній правоті. Моїм жартом для них буде моя податкова декларація».
Українці та англійці – кожному своє почуття гумору
«Сміх притаманний людині», - цитує класика французької літератури Франсуа Рабле письменник і філософ Максим Стріха. Саме почуття гумору і здатність до жартів, за визначенням древніх філософів, відрізняє людину від тварини. За словами Максима Стріхи, особисто для нього Перше квітня - це зайвий привід усміхнутись самому собі, не переймаючись глобальними проблемами.
«Англійці взагалі вважають, що жартувати треба до дванадцятої години дня і на те назва цього дня «День дурнів». А той, хто розігрує після дванадцятої години дня - сам переходить до розряду дурнів».
Коли говорять про специфіку гумору різних народів, часто згадують британців. Мовляв, у них він є особливим, повідомляє лондонський кореспондент Радіо Свобода Олекса Семенченко. Винахідливість, витончена гра слів, дотепні каламбури…– це родзинки «суто англійського гумору».
Кажуть, що в англійському житті більше гумору, ніж в усіх інших культурах, разом узятих, і він є витонченішим, ніж будь-де. Про це свідчить неймовірна кількість англійських гумористичних фільмів, журналів, романів, теле- і радіопередач.
Для англійського гумору практично не існує табу – і в цьому одна з його відмінностей від українського гумору, наприклад. В Англії, зокрема, вільно жартують на теми ІІ Світової війни, і нікого не здивуєш застосуванням гумору навіть під час промови на похороні.
Англійський гумор також часто полягає на руйнуванні правил логіки. Наприклад, хтось каже: «Кіт хоче йти надвір». У нього питають: «Звідки ти про це знаєш?» І чують відповідь: «А він капелюха надів». Тобто комічний ефект створює неможливий факт одягання капелюха котом.
Цілющі властивості сміху
Існує навіть наука, яка вивчає вплив сміху на здоров’я людини - гелотологія. Сміх зміцнює імунітет і тренує серцевий м’яз. Під час сміху покращується діяльність легенів, що збільшує постачання кисню в кров. Крім цього, під час сміху в організмі людини виробляється гормон радості й задоволення – ендорфін, зазначає психолог Валентина Єфремова.
«Під час сміху працює велика кількість м’язів обличчя – фактично відбувається його масаж. Коли ми сміємось, то знімаємо нервову напругу . З одного боку, ми нібито робимо зарядку ( працюють діафрагма, легені) , а з іншого – розслабляємося. Дійсно, сміх дуже корисний для людини», - зазначає психолог.
Якщо сміх несе в собі потужний позитивний психотерапевтичний заряд, то людей, які дарують цей сміх, можна вважати лікарями людських душевних недугів, - вважає комедійний актор Богдан Бенюк. І дарувати радість, за його словами, необхідно постійно, а не у фіксований день Першого квітня.
«От, власне, коли ти йдеш вулицею і навпроти тебе люди, які мають посмішку, то зовсім інакшим здається світ, радісно довкола, ти сам стаєш добрішим. І це правда», - пояснив Богдан Бенюк.
До речі, деякі закордонні вчені стверджують, що наступного року Першого квітня не буде. Річ у тім, що один раз на тисячу років ця дата зникатиме. І саме такого календарного парадоксу науковці очікують 2011 року. Після 31 березня відразу настане Друге квітня. Це доводять складні астрономічні й математичні розрахунки.
