У Москві 30 березня стало офіційним днем жалоби за 39-ма загиблими під час терористичних атак смертниць на двох станціях метро столиці Росії. Понад 70 осіб поранено, чимало людей перебуває у важкому стані. У російській столиці панує жалоба і напруга, біль і страх.
Багато людей згадують сьогодні обіцянки Володимира Путіна у 1999 році – «мочити чеченських сепаратистів у нужниках». Адже він прийшов тоді до влади і зміцнив її жорсткою рукою колишнього полковника КГБ, пообіцявши вберегти росіян від тероризму. Путін оточив себе ветеранами спецслужб, виправдовував зниження демократії в Росії і концентрацію влади в одних руках нібито бажанням гарантувати спокій громадянам у цей небезпечний час. Та все це виявилося, як свідчить понеділок 29 березня, марним, і вчорашні слова Путіна в Москві, котрий терміново перервав поїздку по Сибіру, про те, що «терористи будуть знищені», виявляються лише порожніми обіцянками.
Активіст опозиції Ілля Яшин у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Ще 11 років тому Путін пообіцяв покласти край терактам у російських містах, і заради перемоги над тероризмом у нас послідовно відбирали громадянські та політичні права, позбавляли можливості вибирати губернаторів... І це безсумнівно зміцнило режим особистої влади Володимира Путіна. Але він так і не забезпечив нашу безпеку. Тому я вважаю, що сьогоднішні вибухи можна розцінювати, як крах антитерористичної політики Путіна».
Так вважають і багато інших діячів російської опозиції. Хоча вже є спроби російської влади інтернаціоналізувати вчорашні напади терористок-смертниць у Москві. Так, виступаючи в Оттаві (Канада) на саміті міністрів закордонних справ «Групи восьми», російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив про ймовірну причетність до вибухів бойовиків із афгансько-пакистанського кордону.
Безсилля російських силовиків
Теракти свідчать про безсилля російських силовиків. Колишній віце-спікер Держдуми Володимир Рижков, який нині в опозиції, звернувся до президента Медведєва із закликом не дозволити спецслужбам маскувати їхню бездіяльність.
«Так, це безумовно провал спецслужб. Це безсумнівний провал агентурної роботи, – наголошує він. – Але, незважаючи на це, лише після того, як буде проведене всебічне розслідування під детальним контролем президента і відновлена повна картина злочинів, можна ухвалювати рішення по кадрах».
Хоча аналітики сумніваються в так званій розчистці силових структур Росії і, тим більше, в якомусь ослабленні позицій Путіна. Однак при цьому не виключають намагання влади, користуючись терактами, потіснити опозицію й обмежити громадянські акції.
«Якщо враховувати той факт, що у нас система далеко не демократична і базується на гарантіях безпеки, насамперед, для держави і для влади і дуже у малій мірі для населення, ми можемо очікувати на політичні наслідки цієї трагедії. І до того ж, наслідки, які матимуть вияв обмеження політичних та громадянських свобод», – зауважує експерт із московського Центру Карнеґі Лілія Шевцова.
Спостерігачі також зауважують, що Росія сьогодні – це не Росія 2004 року, і криза в державі та слабкість силових структур навряд чи залишають якісь серйозні можливості для подальшого «закручування гайок» російською владою. Тому експерти прогнозують подальше наростання громадянського невдоволення в країні.
Багато людей згадують сьогодні обіцянки Володимира Путіна у 1999 році – «мочити чеченських сепаратистів у нужниках». Адже він прийшов тоді до влади і зміцнив її жорсткою рукою колишнього полковника КГБ, пообіцявши вберегти росіян від тероризму. Путін оточив себе ветеранами спецслужб, виправдовував зниження демократії в Росії і концентрацію влади в одних руках нібито бажанням гарантувати спокій громадянам у цей небезпечний час. Та все це виявилося, як свідчить понеділок 29 березня, марним, і вчорашні слова Путіна в Москві, котрий терміново перервав поїздку по Сибіру, про те, що «терористи будуть знищені», виявляються лише порожніми обіцянками.
Активіст опозиції Ілля Яшин у розмові з Радіо Свобода зазначив: «Ще 11 років тому Путін пообіцяв покласти край терактам у російських містах, і заради перемоги над тероризмом у нас послідовно відбирали громадянські та політичні права, позбавляли можливості вибирати губернаторів... І це безсумнівно зміцнило режим особистої влади Володимира Путіна. Але він так і не забезпечив нашу безпеку. Тому я вважаю, що сьогоднішні вибухи можна розцінювати, як крах антитерористичної політики Путіна».
Так вважають і багато інших діячів російської опозиції. Хоча вже є спроби російської влади інтернаціоналізувати вчорашні напади терористок-смертниць у Москві. Так, виступаючи в Оттаві (Канада) на саміті міністрів закордонних справ «Групи восьми», російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив про ймовірну причетність до вибухів бойовиків із афгансько-пакистанського кордону.
Безсилля російських силовиків
Теракти свідчать про безсилля російських силовиків. Колишній віце-спікер Держдуми Володимир Рижков, який нині в опозиції, звернувся до президента Медведєва із закликом не дозволити спецслужбам маскувати їхню бездіяльність.
«Так, це безумовно провал спецслужб. Це безсумнівний провал агентурної роботи, – наголошує він. – Але, незважаючи на це, лише після того, як буде проведене всебічне розслідування під детальним контролем президента і відновлена повна картина злочинів, можна ухвалювати рішення по кадрах».
Хоча аналітики сумніваються в так званій розчистці силових структур Росії і, тим більше, в якомусь ослабленні позицій Путіна. Однак при цьому не виключають намагання влади, користуючись терактами, потіснити опозицію й обмежити громадянські акції.
«Якщо враховувати той факт, що у нас система далеко не демократична і базується на гарантіях безпеки, насамперед, для держави і для влади і дуже у малій мірі для населення, ми можемо очікувати на політичні наслідки цієї трагедії. І до того ж, наслідки, які матимуть вияв обмеження політичних та громадянських свобод», – зауважує експерт із московського Центру Карнеґі Лілія Шевцова.
Спостерігачі також зауважують, що Росія сьогодні – це не Росія 2004 року, і криза в державі та слабкість силових структур навряд чи залишають якісь серйозні можливості для подальшого «закручування гайок» російською владою. Тому експерти прогнозують подальше наростання громадянського невдоволення в країні.
