Кожен власник платіжних карток (а таких в Україні десятки мільйонів) ризикує стати жертвою майстрів використання різних методів для зчитування конфіденційних даних. За допомогою клавіатурних шпигунів, скімерів чи прихованих відеокамер злочинці можуть спустошити чужі електронні гаманці.
Шахрайства з картками в Україні менше, ніж у Європі
Торік число шахрайських операцій в українських банках збільшилося у шість з половиною разів порівняно із позаторішніми даними, повідомляє Національний банк.
Але Олександр Карпов, голова української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА», впевнений, що шахрайство з пластиковими картками в Україні ще не набуло таких масштабів, щоб говорити про нього, як про серйозну проблему. У країнах західної Європи на шахраїв припадає одна з п’яти тисяч операцій із платіжними картками, в Україні значно менше.
Крім цього, за словами Олександра Карпова, на дані НБУ покладатися повністю не можна. Нацбанк володіє неповною інформацією про обсяги карткових крадіжок, адже свої звіти про втрати через шахрайство зі 130 банків надали всього 40. «0,06 % від загального обсягу в 350 мільярдів гривень – це дуже невеликі суми. Проблема шахрайства в Україні була, є і буде, але немає підстав вважати її надто серйозною, системною. Заходи, яких вживають українські банки для попередження шахрайства, це, насамперед, моніторинг, смс-інформування, заборона Інтернет-оплати карткою без телефонного дзвінка до банку. Не завжди клієнт, власне, знає про всі методики, які використовуються для захисту його грошей, але такі методики й механізми в Україні є».
Саме завдяки послузі смс-банкінг, яка дозволяє відстежувати усі операції на рахунку, киянка Олена дізналася, що в одному зі столичних бутиків з її картки намагалися зняти кошти двічі. «Касир узяв у мене картку, провів її в терміналі і сказав, що на рахунок банку гроші не надійшли. Але, оскільки у мене встановлена послуга смс-банкінг, мені прийшло повідомлення, що гроші зняті. У магазині сказали, що грошей вони не отримували, і попросили віддати їм картку знову, щоб можна було здійснити операцію повторно. Таким чином вони хотіли двічі зняти гроші з моєї картки. І тільки завдяки послузі смс-банкінг вдалося цьому запобігти». В іншому магазині касирам вдалося-таки зняти додаткову суму з рахунку дівчини. Бо послугою смс-банкінг вона ще не користувалася і дізналася про подвійне зняття коштів аж у кінці місяця, коли їй прийшла виписка про рух на рахунку.
Мільярд євро вкрали італійські шахраї
За даними агенції Eurisko, в Італії в обігу перебуває 30 мільйонів кредитних карток з обсягом проплат понад 100 мільярдів євро. На фальшиві магнітні документи припадає близько 1 відсотка, тобто сума, що зникає з рахунків становить майже мільярд євро.
Найбільш поширений шлях підробки електронних карток в Італії - через втручання до комерційних інтернет-ресурсів зі слабким захистом, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Римі. Проплати з використанням клонованих електронних документів виявляють також у супермаркетах чи великих торговельних центрах, де до злочину причетний хтось із персоналу.
Фантазія шахраїв не знає меж, кажуть правоохоронці, тому в Італії поширюється новий метод ошуканства. Шахраї залишаються на ніч у супермаркеті і зламують пристрої, призначені для електронної проплати, а вранці виходять із приміщення як звичайні клієнти. На вулиці у машині їх очікують співучасники оборудки із комп’ютером. Упродовж двох годин секретні коди вже скопійовані на інші пластикові картки — і вони готові для паралельного використання.
Однак загалом громадяни Італії не дуже бояться стати жертвою подібного шахрайства. А в США останні опитування засвідчили, що для населення страх, що в них украдуть гроші з кредитки - на другому місці після побоювання терактів чи вбивств.
Захистити свій рахунок
Один із простих способів запобігти зовнішньому картковому втручанню – добовий ліміт на отримання готівки, зазначає перший заступник керівника дирекції НБУ Віктор Зінченко. Проте не кожному власникові картки до вподоби такий крок, адже іноді необхідно знімати великі суми. Краще покладатися на себе, користуватися перевіреними банкоматами і уважно стежити, чи немає на банкоматі сторонніх пристроїв (накладок на клавіатурі, пристосувань над гніздом прийому картки). Хоча підступи не виключені навіть від самих службовців комерційних банків, говорить Віктор Зінченко. «Якщо таке відбувається, то це вже справа правоохоронних органів. Зрозуміло, банк подає про це інформацію, фіксує, коли і з якого банкомата проводиться зняття коштів. Звісно, трапляються заяви, мовляв, я нічого не знаю, картка при мені, а гроші зняли з рахунку без мене. Це могли зробити операціоністи, працівники банків, що знають коди і зловживають службовим становищем».
Основна маса крадіжок з пластикових карток стаються через необережність самих власників карток, зазначає начальник управління підтримки карткового бізнесу одного з українських банків Сергій Шацький. Люди або зберігають картку разом з ПІН-кодом, або залишають картку на видноті. Щоб не потрапити на вудку шахрая, варто користуватися тими банкоматами, зовнішній вигляд якого не викликає підозр. А саме: над гніздом прийому картки не повинно бути ніяких пристосувань - вони зчитують дані із магнітної смуги карти, а потім зловмисник без проблем може виготовити із пластика картку-дублікат. Також не має бути ніяких предметів навколо екрану і ніяких накладок на клавіатурі (таким чином можуть встановити приховану камеру для фіксації коду). «Якщо це торговельна точка, то треба стежити, щоб картку не проводили декілька разів у різних пристроях, магнітних засобах читання магнітної стрічки. Також необхідно пильнувати, чи не підглядає хтось, якщо у вас просять реквізити картки. Також потрібно розуміти, що банк ніколи не буде за допомогою електронної пошти вимагати від клієнта номер його картки».
Ще один шлях незаконного проникнення до банківського рахунку – Інтернет. Наприклад, так званий «фішинг», коли шахраї вивуджують у довірливих користувачів дані карти. У цьому зв’язку якісна антивірусна програма корисна не лише для безпеки комп’ютера, а й того, хто ним користується. Взагалі власник платіжної картки повинен ні з ким не ділитися своїми персональними даними і нікому й ні за яких обставин не повідомляти PIN-код картки.
Однією з новинок у банківській сфері є платіжна картка з комп’ютерним чипом. Експерти стверджують, що з погляду безпеки чипові карти набагато прогресивніші, ніж картки з магнітною смугою, адже їх неможливо підробити. А дані такої картки не можуть бути скопійовані шахраями. Тому, говорять фахівці, весь світ поступово переходить на такі смарт-картки. Є вони вже і в Україні.
Шахрайства з картками в Україні менше, ніж у Європі
Торік число шахрайських операцій в українських банках збільшилося у шість з половиною разів порівняно із позаторішніми даними, повідомляє Національний банк.
Але Олександр Карпов, голова української міжбанківської асоціації членів платіжних систем «ЕМА», впевнений, що шахрайство з пластиковими картками в Україні ще не набуло таких масштабів, щоб говорити про нього, як про серйозну проблему. У країнах західної Європи на шахраїв припадає одна з п’яти тисяч операцій із платіжними картками, в Україні значно менше.
Крім цього, за словами Олександра Карпова, на дані НБУ покладатися повністю не можна. Нацбанк володіє неповною інформацією про обсяги карткових крадіжок, адже свої звіти про втрати через шахрайство зі 130 банків надали всього 40. «0,06 % від загального обсягу в 350 мільярдів гривень – це дуже невеликі суми. Проблема шахрайства в Україні була, є і буде, але немає підстав вважати її надто серйозною, системною. Заходи, яких вживають українські банки для попередження шахрайства, це, насамперед, моніторинг, смс-інформування, заборона Інтернет-оплати карткою без телефонного дзвінка до банку. Не завжди клієнт, власне, знає про всі методики, які використовуються для захисту його грошей, але такі методики й механізми в Україні є».
Саме завдяки послузі смс-банкінг, яка дозволяє відстежувати усі операції на рахунку, киянка Олена дізналася, що в одному зі столичних бутиків з її картки намагалися зняти кошти двічі. «Касир узяв у мене картку, провів її в терміналі і сказав, що на рахунок банку гроші не надійшли. Але, оскільки у мене встановлена послуга смс-банкінг, мені прийшло повідомлення, що гроші зняті. У магазині сказали, що грошей вони не отримували, і попросили віддати їм картку знову, щоб можна було здійснити операцію повторно. Таким чином вони хотіли двічі зняти гроші з моєї картки. І тільки завдяки послузі смс-банкінг вдалося цьому запобігти». В іншому магазині касирам вдалося-таки зняти додаткову суму з рахунку дівчини. Бо послугою смс-банкінг вона ще не користувалася і дізналася про подвійне зняття коштів аж у кінці місяця, коли їй прийшла виписка про рух на рахунку.
Мільярд євро вкрали італійські шахраї
За даними агенції Eurisko, в Італії в обігу перебуває 30 мільйонів кредитних карток з обсягом проплат понад 100 мільярдів євро. На фальшиві магнітні документи припадає близько 1 відсотка, тобто сума, що зникає з рахунків становить майже мільярд євро.
Найбільш поширений шлях підробки електронних карток в Італії - через втручання до комерційних інтернет-ресурсів зі слабким захистом, розповідає кореспондентка Радіо Свобода в Римі. Проплати з використанням клонованих електронних документів виявляють також у супермаркетах чи великих торговельних центрах, де до злочину причетний хтось із персоналу.
Фантазія шахраїв не знає меж, кажуть правоохоронці, тому в Італії поширюється новий метод ошуканства. Шахраї залишаються на ніч у супермаркеті і зламують пристрої, призначені для електронної проплати, а вранці виходять із приміщення як звичайні клієнти. На вулиці у машині їх очікують співучасники оборудки із комп’ютером. Упродовж двох годин секретні коди вже скопійовані на інші пластикові картки — і вони готові для паралельного використання.
Однак загалом громадяни Італії не дуже бояться стати жертвою подібного шахрайства. А в США останні опитування засвідчили, що для населення страх, що в них украдуть гроші з кредитки - на другому місці після побоювання терактів чи вбивств.
Захистити свій рахунок
Один із простих способів запобігти зовнішньому картковому втручанню – добовий ліміт на отримання готівки, зазначає перший заступник керівника дирекції НБУ Віктор Зінченко. Проте не кожному власникові картки до вподоби такий крок, адже іноді необхідно знімати великі суми. Краще покладатися на себе, користуватися перевіреними банкоматами і уважно стежити, чи немає на банкоматі сторонніх пристроїв (накладок на клавіатурі, пристосувань над гніздом прийому картки). Хоча підступи не виключені навіть від самих службовців комерційних банків, говорить Віктор Зінченко. «Якщо таке відбувається, то це вже справа правоохоронних органів. Зрозуміло, банк подає про це інформацію, фіксує, коли і з якого банкомата проводиться зняття коштів. Звісно, трапляються заяви, мовляв, я нічого не знаю, картка при мені, а гроші зняли з рахунку без мене. Це могли зробити операціоністи, працівники банків, що знають коди і зловживають службовим становищем».
Основна маса крадіжок з пластикових карток стаються через необережність самих власників карток, зазначає начальник управління підтримки карткового бізнесу одного з українських банків Сергій Шацький. Люди або зберігають картку разом з ПІН-кодом, або залишають картку на видноті. Щоб не потрапити на вудку шахрая, варто користуватися тими банкоматами, зовнішній вигляд якого не викликає підозр. А саме: над гніздом прийому картки не повинно бути ніяких пристосувань - вони зчитують дані із магнітної смуги карти, а потім зловмисник без проблем може виготовити із пластика картку-дублікат. Також не має бути ніяких предметів навколо екрану і ніяких накладок на клавіатурі (таким чином можуть встановити приховану камеру для фіксації коду). «Якщо це торговельна точка, то треба стежити, щоб картку не проводили декілька разів у різних пристроях, магнітних засобах читання магнітної стрічки. Також необхідно пильнувати, чи не підглядає хтось, якщо у вас просять реквізити картки. Також потрібно розуміти, що банк ніколи не буде за допомогою електронної пошти вимагати від клієнта номер його картки».
Ще один шлях незаконного проникнення до банківського рахунку – Інтернет. Наприклад, так званий «фішинг», коли шахраї вивуджують у довірливих користувачів дані карти. У цьому зв’язку якісна антивірусна програма корисна не лише для безпеки комп’ютера, а й того, хто ним користується. Взагалі власник платіжної картки повинен ні з ким не ділитися своїми персональними даними і нікому й ні за яких обставин не повідомляти PIN-код картки.
Однією з новинок у банківській сфері є платіжна картка з комп’ютерним чипом. Експерти стверджують, що з погляду безпеки чипові карти набагато прогресивніші, ніж картки з магнітною смугою, адже їх неможливо підробити. А дані такої картки не можуть бути скопійовані шахраями. Тому, говорять фахівці, весь світ поступово переходить на такі смарт-картки. Є вони вже і в Україні.
