У доробці Вальдемара Домбровського – реформа культурної політики, вивільнення культури і мистецтва від державної опіки. Професор Домбровський – засновник міжнародної мистецької стипендії «Гауде Полонія» (для підтримки молодих митців). За його підтримки створені Інститут книги, Театральний інститут та Інститут кіномистецтва Польщі. Як наголосив директор Польського інституту в Україні Єжи Онух, ця мережа галузевих інститутів із широкими компетенціями та чималими бюджетами перебрали багато завдань від міністерських департаментів, отримали більшу свободу для розвитку, об’єднали професіоналів – митців та управлінців.
Таку реформу культурної галузі у Польщі Вальдемар Домбровський пояснив необхідністю виховати національну еліту:
«Безпрецедентним для історії було розкріпачення культури, – каже він. – Це спершу виглядало так, ніби ми скочили до басейну головою вниз, не знаючи, чи є там вода. Але без такого переходу на вільні демократичні засади науки, освіти, мистецтва, культури Польща залишилась би зі старими чиновниками та управлінцями, вихованими у добу існування Берлінського муру. Не можна вимагати реформ від людей, які звикли працювати за умов диктатури однієї партії!».
Знищення тоталітарної ідеології і розкріпачення особистості
Щодо України, то, за словами Домбровського, ментальність чиновників і політиків, які мають здійснювати реформи, лишилася незмінною від радянських часів. На його думку, лише формація політиків і чиновників, вільна від старого мислення і підходу до праці, буде здатна провести реформи, як це сталось у Польщі. А найголовніше для подальшого європейського поступу України – це деідеологізація усіх без винятку сфер державного і суспільного життя, вважає Домбровський.
«Зміна економічної системи, системи публічного життя, суспільних цінностей, зміна ментальності – це все стало можливим лише після знищення тоталітарної ідеології і розкріпачення особистості, – наголошує Вальдемар Домбровський. – І польська культура перестала обслуговувати політику. Щоправда, тепер – як і більшість національних культур – вона обслуговує тих, хто здатен за це мистецьке задоволення заплатити. Але найголовніше все-таки – відхід від тоталітарної ідеології, і ми спромоглися це зробити!».
Взагалі, проект «Європейський досвід: Польща» передбачає зустрічі української громадськості та політикуму з представниками польської політичної, наукової, мистецької еліти. Тому що польська еліта розуміє, що стабільний Європейський дім без України неможливий. Чи розуміють це в Україні?
Таку реформу культурної галузі у Польщі Вальдемар Домбровський пояснив необхідністю виховати національну еліту:
«Безпрецедентним для історії було розкріпачення культури, – каже він. – Це спершу виглядало так, ніби ми скочили до басейну головою вниз, не знаючи, чи є там вода. Але без такого переходу на вільні демократичні засади науки, освіти, мистецтва, культури Польща залишилась би зі старими чиновниками та управлінцями, вихованими у добу існування Берлінського муру. Не можна вимагати реформ від людей, які звикли працювати за умов диктатури однієї партії!».
Знищення тоталітарної ідеології і розкріпачення особистості
Щодо України, то, за словами Домбровського, ментальність чиновників і політиків, які мають здійснювати реформи, лишилася незмінною від радянських часів. На його думку, лише формація політиків і чиновників, вільна від старого мислення і підходу до праці, буде здатна провести реформи, як це сталось у Польщі. А найголовніше для подальшого європейського поступу України – це деідеологізація усіх без винятку сфер державного і суспільного життя, вважає Домбровський.
«Зміна економічної системи, системи публічного життя, суспільних цінностей, зміна ментальності – це все стало можливим лише після знищення тоталітарної ідеології і розкріпачення особистості, – наголошує Вальдемар Домбровський. – І польська культура перестала обслуговувати політику. Щоправда, тепер – як і більшість національних культур – вона обслуговує тих, хто здатен за це мистецьке задоволення заплатити. Але найголовніше все-таки – відхід від тоталітарної ідеології, і ми спромоглися це зробити!».
Взагалі, проект «Європейський досвід: Польща» передбачає зустрічі української громадськості та політикуму з представниками польської політичної, наукової, мистецької еліти. Тому що польська еліта розуміє, що стабільний Європейський дім без України неможливий. Чи розуміють це в Україні?
