Так виглядає, що українських сусідів – громадян Словаччини – чекає найбільша за всю історію масова закупівля державних символів – прапорів і рамок із текстами гімну й Конституції. Вже від 1 квітня цього року може набути чинності новий закон про підтримку патріотизму, що його ухвалив словацький Парламент.
Ініціатором і автором нового закону є крайня права Словацька національна партія, яка входить до владної коаліції. Закон підтримали й інші дві партії владної коаліції, зокрема, партія „Smer“, тобто «Напрям», прем’єра Словаччини Роберта Фіца, а також Рух за демократичну Словаччину. Варте уваги і те, що серед тих, хто проголосував за схвалення закону, було й немало депутатів від опозиції.
Закон передбачає запровадження цілої низки нових правил. Зокрема, кожного понеділка учні шкіл мають розпочинати день співом національного гімну Словаччини, також гімном повинні розпочинатись засідання парламенту, уряду та інших державних органів від районного до обласного рівнів. Мелодією гімну розпочинатимуться також усі зібрання й засідання, вона має лунати і в передачах телебачення і радіо. Державний прапор і герб, текст гімну і преамбула Конституції мають бути виставлені в кожному навчальному приміщенні вишу, класі школи і навіть кімнаті дитсадочка.
А всі державні службовці мають складати присягу на вірність Словаччині. Останньої миті з закону таки вилучили ще одну вимогу – щоб таку ж присягу складали й 15-літні словаки, вперше отримуючи посвідчення громадянина.
Закон викликає протести
Закон викликав суперечливі реакції в суспільстві. Головний аргумент опонентів: почуття любові до Батьківщини не потребує закону.
Найбільше виступають учні й студенти, які заявляють, що любитимуть Батьківщину і без ранкового гімну, про що вони заявили вже днями і на демонстрації в Братиславі.
А члени Спілки письменників Словаччини вважають, що запровадження закону про патріотизм призведе до прямо протилежних наслідків. Письменники бояться, що насправді закон має на меті відвернути увагу від необхідності «повернути до життя» втомлене й скептичне суспільство та замінити нелегкий виховний процес вимогою закону.
Навчальні ж заклади непокояться ще й просто за свої фінанси – адже обладнати відповідно до нового закону кожну класну кімнату обійдеться принаймні в кількадесят євро.
Словаки утверджують законом свою ідентичність
Аналітик празького тижневика „Тýden“ Франтішек Шульц вважає, що схвалення нового закону пов’язане з потребою утвердження національної ідентичності у Словаччині.
«Історично Словаччина є відносно молодою державою й молодою нацією – рік народження 1993-й. Там безперервно йдеться про формування національної свідомості й самоутвердження, про ідентичність, унікальність і національну єдність. На відміну від, скажімо, Чехії, Німеччини чи інших країн, у Словаччині ці процеси ще тривають. Наприклад, чехи свою державність відраховують від 1918 року, а у Словаччині ще триває процес формування національної свідомості», – каже чеський аналітик.
І словацькі, і чеські аналітики пов’язують ухвалення словацького патріотичного закону також і з парламентськими виборами, які вже не за горами. 12 червня словаки обиратимуть новий Парламент, членами якого претендують стати 8 головних політичний партій і рухів. Владна коаліція, зрозуміло, прагне тільки перемоги і обіцяє допомогти в придбанні національної символіки для шкіл, міст і селищ.
Тепер доля закону про патріотизм – у руках президента Словаччини Івана Ґашпаровіча. Якщо він підпише закон, а на це він має час до 20 березня, то перший квітневий понеділок, 5 квітня, словацькі школярі розпочнуть державним гімном „Nad Tatrou sa blýska“.
Ініціатором і автором нового закону є крайня права Словацька національна партія, яка входить до владної коаліції. Закон підтримали й інші дві партії владної коаліції, зокрема, партія „Smer“, тобто «Напрям», прем’єра Словаччини Роберта Фіца, а також Рух за демократичну Словаччину. Варте уваги і те, що серед тих, хто проголосував за схвалення закону, було й немало депутатів від опозиції.
Закон передбачає запровадження цілої низки нових правил. Зокрема, кожного понеділка учні шкіл мають розпочинати день співом національного гімну Словаччини, також гімном повинні розпочинатись засідання парламенту, уряду та інших державних органів від районного до обласного рівнів. Мелодією гімну розпочинатимуться також усі зібрання й засідання, вона має лунати і в передачах телебачення і радіо. Державний прапор і герб, текст гімну і преамбула Конституції мають бути виставлені в кожному навчальному приміщенні вишу, класі школи і навіть кімнаті дитсадочка.
А всі державні службовці мають складати присягу на вірність Словаччині. Останньої миті з закону таки вилучили ще одну вимогу – щоб таку ж присягу складали й 15-літні словаки, вперше отримуючи посвідчення громадянина.
Закон викликає протести
Закон викликав суперечливі реакції в суспільстві. Головний аргумент опонентів: почуття любові до Батьківщини не потребує закону.
Найбільше виступають учні й студенти, які заявляють, що любитимуть Батьківщину і без ранкового гімну, про що вони заявили вже днями і на демонстрації в Братиславі.
А члени Спілки письменників Словаччини вважають, що запровадження закону про патріотизм призведе до прямо протилежних наслідків. Письменники бояться, що насправді закон має на меті відвернути увагу від необхідності «повернути до життя» втомлене й скептичне суспільство та замінити нелегкий виховний процес вимогою закону.
Навчальні ж заклади непокояться ще й просто за свої фінанси – адже обладнати відповідно до нового закону кожну класну кімнату обійдеться принаймні в кількадесят євро.
Словаки утверджують законом свою ідентичність
Аналітик празького тижневика „Тýden“ Франтішек Шульц вважає, що схвалення нового закону пов’язане з потребою утвердження національної ідентичності у Словаччині.
«Історично Словаччина є відносно молодою державою й молодою нацією – рік народження 1993-й. Там безперервно йдеться про формування національної свідомості й самоутвердження, про ідентичність, унікальність і національну єдність. На відміну від, скажімо, Чехії, Німеччини чи інших країн, у Словаччині ці процеси ще тривають. Наприклад, чехи свою державність відраховують від 1918 року, а у Словаччині ще триває процес формування національної свідомості», – каже чеський аналітик.
І словацькі, і чеські аналітики пов’язують ухвалення словацького патріотичного закону також і з парламентськими виборами, які вже не за горами. 12 червня словаки обиратимуть новий Парламент, членами якого претендують стати 8 головних політичний партій і рухів. Владна коаліція, зрозуміло, прагне тільки перемоги і обіцяє допомогти в придбанні національної символіки для шкіл, міст і селищ.
Тепер доля закону про патріотизм – у руках президента Словаччини Івана Ґашпаровіча. Якщо він підпише закон, а на це він має час до 20 березня, то перший квітневий понеділок, 5 квітня, словацькі школярі розпочнуть державним гімном „Nad Tatrou sa blýska“.