Мати постійно діючу наукову станцію в Антарктиді не лише престижно, але й вигідно. Україна отримує привілеї на вилов риби, і вже цим покриває усі витрати на утримання станції.
Згідно з Антарктичними угодами, єдина дозволена в Антарктиді діяльність – наукова. Антарктична станція має давати корисний науковий продукт і поставляти його до світових центрів даних.
Але цього року українських науковців в Антарктиді буде менше аніж зазвичай. В експедиції, що вже незабаром попрощається із Великою Землею, замість попередніх тринадцяти – усього десять чоловік. Керівник експедиції, харків'янин Андрій Зализовський, який на станції вивчатиме природу магнітних бурь і озонових дір, розповідає: зменшити кількість учасників змусила відсутність в Україні державного бюджету.
«Минулого року в бюджеті була закладена така ж сума, що і раніше. Оскільки долар відносно гривні виріс, виник дефіцит фінансування. Цього року бюджет ще не ухвалений і фінансування йде за минулим роком. Для того, щоб не влазити у борги надалі, вирішили на кількості зимівників зекономити. Економія на польовому забезпеченні, на зарплатах в цілому досить суттєва», – каже Андрій Зализовський.
Щоб заощадити, полярники закуповують провізію у Польщі, звідки літаком доправляють її до південного міста планети – Ушуайя, що на архіпелазі Вогняна Земля. І вже звідти російським пароплавом – бо власного такого криголаму в Україні немає – дістаються невеличкого острову площею в один квадратний кілометр, де і розташована вітчизняна антарктична станція «Академік Вернадський».
На відміну від решти полярних станцій, на українській немає інтернету. Із Центром зимівники спілкуються за допомогою супутникового зв'язку і раз на тиждень телефонують додому.
Пінгвіни, футбол на снігу та кращий в Антарктиді бар
Останнім часом, розповідають полярники, в Антарктиді побільшало туристів. Не лякає їх ані відстань у майже 16ть тисяч кілометрів, ані дорожнеча такої подорожі: тільки на дорогу треба близько десяти тисяч доларів.
Але зараз в Антарктиді туристам робити нічого, бо починається зима. Із тридцяти градусів морозу влітку температура повітря опускається до позначки майже мінус шістдесят. В умовах постійного снігу та сильного вітру, полярників зі «своїми» плутають навіть пінгвіни, розповідає Андрій Зализовський.
Найбільша розвага українських полярників – футбол. За чемпіонатом світу 2006 року стежили за допомогою Радіо Свобода, що на коротких хвилях приймається навіть в Антарктиді.
«Футбол ми також організовуємо на снігу. На кризі важко. Є біолог, допомагати йому в роботі – розвага для решти. Можна вийти по островах походити, материк відвідати. Є величезна відеотека, колекція музики 60-тих років. Більярд в барі», – каже дослідник.
Український бар, як розповідає науковець, найкращий в Антарктиді. Тридцять років тому, під час останньої реконструкції станції, два теслі, що залишились на зимівлю, усю душу і кращі матеріали вклали саме у нього. Щоправда потім отримали за це догану.
Згідно з Антарктичними угодами, єдина дозволена в Антарктиді діяльність – наукова. Антарктична станція має давати корисний науковий продукт і поставляти його до світових центрів даних.
Але цього року українських науковців в Антарктиді буде менше аніж зазвичай. В експедиції, що вже незабаром попрощається із Великою Землею, замість попередніх тринадцяти – усього десять чоловік. Керівник експедиції, харків'янин Андрій Зализовський, який на станції вивчатиме природу магнітних бурь і озонових дір, розповідає: зменшити кількість учасників змусила відсутність в Україні державного бюджету.
«Минулого року в бюджеті була закладена така ж сума, що і раніше. Оскільки долар відносно гривні виріс, виник дефіцит фінансування. Цього року бюджет ще не ухвалений і фінансування йде за минулим роком. Для того, щоб не влазити у борги надалі, вирішили на кількості зимівників зекономити. Економія на польовому забезпеченні, на зарплатах в цілому досить суттєва», – каже Андрій Зализовський.
Щоб заощадити, полярники закуповують провізію у Польщі, звідки літаком доправляють її до південного міста планети – Ушуайя, що на архіпелазі Вогняна Земля. І вже звідти російським пароплавом – бо власного такого криголаму в Україні немає – дістаються невеличкого острову площею в один квадратний кілометр, де і розташована вітчизняна антарктична станція «Академік Вернадський».
На відміну від решти полярних станцій, на українській немає інтернету. Із Центром зимівники спілкуються за допомогою супутникового зв'язку і раз на тиждень телефонують додому.
Пінгвіни, футбол на снігу та кращий в Антарктиді бар
Останнім часом, розповідають полярники, в Антарктиді побільшало туристів. Не лякає їх ані відстань у майже 16ть тисяч кілометрів, ані дорожнеча такої подорожі: тільки на дорогу треба близько десяти тисяч доларів.
Але зараз в Антарктиді туристам робити нічого, бо починається зима. Із тридцяти градусів морозу влітку температура повітря опускається до позначки майже мінус шістдесят. В умовах постійного снігу та сильного вітру, полярників зі «своїми» плутають навіть пінгвіни, розповідає Андрій Зализовський.
Найбільша розвага українських полярників – футбол. За чемпіонатом світу 2006 року стежили за допомогою Радіо Свобода, що на коротких хвилях приймається навіть в Антарктиді.
«Футбол ми також організовуємо на снігу. На кризі важко. Є біолог, допомагати йому в роботі – розвага для решти. Можна вийти по островах походити, материк відвідати. Є величезна відеотека, колекція музики 60-тих років. Більярд в барі», – каже дослідник.
Український бар, як розповідає науковець, найкращий в Антарктиді. Тридцять років тому, під час останньої реконструкції станції, два теслі, що залишились на зимівлю, усю душу і кращі матеріали вклали саме у нього. Щоправда потім отримали за це догану.
