Ювілянт сказав Радіо Свобода, що один із найщасливіших моментів у його житті стався 1995 року. Саме тоді Ковальов переконав чеченського бійця Шаміля Басаєва відпустити людей, яку група чеченських повстанців взяла в заручники, коли захопила лікарню в південноросійському місті Будьоновську.
Натомість один із найсумніших моментів, каже Ковальов, стався тоді, коли він та інші правозахисники усвідомили, наскільки наївними вони були, коли думали, що людські права є тією силою, яка підштовхне Росію розвиватися в демократію.
Сергій Ковальов має так би мовити «український початок». Він народився в Сумській області 1930 року. В 1960-х роках разом із іншими правозахисниками Ковальов започаткував російський підпільний правозахисний рух. 1975 року його заарештували, звинувативши в «антирадянській агітації та пропаганді» і засудили до 7 років ув’язнення та 3 років заслання.
Відеозапис розмови Радіо Свобода із Сергієм Ковальовим:
На початку 1990-х років Ковальова обрали депутатом Держдуми. Він залишався депутатом аж до 2003 року. Завдяки йому зусиллям сьогодні в російській конституції є друга стаття, яка називається «Права і свободи людини і громадянина».
Сергій Ковальов був одним із головних противників російських воєнних дій в Чечні. Під час першої чеченської війни він працював журналістом в Грозному.
У середині 1990-х років Ковальов очолював Комісію з прав людини при президенті Росії. Він покинув цю посаду в 1996 році, після того, як звинуватив тодішнього російського президента Бориса Єльцина у відступі від демократичних принципів.
Минулого року Сергій Ковальов став одним із лауреатів найвищої премії Європейського Союзу з прав людини, премії імені Андрія Сахарова.
