Письменниці вважають, що попри гучні гасла, мовляв, гендерну нерівність подолано і нині жінки й чоловіки у розвинених країнах перебувають в однакових умовах, проблеми й досі існують. За словами Режін Дефорж, у Франції тривають суперечки щодо рівних умов праці для обох статей. Оксана Забужко розповідає, що в Україні дискусії довкола гендерних питань взагалі відсутні.
Французи проти нерівності ведуть мовчазну боротьбу
«Наш безжалісний світ» – таку назву має французька кінострічка, яку українські глядачі переглянули в рамках дискусії «Життя професійне чи приватне? Вибір сучасної жінки». У центрі фільму – історія молодої закоханої пари. Проблема у тому, що вони колеги в одній юридичній компанії й раптом із закоханих перетворюються на конкурентів. Один із них зрештою отримає підвищення.
Від цього моменту у фільмі подаються дві історії. Перша – якби підвищення отримав чоловік, друга – якби керівництво на вищу посаду обрало його кохану. На простій історії режисер продемонстрував зокрема, з якими труднощами доводиться стикатися молодій парі, коли хтось один (неважливо, хто) значно успішніший від іншого.
Письменниця Режін Дефорж зазначає, що нині у цивілізованому суспільстві досі багато суперечок щодо того, яке місце відводиться у ньому жінці, а яке чоловікові. За її словами, й у Франції, попри загальну впевненість у гендерній рівності, ситуація досі критична.
«Рівність між чоловіком і жінкою, з одного боку, сприймається як належне, але з іншого – триває мовчазна боротьба за деякі соціальні аспекти, наприклад, за рівні умови роботи чи рівну оплату», – додає пані Дефорж.
В українському суспільстві забагато стереотипів
Письменниця Оксана Забужко переконана, що в Україні проблеми гендерної нерівності взагалі не мають розголосу. На її думку, якщо так триватиме і далі, під загрозою може опинитися зокрема й інститут сім’ї.
«Зараз за межами суспільного дискурсу стосунки у родині, так само, як і те, що шлюб – це партнерство, що таким чином люди творять певну комірку громадянського суспільства. І коли в Україні говорять про сімейні цінності, мені це здається лицемірством, за яким приховується небажання говорити про дуже й дуже серйозні проблеми», – каже Оксана Забужко.
Натомість киянка Аліна ніяких утисків за статевою ознакою не відчуває. Вона впевнена, що нині жінка сама може обирати, займатися їй родиною чи будувати кар’єру. «Є певні кліше, за якими жінка у багатьох ситуаціях опиняється на другому місці. Але, перш за все, це проблема самих жінок, того, як вони ставляться до себе і свого життя. Якщо їм більше до вподоби займатися кар’єрою, у суспільстві для цього немає особливих перепон», – зазначає киянка Аліна.
Французи проти нерівності ведуть мовчазну боротьбу
«Наш безжалісний світ» – таку назву має французька кінострічка, яку українські глядачі переглянули в рамках дискусії «Життя професійне чи приватне? Вибір сучасної жінки». У центрі фільму – історія молодої закоханої пари. Проблема у тому, що вони колеги в одній юридичній компанії й раптом із закоханих перетворюються на конкурентів. Один із них зрештою отримає підвищення.
Від цього моменту у фільмі подаються дві історії. Перша – якби підвищення отримав чоловік, друга – якби керівництво на вищу посаду обрало його кохану. На простій історії режисер продемонстрував зокрема, з якими труднощами доводиться стикатися молодій парі, коли хтось один (неважливо, хто) значно успішніший від іншого.
Письменниця Режін Дефорж зазначає, що нині у цивілізованому суспільстві досі багато суперечок щодо того, яке місце відводиться у ньому жінці, а яке чоловікові. За її словами, й у Франції, попри загальну впевненість у гендерній рівності, ситуація досі критична.
«Рівність між чоловіком і жінкою, з одного боку, сприймається як належне, але з іншого – триває мовчазна боротьба за деякі соціальні аспекти, наприклад, за рівні умови роботи чи рівну оплату», – додає пані Дефорж.
В українському суспільстві забагато стереотипів
Письменниця Оксана Забужко переконана, що в Україні проблеми гендерної нерівності взагалі не мають розголосу. На її думку, якщо так триватиме і далі, під загрозою може опинитися зокрема й інститут сім’ї.
«Зараз за межами суспільного дискурсу стосунки у родині, так само, як і те, що шлюб – це партнерство, що таким чином люди творять певну комірку громадянського суспільства. І коли в Україні говорять про сімейні цінності, мені це здається лицемірством, за яким приховується небажання говорити про дуже й дуже серйозні проблеми», – каже Оксана Забужко.
Натомість киянка Аліна ніяких утисків за статевою ознакою не відчуває. Вона впевнена, що нині жінка сама може обирати, займатися їй родиною чи будувати кар’єру. «Є певні кліше, за якими жінка у багатьох ситуаціях опиняється на другому місці. Але, перш за все, це проблема самих жінок, того, як вони ставляться до себе і свого життя. Якщо їм більше до вподоби займатися кар’єрою, у суспільстві для цього немає особливих перепон», – зазначає киянка Аліна.
