Кіностудією імені Довженка рейдери зацікавилися з початку 1990-х років. Попервах вона втратила маленьку частину своєї території, на якій виріс елітний житловий будинок. Другу спробу забудувати кіностудію у 2000 році уряд та кінематографісти змогли припинити, розповів режисер Олександр Муратов. Проте фірма, яка тоді втратила будмайданчик, зараз висунула до кіностудії претензії на 10 мільйонів гривень, і виграла всі суди, каже Олександр Муратов
«Я не був поруч, коли давали хабарі, але інших пояснень немає. Коли запитував у юриста, що працює на забудовників, чому вони так підвищили суму боргу, той зізнався: а як нам бути, якщо ми 4,5 мільйони гривень судам заплатили? Це тотальне хабарництво. Виходячи, що володарем тресту був один із банків, який очолював представник Партії регіонів, після виборів чекаємо на новий прихід судового виконавця. Для студії це – смерть!», – каже режисер.
Наступ на кіностудії – по всіх фронтах
За клопотанням уряду судовий розгляд тимчасово призупинено. Намагання фінансових груп змінити керівництво кіностудії поки що теж зазнало невдачі, зазначає Олександр Муратов. Тепер, за його словами, рейдери діють руками Київради: кіностудію змусили платити потрійну оренду за землю, хоча це й суперечить законодавству про кіно. Представник Партії регіонів, якого кінематографісти вважають причетним до рейдерства, надати свій коментар відмовився. Не зміг нічого пояснити Радіо Свобода і заступник голови КМДА Михайло Голиця, в якого керівники студії Довженка намагалися з’ясувати причини подорожчання оренди.
Раніше Радіо Свобода повідомляло про спроби окремих фінансових груп, близьких до «РосУкрЕнерго», отримати повний контроль над Одеською кіностудією. На межі боргової ями опинилася і студія «Укркінохроніка», з якої через суд вимагають п’ять мільйонів гривень.
Першопричина усього цього – прагнення рейдерів використати землю та будівлі кіностудій у власних бізнесових цілях, пояснює голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач. «Ми розуміємо, що приватний бізнес має приходити у кінематограф. Це нормально, – каже він. – Зрештою, не так важливо, в чиїх руках перебуває кіностудія – важливо, щоб вона і далі знімала кіно. А наше законодавство цього не гарантує».
Найкращий засіб проти рейдерів – державна підтримка
Тим часом, українське законодавство стає більш сприятливим для національного кіно. За словами голови Державної служби кінематографії Ганни Чміль, зміни до закону «Про кінематографію» передбачають створення спеціального фонду з підтримки кіно та скасування ПДВ для галузі на 5 років. А це допоможе і в приборканні рейдерства, переконана Ганна Чміль.
«Кіно відчує полегшення, рейдери – погіршення. Адже якщо кіностудія працює, має міцний колектив, є рентабельною – рейдерам на ній робити нічого. Якщо ж вони бачать, що студія майже не працює, і переважно здає в оренду приміщення – вони шукають варіанти використати її у своїх цілях», – підсумовує Ганна Чміль.
Слабка державна підтримка та активізація рейдерів – лише надводна частина проблем українського кіно, наголошує заслужена артистка України Ольга Сумська. «В кінематографу – своя ідеологічна місія. Держава може підіймати з його допомогою свою культуру. Але держава наразі некерована, тим часом рейдери беруть своє», – каже вона.
Ольга Сумська вважає, що безпека українського кінематографу залежить передусім від рівня культури суспільства: яке значення має українське кіно для людей, і чи усвідомлює влада його роль для держави.
«Я не був поруч, коли давали хабарі, але інших пояснень немає. Коли запитував у юриста, що працює на забудовників, чому вони так підвищили суму боргу, той зізнався: а як нам бути, якщо ми 4,5 мільйони гривень судам заплатили? Це тотальне хабарництво. Виходячи, що володарем тресту був один із банків, який очолював представник Партії регіонів, після виборів чекаємо на новий прихід судового виконавця. Для студії це – смерть!», – каже режисер.
Наступ на кіностудії – по всіх фронтах
За клопотанням уряду судовий розгляд тимчасово призупинено. Намагання фінансових груп змінити керівництво кіностудії поки що теж зазнало невдачі, зазначає Олександр Муратов. Тепер, за його словами, рейдери діють руками Київради: кіностудію змусили платити потрійну оренду за землю, хоча це й суперечить законодавству про кіно. Представник Партії регіонів, якого кінематографісти вважають причетним до рейдерства, надати свій коментар відмовився. Не зміг нічого пояснити Радіо Свобода і заступник голови КМДА Михайло Голиця, в якого керівники студії Довженка намагалися з’ясувати причини подорожчання оренди.
Раніше Радіо Свобода повідомляло про спроби окремих фінансових груп, близьких до «РосУкрЕнерго», отримати повний контроль над Одеською кіностудією. На межі боргової ями опинилася і студія «Укркінохроніка», з якої через суд вимагають п’ять мільйонів гривень.
Першопричина усього цього – прагнення рейдерів використати землю та будівлі кіностудій у власних бізнесових цілях, пояснює голова Національної спілки кінематографістів Сергій Тримбач. «Ми розуміємо, що приватний бізнес має приходити у кінематограф. Це нормально, – каже він. – Зрештою, не так важливо, в чиїх руках перебуває кіностудія – важливо, щоб вона і далі знімала кіно. А наше законодавство цього не гарантує».
Найкращий засіб проти рейдерів – державна підтримка
Тим часом, українське законодавство стає більш сприятливим для національного кіно. За словами голови Державної служби кінематографії Ганни Чміль, зміни до закону «Про кінематографію» передбачають створення спеціального фонду з підтримки кіно та скасування ПДВ для галузі на 5 років. А це допоможе і в приборканні рейдерства, переконана Ганна Чміль.
«Кіно відчує полегшення, рейдери – погіршення. Адже якщо кіностудія працює, має міцний колектив, є рентабельною – рейдерам на ній робити нічого. Якщо ж вони бачать, що студія майже не працює, і переважно здає в оренду приміщення – вони шукають варіанти використати її у своїх цілях», – підсумовує Ганна Чміль.
Слабка державна підтримка та активізація рейдерів – лише надводна частина проблем українського кіно, наголошує заслужена артистка України Ольга Сумська. «В кінематографу – своя ідеологічна місія. Держава може підіймати з його допомогою свою культуру. Але держава наразі некерована, тим часом рейдери беруть своє», – каже вона.
Ольга Сумська вважає, що безпека українського кінематографу залежить передусім від рівня культури суспільства: яке значення має українське кіно для людей, і чи усвідомлює влада його роль для держави.
