Статистика, яку оприлюднила Спілка італійських агропромисловців (Coldiretti), вражає цифрами. Кожного року викидається 240 тисяч тонн харчових продуктів, яких би вистачило, щоб прогодувати 600 тисяч людей протягом року. Здавалося, скрутні часи економічної кризи мали б навчити споживачів краще заощаджувати і бережливо наповнювати кошик у крамниці. Та як виглядає, криза аж ніяк не зменшила апетиту італійців до харчів.
10 відсотків харчів на смітнику
400 євро на рік – саме таку суму можна було б заощадити у сімейному бюджеті, не викидаючи продуктів. Найчастіше залежуються в холодильнику, а потім йдуть на смітник молочні продукти. Гірка доля нерідко спіткає хлібобулочні вироби, фрукти, овочі і макарони.
«Від усіх продуктових товарів, які купуємо щороку, 10 відсотків викидаємо на сміття. Ми не споживаємо ці продукти з різних причин. Це завдає великої шкоди як бюджету окремої родини, так і економіці цілої країни», – зазначає Крістіна Кіріко, керівник міжнародного відділу Спілки італійських агровиробників.
Літні домогосподарки згадують часи, коли в родині економили продукти, готуючи, часом вигадуючи, страви з того, що залишалося в холодильнику. Очевидно, що за часів надмірного консумізму і численних знижок у гіпермаркетах будь-яка кулінарна фантазія вивітрюється.
24 відсотки з того, що викидається, й близько не доходить до столу через закінчення терміну придатності. Решта харчів перетворюється на сміття, бо насправді виявилися непотрібними, адже були придбані під час імпульсивного шопінгу. Гірше за італійців нераціонально використовують харчі американці та британці.
Невихований і розбещений споживач
Фахівці зауважують, що марнотратство харчів спричинене передусім відсутністю виховання раціонального використання продуктів. По-друге, споживачі розбещені широкою пропозицією на ринку. Так, наприклад, трохи прим’ята упаковка сиру на полиці там і залишиться, хоча сам продукт може бути доброї якості. У більшості випадків магазини викидають такі товари.
Щоб запобігти цьому, у Болоньї створили організацію «Last Minute Market». Її науковий керівник Лука Фаласконі розповів: «Наше головне завдання – надавати консультації зацікавленим фірмам та крамницям з приводу зменшення марнотратства продуктів. Та найбільше працюємо над тим, як зберегти ще придатні харчі, котрі б у крамниці викинули, а ми їх розповсюджуємо по асоціаціях, які допомагають малозабезпеченим людям».
Для тих, хто прагне уникнути нецільового використання харчів, є дві маленькі поради. Перша – до магазину вирушати з чіткими ідеями і бажано зі списком необхідних продуктів. Друга – ніколи не наповнювати кошик на голодний шлунок.
10 відсотків харчів на смітнику
400 євро на рік – саме таку суму можна було б заощадити у сімейному бюджеті, не викидаючи продуктів. Найчастіше залежуються в холодильнику, а потім йдуть на смітник молочні продукти. Гірка доля нерідко спіткає хлібобулочні вироби, фрукти, овочі і макарони.
«Від усіх продуктових товарів, які купуємо щороку, 10 відсотків викидаємо на сміття. Ми не споживаємо ці продукти з різних причин. Це завдає великої шкоди як бюджету окремої родини, так і економіці цілої країни», – зазначає Крістіна Кіріко, керівник міжнародного відділу Спілки італійських агровиробників.
Літні домогосподарки згадують часи, коли в родині економили продукти, готуючи, часом вигадуючи, страви з того, що залишалося в холодильнику. Очевидно, що за часів надмірного консумізму і численних знижок у гіпермаркетах будь-яка кулінарна фантазія вивітрюється.
24 відсотки з того, що викидається, й близько не доходить до столу через закінчення терміну придатності. Решта харчів перетворюється на сміття, бо насправді виявилися непотрібними, адже були придбані під час імпульсивного шопінгу. Гірше за італійців нераціонально використовують харчі американці та британці.
Невихований і розбещений споживач
Фахівці зауважують, що марнотратство харчів спричинене передусім відсутністю виховання раціонального використання продуктів. По-друге, споживачі розбещені широкою пропозицією на ринку. Так, наприклад, трохи прим’ята упаковка сиру на полиці там і залишиться, хоча сам продукт може бути доброї якості. У більшості випадків магазини викидають такі товари.
Щоб запобігти цьому, у Болоньї створили організацію «Last Minute Market». Її науковий керівник Лука Фаласконі розповів: «Наше головне завдання – надавати консультації зацікавленим фірмам та крамницям з приводу зменшення марнотратства продуктів. Та найбільше працюємо над тим, як зберегти ще придатні харчі, котрі б у крамниці викинули, а ми їх розповсюджуємо по асоціаціях, які допомагають малозабезпеченим людям».
Для тих, хто прагне уникнути нецільового використання харчів, є дві маленькі поради. Перша – до магазину вирушати з чіткими ідеями і бажано зі списком необхідних продуктів. Друга – ніколи не наповнювати кошик на голодний шлунок.
