Все у відносинах двох країн було добре до того часу, допоки фінансова допомога киргизькому урядові з Росії у розмірі в 150 тисяч доларів та перший транш кредиту в 300 тисяч доларів на будівництво гідровузла Камбарата не надійшли до Бішкека. Хоча й узгоджена умова кредитування сягає лише половини відсотка з відстрочкою платежу на 25 років, все ж з самого початку справи пішли не зовсім вдало.
Бо уряд Киргизстану відразу ж переправив 150 тисяч доларів, отриманих від Росії, в новий інвестиційний фонд, звідки гроші почали позичати під дуже високі відсотки. Це обурило росіян.
Перший секретар російського посольства Віталій Скріннік заявив у Бішкеку: «Це повна дурниця. Ці гроші давалися для зарплат киргизьким вчителям, лікарям, міліції, суддям. Щодо цих грошей, то ухвалу про їхнє цільове призначення ухвалювала Держдума. А киргизи вирішили на цих грошах трішки заробити».
Із приводу таких фінансових дій киргизької сторони ще у листопаді в Ялті на саміті СНД відбулася гостра розмова між Володимиром Путіним і главою уряду Киргизстану Даніяром Усеновим. Тут російський прем’єр висловив невдоволення використанням російської фінансової допомоги для, так би мовити, сімейного бізнесу Бакієвих. Бо згаданий інвестиційний фонд очолює син Курманбека Бакієва Максим.
Після такої різкої розмови в Ялті в Бішкеку подалися шукати гроші для будівництва електростанції Камбарата в Китаю. Делегацію в Пекіні очолював Максим Бакієв. Після цього китайські фахівці вже побували на місці будівництва нового киргизького гідровузла.
Росіянам не подобається військова база США в Киргизстані
Стосунки між Москвою і Бішкеком похолоднішали ще більше після кількох нападів у Киргизстані на російських громадян, зокрема, побиття в Бішкеку в грудні 2009 року політолога з Москви Олександра Князєва. Останній повідомив журналістам про арешт в Росії банківських рахунків Максима Бакієва, хоча останній спростовував наявність таких.
Відомо, що й сусідній Узбекистан різко виступив проти розміщення поблизу його кордону на території Киргизстану російської військової бази. Москва невдоволена також тим, що американська база на території киргизького аеропорту «Манас» так і не була закрита. Про це запитував свого киргизького колегу Усенова Володимир Путін під час саміту СНД в Ялті восени минулого року. На що Усенов відповів, що це, мовляв, «лише центр транзиту» американців до Афганістану й назад.
Відносини двох країн отруює й інформація про зв’язки киргизьких політиків із опальним російським бізнесменом Борисом Березовським. Тому й відчутно, що за останній рік сталося похолодання між Росією та Киргизстаном і Бішкек все більше ігнорує деякі з побажань Москви у регіоні.
Бо уряд Киргизстану відразу ж переправив 150 тисяч доларів, отриманих від Росії, в новий інвестиційний фонд, звідки гроші почали позичати під дуже високі відсотки. Це обурило росіян.
Перший секретар російського посольства Віталій Скріннік заявив у Бішкеку: «Це повна дурниця. Ці гроші давалися для зарплат киргизьким вчителям, лікарям, міліції, суддям. Щодо цих грошей, то ухвалу про їхнє цільове призначення ухвалювала Держдума. А киргизи вирішили на цих грошах трішки заробити».
Із приводу таких фінансових дій киргизької сторони ще у листопаді в Ялті на саміті СНД відбулася гостра розмова між Володимиром Путіним і главою уряду Киргизстану Даніяром Усеновим. Тут російський прем’єр висловив невдоволення використанням російської фінансової допомоги для, так би мовити, сімейного бізнесу Бакієвих. Бо згаданий інвестиційний фонд очолює син Курманбека Бакієва Максим.
Після такої різкої розмови в Ялті в Бішкеку подалися шукати гроші для будівництва електростанції Камбарата в Китаю. Делегацію в Пекіні очолював Максим Бакієв. Після цього китайські фахівці вже побували на місці будівництва нового киргизького гідровузла.
Росіянам не подобається військова база США в Киргизстані
Стосунки між Москвою і Бішкеком похолоднішали ще більше після кількох нападів у Киргизстані на російських громадян, зокрема, побиття в Бішкеку в грудні 2009 року політолога з Москви Олександра Князєва. Останній повідомив журналістам про арешт в Росії банківських рахунків Максима Бакієва, хоча останній спростовував наявність таких.
Відомо, що й сусідній Узбекистан різко виступив проти розміщення поблизу його кордону на території Киргизстану російської військової бази. Москва невдоволена також тим, що американська база на території киргизького аеропорту «Манас» так і не була закрита. Про це запитував свого киргизького колегу Усенова Володимир Путін під час саміту СНД в Ялті восени минулого року. На що Усенов відповів, що це, мовляв, «лише центр транзиту» американців до Афганістану й назад.
Відносини двох країн отруює й інформація про зв’язки киргизьких політиків із опальним російським бізнесменом Борисом Березовським. Тому й відчутно, що за останній рік сталося похолодання між Росією та Киргизстаном і Бішкек все більше ігнорує деякі з побажань Москви у регіоні.
