«Десять кроків назустріч людям» обіцяв зробити Віктор Ющенко, балотуючись на посаду Президента у 2004 році.
Перше, що зробив Ющенко, – це збільшив допомогу матерям при народженні дитини. Тепер на первістка мати отримує понад 12 тисяч гривень, на другого малюка – 25 тисяч гривень, а на третю і наступну дитину – 50 тисяч гривень.
Українки відреагували. Народжуваність почала рости. Рекорди народжуваності фіксувалися щороку. Торік у країні народилося 515 тисяч дітей, що є найбільшим показником за весь період незалежності України.
Указом президента України засновано одноразову винагороду у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму «Матерям-героїням».
Також запроваджено державну підтримку національного усиновлення. Наразі в Україні знаходять родину практично всі здорові малюки віком до 1 року. Щороку за каденції Ющенка зростала кількість сімей, що усиновлювали або брали на виховання дітей середнього та старшого шкілького віку.
Обіцянки Ющенка виконували уряди-конкуренти
Ставити ці значні досягнення в заслугу лише Вікторові Ющенку було б невірно, хоча ініціатива виходила найперше від нього. Проте зміни до Конституції забрали у Президента повноваження, і тому соціальні проекти реалізовували переважно уряди (Тимошенко, Янукович), що представляли конкурентні політичні сили.
Водночас саме уряд Юрія Єханурова, який справді був пропрезидентським, виявився найпрагматичнішим із усіх, а відтак «виконував популістські соціальні зобов’язання доволі мляво», вважає керівник програми «Соціальна економіка» Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода.
Президентська програма Ющенка містила також декілька положень соціального спрямування, які були просто «покладені під сукно», каже аналітик. Зокрема, це будівництво соціального житла, а також забезпечення гарантованого переліку безоплатних медичних послуг.
Загалом, зважаючи на наявні політичні та законодавчі обмеження, можна досить високо оцінити виконання Ющенком узятих на себе соціальних зобов’язань. Наприклад, проблема сирітства вирішувалася досить ефективно, але в інших сферах істотного поступу не було, резюмує Максим Борода.
Підвищилася самооцінка громадян України
За каденції Президента Віктора Ющенка номінальні доходи населення до початку кризи зростали високими темпами. Це стало основою появи нової соціальної тенденції – зростання позитивного сприйняття громадянами свого власного життя та становища.
Людмила Черенько, керівник досліджень рівня життя Інституту демографії НАНУ, стверджує, що населення стало «дещо адекватніше оцінювати свій життєвий рівень».
«Підвищилася самооцінка власного становища. А це дуже позитивно, адже це підштовхує людей до пошуку нових шляхів самореалізації та привчає сподіватися на власні сили», – каже фахівець.
Між тим, суттєвих реформ таки не відбулося. До накопичених ще у 1990-х проблем додалися нові. Зокрема, по молодих родинах вдарило замороження молодіжного будівництва та кредитування житла.
І, як кажуть фахівці, якщо не відновити ці проекти й не очистити їх від корупції, Україна може втратити набуті позитивні тенденції.
Перше, що зробив Ющенко, – це збільшив допомогу матерям при народженні дитини. Тепер на первістка мати отримує понад 12 тисяч гривень, на другого малюка – 25 тисяч гривень, а на третю і наступну дитину – 50 тисяч гривень.
Українки відреагували. Народжуваність почала рости. Рекорди народжуваності фіксувалися щороку. Торік у країні народилося 515 тисяч дітей, що є найбільшим показником за весь період незалежності України.
Указом президента України засновано одноразову винагороду у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму «Матерям-героїням».
Також запроваджено державну підтримку національного усиновлення. Наразі в Україні знаходять родину практично всі здорові малюки віком до 1 року. Щороку за каденції Ющенка зростала кількість сімей, що усиновлювали або брали на виховання дітей середнього та старшого шкілького віку.
Обіцянки Ющенка виконували уряди-конкуренти
Ставити ці значні досягнення в заслугу лише Вікторові Ющенку було б невірно, хоча ініціатива виходила найперше від нього. Проте зміни до Конституції забрали у Президента повноваження, і тому соціальні проекти реалізовували переважно уряди (Тимошенко, Янукович), що представляли конкурентні політичні сили.
Водночас саме уряд Юрія Єханурова, який справді був пропрезидентським, виявився найпрагматичнішим із усіх, а відтак «виконував популістські соціальні зобов’язання доволі мляво», вважає керівник програми «Соціальна економіка» Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода.
Президентська програма Ющенка містила також декілька положень соціального спрямування, які були просто «покладені під сукно», каже аналітик. Зокрема, це будівництво соціального житла, а також забезпечення гарантованого переліку безоплатних медичних послуг.
Загалом, зважаючи на наявні політичні та законодавчі обмеження, можна досить високо оцінити виконання Ющенком узятих на себе соціальних зобов’язань. Наприклад, проблема сирітства вирішувалася досить ефективно, але в інших сферах істотного поступу не було, резюмує Максим Борода.
Підвищилася самооцінка громадян України
За каденції Президента Віктора Ющенка номінальні доходи населення до початку кризи зростали високими темпами. Це стало основою появи нової соціальної тенденції – зростання позитивного сприйняття громадянами свого власного життя та становища.
Людмила Черенько, керівник досліджень рівня життя Інституту демографії НАНУ, стверджує, що населення стало «дещо адекватніше оцінювати свій життєвий рівень».
«Підвищилася самооцінка власного становища. А це дуже позитивно, адже це підштовхує людей до пошуку нових шляхів самореалізації та привчає сподіватися на власні сили», – каже фахівець.
Між тим, суттєвих реформ таки не відбулося. До накопичених ще у 1990-х проблем додалися нові. Зокрема, по молодих родинах вдарило замороження молодіжного будівництва та кредитування житла.
І, як кажуть фахівці, якщо не відновити ці проекти й не очистити їх від корупції, Україна може втратити набуті позитивні тенденції.
