У четвер увечері, напередодні річниці незалежності і свята Дня прапора президент Ґурбанґули Бердімухаммедов зробив на засіданні уряду Туркменистану досить несподівану заяву: «Я хочу наголосити, що наша влада бажає розвиватися і удосконалювати принципи справжньої демократії. Саме з цього міркування я оголошую, що якщо є охочі виявити ініціативу у створенні будь-якої політичної партії відповідно до Конституції нашої держави, то така партія могла б бути зареєстрована цього року. Це могла б бути аграрна чи партія якогось іншого спрямування».
Пропозиція Бердімухаммедова пролунала як грім серед ясного неба, бо упродовж 18 років незалежності республіки тут діяла створена свого часу на базі ще радянської комуністичної партії Туркменистану Демократична партія, котру благословив і очолював тодішній президент Сапармурат Ніязов. Тому вибір туркмен під час голосувань був невеликий: або «демократи» Ніязова, або ж кандидати узгоджених із Туркменбаши підприємницьких кіл країни.
Опозиція відразу привітала заяву Бердімухаммедова, але з песимізмом
Нинішній президент Туркменистану не дуже деталізував свою політичну пропозицію, але наголосив, що нова партія має бути саме «опозиційною». Його заклик привітав Нурберді Нурмеммедов, чи не єдиний лідер опозиційної групи, який мешкає в країні.
Нурмеммедов очолює Народно-демократичний рух «Агзибірлік» («Єдність»), створений ще у 1998 році. Він заявив, що радий новинам від Бердімухаммедова, але застеріг, що ця заява – лише перший крок у тривалому процесі політичного плюралізму.
«Насамперед я кажу, що вітаю таку пропозицію президента. Але я також думаю, що для її реалізації на практиці необхідні відповідні заходи, котрі, як я сподіваюся, будуть здійснені. У даний час в Туркменистані немає ніякої юридичної бази для створення такої партії… Якби держава ухвалила закон про створення і реєстрацію політичних партій, тоді б Народний рух «Агзибірлік» готовий був би зареєструватися в Міністерстві юстиції», – зауважив Нурберді Нурмеммедов.
Колись цей рух був зареєстрований, ще у 1990 році, але через три місяці його зняли з реєстрації у перебігу подій із проголошенням незалежності Туркменистану після розвалу Радянського Союзу.
Нурмеммедов також наголошує, що нині без свободи слова, свободи ЗМІ і визнання прав громадян у державі будь-яка нова партія була б «штучним утворенням», як так звані опозиційні партії в сусідніх Казахстані чи Узбекистані, де вони є фактично пропрезидентськими і діють для «запудрювання мізків щодо нібито наявності опозиційних сил».
Експерти не виключають, що Бердімухаммедов хоче піти шляхом узбецького глави Іслама Карімова, який має у себе кілька «ручних партійних утворень», щоб мати більшу опору серед молоді країни, бо старі кадри вже відійшли від активного життя.
Бердімухаммедов став президентом Туркменистану відразу після смерті Ніязова наприкінці 2006 року і не дуже поспішав із обіцяними реформами. Сьогодні ж, як наголошують експерти, 52-річний Бердімухаммедов хоче створити так звану свою партійну «альтернативу», щоб відсунути на другий план «ніязовські кадри» і гарантувати собі довге політичне життя на чолі країни.
Пропозиція Бердімухаммедова пролунала як грім серед ясного неба, бо упродовж 18 років незалежності республіки тут діяла створена свого часу на базі ще радянської комуністичної партії Туркменистану Демократична партія, котру благословив і очолював тодішній президент Сапармурат Ніязов. Тому вибір туркмен під час голосувань був невеликий: або «демократи» Ніязова, або ж кандидати узгоджених із Туркменбаши підприємницьких кіл країни.
Опозиція відразу привітала заяву Бердімухаммедова, але з песимізмом
Нинішній президент Туркменистану не дуже деталізував свою політичну пропозицію, але наголосив, що нова партія має бути саме «опозиційною». Його заклик привітав Нурберді Нурмеммедов, чи не єдиний лідер опозиційної групи, який мешкає в країні.
Нурмеммедов очолює Народно-демократичний рух «Агзибірлік» («Єдність»), створений ще у 1998 році. Він заявив, що радий новинам від Бердімухаммедова, але застеріг, що ця заява – лише перший крок у тривалому процесі політичного плюралізму.
«Насамперед я кажу, що вітаю таку пропозицію президента. Але я також думаю, що для її реалізації на практиці необхідні відповідні заходи, котрі, як я сподіваюся, будуть здійснені. У даний час в Туркменистані немає ніякої юридичної бази для створення такої партії… Якби держава ухвалила закон про створення і реєстрацію політичних партій, тоді б Народний рух «Агзибірлік» готовий був би зареєструватися в Міністерстві юстиції», – зауважив Нурберді Нурмеммедов.
Колись цей рух був зареєстрований, ще у 1990 році, але через три місяці його зняли з реєстрації у перебігу подій із проголошенням незалежності Туркменистану після розвалу Радянського Союзу.
Нурмеммедов також наголошує, що нині без свободи слова, свободи ЗМІ і визнання прав громадян у державі будь-яка нова партія була б «штучним утворенням», як так звані опозиційні партії в сусідніх Казахстані чи Узбекистані, де вони є фактично пропрезидентськими і діють для «запудрювання мізків щодо нібито наявності опозиційних сил».
Експерти не виключають, що Бердімухаммедов хоче піти шляхом узбецького глави Іслама Карімова, який має у себе кілька «ручних партійних утворень», щоб мати більшу опору серед молоді країни, бо старі кадри вже відійшли від активного життя.
Бердімухаммедов став президентом Туркменистану відразу після смерті Ніязова наприкінці 2006 року і не дуже поспішав із обіцяними реформами. Сьогодні ж, як наголошують експерти, 52-річний Бердімухаммедов хоче створити так звану свою партійну «альтернативу», щоб відсунути на другий план «ніязовські кадри» і гарантувати собі довге політичне життя на чолі країни.
