Минулого тижня французький щоденник Le Monde оприлюднив новину, що Париж «у принципі» погодився вести перемови щодо продажу Росії кораблів класу «Містраль». Якщо угоду буде реалізовано, вона стане першою такого роду між країною-членом НАТО та Росією.
«Містраль» здатний транспортувати 900 вояків, 35 гелікоптерів, 4 баржі для висадки на суходіл та 70 сухопутних машин. Також він здатний перевозити біженців, провіант та лікарні. Хоча Франція часто використовувала цей корабель у гуманітарних операціях, Росію, як виглядає, найбільше цікавить військове застосування. Ще у вересні минулого року головнокомандувач російського флоту адмірал Володимир Висоцький наголосив, що наявність на озброєнні кораблів типу «Містраль» дозволила б Росії завдати поразки Грузії у війні 2008 року «протягом 40 хвилин замість 26 годин».
Російський фахівець із питань оборони Павло Фельґенгауер сказав Радіо Свобода, що Росія планує дислокацію «Містралі» у Чорному морі для захисту російських інтересів у Криму. «Найочевиднішим застосуванням є можливість здійснювати широкомасштабні операції з висадки на суходіл у Чорному морі. І думаю, найперше це стосується західної частини Криму. Ми маємо багато кораблів для висадки на суходіл, але вони не нові, і всі вони виготовлені за кордоном – у Польщі на ґданській верфі. Вони не мають можливостей для посадки гелікоптерів. Тож, якщо до 2017 року ми матимемо якісь проблеми із Севастополем, то мати такі можливості було б дуже важливо».
Російський прем’єр Володимир Путін уперше висловив зацікавлення у придбанні такого корабля під час візиту до Парижа наприкінці минулого року. За добре зрежисованим сценарієм у цей час один із кораблів класу «Містраль» знаходився у доку в Санкт-Петербурзі, гостинно надавши свої посадкові майданчики російським гелікоптерам.
Кілька занепокоєних колишніх країн-сателітів Росії забили на сполох, намагаючись зірвати угоду. Найбільш стурбована Грузія, для якої ще надто свіжою у пам’яті є війна з Росією у серпня 2008 року. Але й нові члени НАТО – колишні балтійські республіки СРСР також висловили своє занепокоєння не лише Парижу, але й Вашингтону і штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Намагаючись перетворити продаж корабля на справу солідарності у лавах НАТО, Латвія, Литва та Естонія закликали США втрутитися.
Підсекретар у політичних справах в міністерстві закордонних справ Естонії Гаррі Тідо сказав Радіо Свобода, що, на думку балтійських країн, продаж кораблів «Містраль» несе загрозу їхній безпеці. «Звичайно, це не зробить регіон безпечнішим, – зазначає Тідо. – І думаю, що держави навколо Балтійського моря у цьому випадку муситимуть розглянути, що слід зробити, аби змінити їхнє оборонне планування. Також це може вплинути на планування оборони НАТО».
У штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу офіційні чинники вважають, що нині справа полягає не в тому, чи відбудеться ця угода, а коли це станеться. Речник НАТО Джеймз Аппатурай сказав Радіо Свобода: «НАТО не має жодної формальної ролі у цьому продажі. Звичайно, союзники обговорюють це питання між собою. Ми досить упевнені в тому, що угода, коли вона відбудеться, буде абсолютно законною. Звичайно, дехто із союзників висловив занепокоєння щодо продажу, і нам про це відомо».
Іронія французької політики щодо Росії
У цій справі є велика іронія. Фахівці зазначають, що Росія купує «Містраль», аби позбутися деяких військових слабкостей, що виявилися під час грузинської війни. За 4 місяці до війни, через незгоду Франції та Німеччини, НАТО відмовив Грузії у вступі до Альянсу. Франція таки, що тоді головувала в НАТО, стала посередником у досягненні припинення вогню між Грузією та Росією, умови якого остання відмовилася виконувати. Міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер заявив, що лише французьке втручання відвернуло окупацію Росією Тбілісі. ЄС та НАТО відтак тимчасово розірвали стосунки з Росією.
Торік Франція повернулася до участі у командних структурах НАТО після 43-річної відсутності. Але Париж також пообіцяв зміцнювати європейське крило всередині НАТО. Французькі лідери весь час повторюють, що до Росії не можна ставитися водночас і як до союзника, і як до ворога. Франція виступила проти плану США розмістити протиракетний щит у Польщі та Чехії і проти розробки НАТО оборонної стратегії для балтійських країн. І ось тепер Франція озброює Росію.
Французький фахівець із проблем Росії Арно Дюб’єн зазначає: «Франція прагне більш амбітних взаємин із Росією, зокрема в економічній сфері, але також і в політичній площині. Франція хоче бути присутньою у важливих секторах російської промисловості: енергетиці, аеронавтиці, залізничному транспорті. Тож тепер вона вирішила зробити крок уперед і дати зелене світло проектові, що усуває багато табу в Росії і на Заході».
Французькі урядовці очікують офіційного оголошення щодо продажу кораблів «Містраль» під час візиту президента Росії Дмитра Медведєва до Парижа на початку березня.
«Містраль» здатний транспортувати 900 вояків, 35 гелікоптерів, 4 баржі для висадки на суходіл та 70 сухопутних машин. Також він здатний перевозити біженців, провіант та лікарні. Хоча Франція часто використовувала цей корабель у гуманітарних операціях, Росію, як виглядає, найбільше цікавить військове застосування. Ще у вересні минулого року головнокомандувач російського флоту адмірал Володимир Висоцький наголосив, що наявність на озброєнні кораблів типу «Містраль» дозволила б Росії завдати поразки Грузії у війні 2008 року «протягом 40 хвилин замість 26 годин».
Російський фахівець із питань оборони Павло Фельґенгауер сказав Радіо Свобода, що Росія планує дислокацію «Містралі» у Чорному морі для захисту російських інтересів у Криму. «Найочевиднішим застосуванням є можливість здійснювати широкомасштабні операції з висадки на суходіл у Чорному морі. І думаю, найперше це стосується західної частини Криму. Ми маємо багато кораблів для висадки на суходіл, але вони не нові, і всі вони виготовлені за кордоном – у Польщі на ґданській верфі. Вони не мають можливостей для посадки гелікоптерів. Тож, якщо до 2017 року ми матимемо якісь проблеми із Севастополем, то мати такі можливості було б дуже важливо».
Російський прем’єр Володимир Путін уперше висловив зацікавлення у придбанні такого корабля під час візиту до Парижа наприкінці минулого року. За добре зрежисованим сценарієм у цей час один із кораблів класу «Містраль» знаходився у доку в Санкт-Петербурзі, гостинно надавши свої посадкові майданчики російським гелікоптерам.
Кілька занепокоєних колишніх країн-сателітів Росії забили на сполох, намагаючись зірвати угоду. Найбільш стурбована Грузія, для якої ще надто свіжою у пам’яті є війна з Росією у серпня 2008 року. Але й нові члени НАТО – колишні балтійські республіки СРСР також висловили своє занепокоєння не лише Парижу, але й Вашингтону і штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Намагаючись перетворити продаж корабля на справу солідарності у лавах НАТО, Латвія, Литва та Естонія закликали США втрутитися.
Підсекретар у політичних справах в міністерстві закордонних справ Естонії Гаррі Тідо сказав Радіо Свобода, що, на думку балтійських країн, продаж кораблів «Містраль» несе загрозу їхній безпеці. «Звичайно, це не зробить регіон безпечнішим, – зазначає Тідо. – І думаю, що держави навколо Балтійського моря у цьому випадку муситимуть розглянути, що слід зробити, аби змінити їхнє оборонне планування. Також це може вплинути на планування оборони НАТО».
У штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу офіційні чинники вважають, що нині справа полягає не в тому, чи відбудеться ця угода, а коли це станеться. Речник НАТО Джеймз Аппатурай сказав Радіо Свобода: «НАТО не має жодної формальної ролі у цьому продажі. Звичайно, союзники обговорюють це питання між собою. Ми досить упевнені в тому, що угода, коли вона відбудеться, буде абсолютно законною. Звичайно, дехто із союзників висловив занепокоєння щодо продажу, і нам про це відомо».
Іронія французької політики щодо Росії
У цій справі є велика іронія. Фахівці зазначають, що Росія купує «Містраль», аби позбутися деяких військових слабкостей, що виявилися під час грузинської війни. За 4 місяці до війни, через незгоду Франції та Німеччини, НАТО відмовив Грузії у вступі до Альянсу. Франція таки, що тоді головувала в НАТО, стала посередником у досягненні припинення вогню між Грузією та Росією, умови якого остання відмовилася виконувати. Міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер заявив, що лише французьке втручання відвернуло окупацію Росією Тбілісі. ЄС та НАТО відтак тимчасово розірвали стосунки з Росією.
Торік Франція повернулася до участі у командних структурах НАТО після 43-річної відсутності. Але Париж також пообіцяв зміцнювати європейське крило всередині НАТО. Французькі лідери весь час повторюють, що до Росії не можна ставитися водночас і як до союзника, і як до ворога. Франція виступила проти плану США розмістити протиракетний щит у Польщі та Чехії і проти розробки НАТО оборонної стратегії для балтійських країн. І ось тепер Франція озброює Росію.
Французький фахівець із проблем Росії Арно Дюб’єн зазначає: «Франція прагне більш амбітних взаємин із Росією, зокрема в економічній сфері, але також і в політичній площині. Франція хоче бути присутньою у важливих секторах російської промисловості: енергетиці, аеронавтиці, залізничному транспорті. Тож тепер вона вирішила зробити крок уперед і дати зелене світло проектові, що усуває багато табу в Росії і на Заході».
Французькі урядовці очікують офіційного оголошення щодо продажу кораблів «Містраль» під час візиту президента Росії Дмитра Медведєва до Парижа на початку березня.
