Україна утворить з Росією газотранспортний консорціум, який дасть змогу реконструювати газогони, збільшити обсяги прокачування і домовитися про меншу ціну на блакитне паливо, заявив про свої наміри кандидат на Президента Віктор Янукович напередодні другого туру виборів. А сьогодні в оточенні кандидата говорять про те, що Росія може розраховувати на третину активів ГТС.
Рік тому запрошувала Росію до модернізації української газотранспортної системи Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, але за умови, що вони не будуть приватизовані. Свого часу Президент України Леонід Кучма теж ініціював створення газового консорціуму, але Росія за його умовами стала співвласником лише нових газогонів, збудованих спільним коштом.
Проте в нинішній ситуації такі проекти вкрай невигідні для України, вважає президент Київського енергетичного клубу Олександр Тодійчук. «Сьогодні вартість українських активів найнижча. Виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, таких як модернізація газогонів, покращення фінансового стану «Нафтогазу» – підняло б ціну нашої газотранспортної системи. Хоча, якщо хтось із українських політиків має зобов’язання продати ГТС за безцінь, принести на блюдечку, то зараз саме час для цього», – підсумовує пан Тодійчук.
Збільшення потужності української газотранспортної системи не принесе вигоди, адже після кризи європейські держави зменшують споживання енергоносіїв, і диверсифікують постачання газу, зауважує енергетичний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. Проте він не виключає, що консорціум згодом може стати актуальним, якщо до його створення Україна реформує енергетичну галузь. І якщо в спільне підприємство увійдуть і Росія, і європейські споживачі, причому не так коштами, як видобувними підприємствами та газовою інфраструктурою.
Консорціум – шлях України до російських родовищ?
Такий обмін активів є найвигіднішою формою газотранспортного консорціуму і нагодою переглянути газові угоди з Росією, наголошує керівник Центру енергетичних досліджень, колишній речник Мінпаливенерго в уряді Януковича Костянтин Бородін. «Це найкраще, що можна уявити сьогодні. Росіяни отримують фінансове зацікавлення, щоб наша ГТС була завантажена, а ми – доступ до родовищ, і в підсумку – дешевий газ, – каже він. – Переговори про це почалися за уряду Януковича. Якщо спиратися на ті напрацювання, ми дійдемо до мети найкоротшим шляхом».
У цьому випадку, зазначає Костянтин Бородін, Україна матиме нагоду знизити ціну на газ і зберегти ставку транзиту, оскільки постачання газу Південним та Північним потоками все одно буде дорожчим.
Росії об’єднання газових мереж з Україною вже не потрібне – експерт
Ідея газотранспортного консорціуму належить російській стороні, і виникла в результаті побоювань щодо стабільного транзиту газу до Європи. Але сьогодні цей проект втратив актуальність для «Газпрому», пояснює російський експерт, редактор економічного відділу газети «Московський комерсант» Дмитро Бутрін.
«Сьогодні немає сигналів, які свідчать про нестабільність української ГТС. Вона насправді працює добре, не гірше, аніж у Польщі чи Словаччині, її рівень радикально вищий за середньоазійську систему, – зауважує експерт. – Два роки тому «Газпром» відчував потребу інтегруватися з українською ГТС, аби полегшити механізм транзиту. Хоча були й геополітичні міркування. Зараз пропозицію Януковича розглядатимуть, але не як подарунок, а як проблему. Бо її розцінюють як спробу припинити державне фінансування ГТС і налагодити зовнішнє фінансування, за рахунок, зокрема, Росії».
За словами Дмитра Бутріна, потенційні члени консорціуму, зокрема Німеччина та Росія, вільних коштів для цього проекту не мають. Більшість російських та українських експертів, опитаних Радіо Свобода, погоджуються на тому, що це радше не реальний проект, а спроба Віктора Януковича поторгуватися, показати, в яких межах новий голова держави готовий співпрацювати з Росією.
Рік тому запрошувала Росію до модернізації української газотранспортної системи Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, але за умови, що вони не будуть приватизовані. Свого часу Президент України Леонід Кучма теж ініціював створення газового консорціуму, але Росія за його умовами стала співвласником лише нових газогонів, збудованих спільним коштом.
Проте в нинішній ситуації такі проекти вкрай невигідні для України, вважає президент Київського енергетичного клубу Олександр Тодійчук. «Сьогодні вартість українських активів найнижча. Виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань, таких як модернізація газогонів, покращення фінансового стану «Нафтогазу» – підняло б ціну нашої газотранспортної системи. Хоча, якщо хтось із українських політиків має зобов’язання продати ГТС за безцінь, принести на блюдечку, то зараз саме час для цього», – підсумовує пан Тодійчук.
Збільшення потужності української газотранспортної системи не принесе вигоди, адже після кризи європейські держави зменшують споживання енергоносіїв, і диверсифікують постачання газу, зауважує енергетичний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко. Проте він не виключає, що консорціум згодом може стати актуальним, якщо до його створення Україна реформує енергетичну галузь. І якщо в спільне підприємство увійдуть і Росія, і європейські споживачі, причому не так коштами, як видобувними підприємствами та газовою інфраструктурою.
Консорціум – шлях України до російських родовищ?
Такий обмін активів є найвигіднішою формою газотранспортного консорціуму і нагодою переглянути газові угоди з Росією, наголошує керівник Центру енергетичних досліджень, колишній речник Мінпаливенерго в уряді Януковича Костянтин Бородін. «Це найкраще, що можна уявити сьогодні. Росіяни отримують фінансове зацікавлення, щоб наша ГТС була завантажена, а ми – доступ до родовищ, і в підсумку – дешевий газ, – каже він. – Переговори про це почалися за уряду Януковича. Якщо спиратися на ті напрацювання, ми дійдемо до мети найкоротшим шляхом».
У цьому випадку, зазначає Костянтин Бородін, Україна матиме нагоду знизити ціну на газ і зберегти ставку транзиту, оскільки постачання газу Південним та Північним потоками все одно буде дорожчим.
Росії об’єднання газових мереж з Україною вже не потрібне – експерт
Ідея газотранспортного консорціуму належить російській стороні, і виникла в результаті побоювань щодо стабільного транзиту газу до Європи. Але сьогодні цей проект втратив актуальність для «Газпрому», пояснює російський експерт, редактор економічного відділу газети «Московський комерсант» Дмитро Бутрін.
«Сьогодні немає сигналів, які свідчать про нестабільність української ГТС. Вона насправді працює добре, не гірше, аніж у Польщі чи Словаччині, її рівень радикально вищий за середньоазійську систему, – зауважує експерт. – Два роки тому «Газпром» відчував потребу інтегруватися з українською ГТС, аби полегшити механізм транзиту. Хоча були й геополітичні міркування. Зараз пропозицію Януковича розглядатимуть, але не як подарунок, а як проблему. Бо її розцінюють як спробу припинити державне фінансування ГТС і налагодити зовнішнє фінансування, за рахунок, зокрема, Росії».
За словами Дмитра Бутріна, потенційні члени консорціуму, зокрема Німеччина та Росія, вільних коштів для цього проекту не мають. Більшість російських та українських експертів, опитаних Радіо Свобода, погоджуються на тому, що це радше не реальний проект, а спроба Віктора Януковича поторгуватися, показати, в яких межах новий голова держави готовий співпрацювати з Росією.
