Трагедія Беслана

1
Перед меморіалом пам’яті загиблих у школі № 1 у Беслані в Північній Осетії. - 1 вересня 2004 року 32 чеченські бойовики захопили школу № 1 у північноосетинському місті Беслані і протягом трьох днів тримали близько 1 тисячі учнів, їхніх родичів і вчителів як заручників. Нападники вимагали вивести російські війська з Чечні. Урешті під час спроби російських силових структур звільнити захоплених 331 із заручників загинув, серед них 186 дітей.

2
Російські силовики під школою № 1 у Беслані. - І тих, хто вижив, і родичів загиблих однаково дратують брак відповідей на питання про дії російських силових структур під час протистояння і реакція на трагедію тодішнього президента Росії Володимира Путіна. Багато хто вважає, що влада приховує правду про те, що насправді сталося.

3
Представник силових структур виносить дитину – одну з 26 дітей і жінок, яких нападники випустили другого дня кризи. - Російські урядовці стверджують, що вбивати заручників почали захоплювачі, які підірвали вибухівку всередині школи. Але в Беслані багато хто каже, що бій спровокували силовики, вистріливши по школі з гранатомета. Через це провалився дах і почалася сильна швидка пожежа.

4
Хлопчик, звільнений із заручників, коли російські силовики ввійшли до школи 3 вересня 2004 року. - Багато хто з очевидців також каже, що бачив, як по школі стріляли танки. Незалежні розслідування засудили провалену, за їхніми словами, операцію звільнення заручників.

5
Імпровізований меморіал із фотографіями багатьох із загиблих у школі. - Фахівець із вибухових пристроїв і депутат Державної думи Росії Юрій Савельєв оприлюднив доповідь, яка підтвердила: бій розпочали російські силовики, які почали стріляти по школі з гранатометів із сусідніх будинків.

6
Нур-Паши Кулаєв, єдиний із «бесланських терористів», хто вижив. 26 травня 2006 року його засудили на довічне ув’язнення. - Ті, хто вижив, і родичі загиблих шкодують, що засудили тільки одну людину, Нур-Паши Кулаєва. Трьох місцевих міліціонерів, яких визнали причетними до нападу, амністували. «Ми цілком переконані, що (влада) хоче забути Беслан, – сказала Радіо Свобода Елла Кесаєва, яка втратила внаслідок трагедії двох племінників. – Влада не хоче нічого ні чути, ні знати про Беслан».

7
Родичі жертв Беслана на демонстрації в травні 2006 року біля суду, де тоді судили Кулаєва, з гаслами проти влади. - «Я маю враження, що ми ніколи не дізнаємося всієї правди, як і з Дубровкою (концертним залом у Москві, де 2002 року операція звільнення заручників так само призвела до загибелі понад 100 з них), – сказав Радіо Свобода російський аналітик у справах Кавказу Олексій Малашенко. – Урешті справу повернуть так, як вигідно владі, бо відкритого, незалежного розслідування практично не було. Усе було «під контролем».

8
Члени родин загиблих розлючені рішенням суду, який 2007 року амністував трьох міліціонерів, причетних до нападу. - Ті, хто вижив, – не єдині, хто не вірить офіційній версії подій у Беслані.

9
Спалений спортзал школи, в якому понад 1 тисяча заручників провели кілька днів без їжі й води. - Опитування, яке провів 2007 року російський Левада-Центр, засвідчило: тільки 8 відсотків опитаних вірять, що влада сказала всю правду.

10
Жалоба за жертвами під час минулорічної зустрічі в бесланській школі № 1. - Фото: AFP, epa, ИТАР-ТАСС.