Податковим грішникам у Німеччині в ці дні не до солодкого сну. Особливо після слів канцлера Анґели Меркель, яка заявила, що бажано отримати анонімно запропоновану інформацію про осіб, які можливо ухиляються від сплати податків.
«Для цього слід провести відповідні консультації, які б допомогли розчистити шлях для отримання даних. Наша мета має полягати в тому, аби заволодіти цією інформацією», – заявила Меркель.
Шкірка коштує вичинки
Як повідомляють, на електронному носії, що його анонімна особа пропонує уряду в Берліні, містяться дані про півтори тисячі громадян Німеччини, котрі мають рахунки у Швейцарії.
Досить спокуслива пропозиція, якщо згадати подібний інцидент, що трапився 4 роки тому. Тоді німецький уряд придбав дані на податкових грішників, які ховали свої гроші в Ліхтенштейні. Шкірка коштувала вичинки: інформатору довелося заплатити понад чотири мільйони євро, але державна скарбниця поповнилась більше, ніж на сто мільйонів, які повернули податкові грішники.
Неморальна пропозиція
І все ж таки неприємний присмак лишився. Постало питання, чи може правова держава дозволити користуватися послугами осіб, які власне діють нелегально. Сумніви пролунали, зокрема, з боку партнерів християнських демократів по правлячій коаліції.
Лідер лібералів Ґідо Вестервеллє, який зараз очолює зовнішньополітичне відомство Німеччини, зокрема, заявив: «Звичайно, тому, хто ухиляється від сплати податків, нема чим вихвалятися. Це злочин, за який слід притягати до відповідальності. Але зрозуміло й те, що ми не повинні ставати співучасниками крадіїв або інших правопорушників».
Швейцарія протестує
У Швейцарії обурені, банківська таємниця є своєрідним фірмовим знаком країни. Із Берна лунають закликали не купувати дані, а затримати людину, яка їх нелегально зібрала і тепер торгує інформацією. «Дані ж слід повернути Швейцарії», – заявив в одному зі своїх інтерв’ю представник Швейцарського банківського об’єднання Томас Суттер.
Федеральний міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле, однак, заявляє, що ще чотири роки тому, коли йшлося про рахунки в Ліхтенштейні, офіційний Берлін провів юридичну експертизу і тепер не має якихось правових сумнівів щодо придбання запропонованої інформації. Отже, податкові оази поступово висихають, а анонімний інформатор незабаром може стати на два з половиною мільйони євро багатшим. Головне, щоб він тільки не забув заплатити з гонорару податки.
«Для цього слід провести відповідні консультації, які б допомогли розчистити шлях для отримання даних. Наша мета має полягати в тому, аби заволодіти цією інформацією», – заявила Меркель.
Шкірка коштує вичинки
Як повідомляють, на електронному носії, що його анонімна особа пропонує уряду в Берліні, містяться дані про півтори тисячі громадян Німеччини, котрі мають рахунки у Швейцарії.
Досить спокуслива пропозиція, якщо згадати подібний інцидент, що трапився 4 роки тому. Тоді німецький уряд придбав дані на податкових грішників, які ховали свої гроші в Ліхтенштейні. Шкірка коштувала вичинки: інформатору довелося заплатити понад чотири мільйони євро, але державна скарбниця поповнилась більше, ніж на сто мільйонів, які повернули податкові грішники.
Неморальна пропозиція
І все ж таки неприємний присмак лишився. Постало питання, чи може правова держава дозволити користуватися послугами осіб, які власне діють нелегально. Сумніви пролунали, зокрема, з боку партнерів християнських демократів по правлячій коаліції.
Лідер лібералів Ґідо Вестервеллє, який зараз очолює зовнішньополітичне відомство Німеччини, зокрема, заявив: «Звичайно, тому, хто ухиляється від сплати податків, нема чим вихвалятися. Це злочин, за який слід притягати до відповідальності. Але зрозуміло й те, що ми не повинні ставати співучасниками крадіїв або інших правопорушників».
Швейцарія протестує
У Швейцарії обурені, банківська таємниця є своєрідним фірмовим знаком країни. Із Берна лунають закликали не купувати дані, а затримати людину, яка їх нелегально зібрала і тепер торгує інформацією. «Дані ж слід повернути Швейцарії», – заявив в одному зі своїх інтерв’ю представник Швейцарського банківського об’єднання Томас Суттер.
Федеральний міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле, однак, заявляє, що ще чотири роки тому, коли йшлося про рахунки в Ліхтенштейні, офіційний Берлін провів юридичну експертизу і тепер не має якихось правових сумнівів щодо придбання запропонованої інформації. Отже, податкові оази поступово висихають, а анонімний інформатор незабаром може стати на два з половиною мільйони євро багатшим. Головне, щоб він тільки не забув заплатити з гонорару податки.
