Виглядає, що навіть незважаючи на «перезавантаження» двосторонніх стосунків, проголошене Бараком Обамою, переговори про скорочення стратегічних озброєнь просуваються дещо сповільненими темпами.
На думку фахівців, справа полягає у тому, що новий стиль політики щодо Кремля з боку адміністрації президента Барака Обами все частіше критикують і міжнародні організації із захисту прав людини, і самі американські політичні діячі. Все це відбувається на тлі консультацій щодо нової угоди із обмеження стратегічного наступального озброєння. Попередня угода, яку ухвалили ще на початку 90-х років, втратила чинність наприкінці минулого року, залишивши Москву та Вашингтон поза режимом контролю за озброєннями.
Як повідомляли перед зустріччю в понеділок у Женеві представники політичного керівництва обох сторін, основні параметри нової угоди вже узгоджені й готові на 95 відсотків, хоча залишаються ще деякі розбіжності.
Говорячи про розбіжності нової угоди із роззброєння, низка офіційних джерел вже згадувала, скажімо, методи контролю та перевірок процесу роззброєння. Крім того, деякі експерти звертають увагу на останні заяви представників Кремля, що свідчать про нові ускладнення.
У пошуках компромісів щодо контролю роззброєнь та розміщення ракет «Петріот»
Насамперед, офіційно, мова йде суто про складнощі із визначенням механізму контролю та преревірок перебігу роззброєння. Зокрема, Сполучені Штати зацікавлені у моніторингу виробництва та випробувань нових російських ракет. Москва ж, називає такі заходи односторонніми, адже самі американці нині не мають потреби у розробці нових ракет, тому у відповідь росіянам не буде чого моніторити на теренах Сполучених Штатів.
Тим часом, коли про погіршення атмосфери офіційно ніхто не каже, все ж, нещодавнє рішення розмістити американські ракети «Петріот» поблизу польсько-російського кордону, викликали негативну реакцію Москви. Водночас, Росія запропонувала внести до нової угоди пункт, що міг би усунути її побоювання щодо стратегії США у сфері протиповітряної оборони на європейському континенті. Але представники Сполучених Штатів вважають нелогічним об’єднання в одній угоді наступальних систем із оборонними.
Та попри розбіжності у деталях і напруження, що виникло через ракети «Петріот», аналітики все ж схильні вважати, що сторони таки знайдуть компромісні рішення. Деякі російські експерти навіть заявили, що нинішній раунд російсько-американських переговорів буде останнім, а саму нову угоду про скорочення стратегічного наступального озброєння підпишуть через місяць.
На думку фахівців, справа полягає у тому, що новий стиль політики щодо Кремля з боку адміністрації президента Барака Обами все частіше критикують і міжнародні організації із захисту прав людини, і самі американські політичні діячі. Все це відбувається на тлі консультацій щодо нової угоди із обмеження стратегічного наступального озброєння. Попередня угода, яку ухвалили ще на початку 90-х років, втратила чинність наприкінці минулого року, залишивши Москву та Вашингтон поза режимом контролю за озброєннями.
Як повідомляли перед зустріччю в понеділок у Женеві представники політичного керівництва обох сторін, основні параметри нової угоди вже узгоджені й готові на 95 відсотків, хоча залишаються ще деякі розбіжності.
Говорячи про розбіжності нової угоди із роззброєння, низка офіційних джерел вже згадувала, скажімо, методи контролю та перевірок процесу роззброєння. Крім того, деякі експерти звертають увагу на останні заяви представників Кремля, що свідчать про нові ускладнення.
У пошуках компромісів щодо контролю роззброєнь та розміщення ракет «Петріот»
Насамперед, офіційно, мова йде суто про складнощі із визначенням механізму контролю та преревірок перебігу роззброєння. Зокрема, Сполучені Штати зацікавлені у моніторингу виробництва та випробувань нових російських ракет. Москва ж, називає такі заходи односторонніми, адже самі американці нині не мають потреби у розробці нових ракет, тому у відповідь росіянам не буде чого моніторити на теренах Сполучених Штатів.
Тим часом, коли про погіршення атмосфери офіційно ніхто не каже, все ж, нещодавнє рішення розмістити американські ракети «Петріот» поблизу польсько-російського кордону, викликали негативну реакцію Москви. Водночас, Росія запропонувала внести до нової угоди пункт, що міг би усунути її побоювання щодо стратегії США у сфері протиповітряної оборони на європейському континенті. Але представники Сполучених Штатів вважають нелогічним об’єднання в одній угоді наступальних систем із оборонними.
Та попри розбіжності у деталях і напруження, що виникло через ракети «Петріот», аналітики все ж схильні вважати, що сторони таки знайдуть компромісні рішення. Деякі російські експерти навіть заявили, що нинішній раунд російсько-американських переговорів буде останнім, а саму нову угоду про скорочення стратегічного наступального озброєння підпишуть через місяць.
