Безробітне Закарпаття особливо відчуває коливання цін на харчі
Мешканці Закарпаття, які переважно живуть або за рахунок соціальних виплат, або ж завдяки тим грошам, що надходять від родичів з-за кордону, уже скаржаться, що незабаром доведеться «покласти зуби на полицю», розповідає кореспондентка Радіо Свобода у цьому регіоні Надія Петрів.
Особливо гостро скаржаться на підвищення вартості продуктів харчування закарпатські пенсіонери, соціально незахищені верстви, багатодітні родини, а також молоді люди, які не мають досвіду, стажу та відповідної заробітної плати. Доводиться знову, як кажуть у народі, сідати батькам на шию, розповідає 24-річна Оксана, мешканка села Минай, що неподалік Ужгорода. «До цього часу вся моя зарплата йшла на оплату комунальних послуг і на продукти. Відтепер не знаю, що буде, адже ціни дуже виросли. Знову будемо жити лише на макаронних виробах і картоплі, а про м'ясо будемо згадувати лише на свята».
Ціни на цукор, молочну продукцію, сир, картоплю і яйця б’ють рекорди і в Закарпатті. Найбільш відчутне подорожчання зафіксоване на цукрі – уже сьогодні його максимальна вартість в області зафіксована на позначці 11,5 гривень за кілограм. Ажіотаж почався й навколо олії.
А тим часом ті закарпатці, котрі живуть в 50-кілометровій прикордонній зоні поряд з Угорщиною, за продуктами їздять до цієї європейської країни. Збирається четверо-п’ятеро людей, купують страховий поліс на авто, оплачують бензин до найближчого угорського містечка і таким чином купують все необхідне за нижчими цінами, ніж в Україні.
Основні причини
У Міністерстві економіки переконують, що Україна здатна забезпечити себе продуктами харчування на всі 100%, а будь-яке зростання цін може бути махінаціями на тлі політичної нестабільності. Як обіцяє міністр економіки Богдан Данилишин,
спекулянтів перевірятимуть і штрафуватимуть, інформує «Український Бізнес Ресурс».
Зі свого боку, екс-заступник міністра економіки Валерій Мунтян у коментарі Радіо Свобода назвав дві причини подорожчання продуктів: фактор нестабільності та скорочення об’ємів виробництва продуктів харчування, які товаровиробник компенсує за рахунок зростання цін.
Киянка Ніна Володимирівна – пенсіонерка. Продукти харчування зазвичай купує на базарі, де дешевше, але все одно витрачає майже усю свою пенсію. Ціни на харчі, каже пані Ніна, зросли у півтора-два рази за останній місяць. «Домашній сир коштував 20 гривень, а зараз уже близько 30. М’ясо було по 50, а нині – 60 гривень. Продавці говорять, що зима, немає кормів для відгодівлі худоби».
Нічого дивного у нинішньому підвищенні цін немає, говорить Раїса Веселовська, заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами. Така тенденція була вже не один сезон. «Кожного року ми спостерігаємо одне й те ж по сезонних продуктах. Зараз зима, на ринку практично немає реалізації овочів, тому в супермаркетах відразу ж зростають ціни; можливо, трішки й ажіотаж, – розповіла Раїса Веселовська. – Обсяги виробництва цукру в нас трішки зменшилися цього року, також є світова криза. Якщо говорити про молочні продукти, то в нас зменшилося поголів’я худоби, окрім того, взимку взагалі дуже мало молока і яєць».
Чи може на це вплинути уряд?
Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності, депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов вбачає провину нинішнього уряду в підвищенні цін. «Завжди, коли до економіки потрапляють надруковані гроші – кількість грошей збільшується. Тобто, не зароблені гроші чи отримані урядом у вигляді податків, надходжень до бюджету, зовнішньо-торгівельних мит, а коли гроші уряд друкує. А ми бачили, що досить багато грошей уряд надрукував і, втримуючи інфляцію, уряд тимчасово зв’язував ці кошти».
Уряд може вплинути на ситуацію з цінами, але ефективність зараз буде дуже низька – не більше 10%, пояснив екс-заступник міністра економіки Валерій Мунтян. «Тому що відмінили ті ефективні регулятори, які були, а цінова інспекція може регулювати лише рівень рентабельності на підприємствах».
А політики у зростанні цін на продукти нині немає, зазначає економіст Олександр Жолудь. Вибори виборами, але не коректно стверджувати, що під час виборної кампанії «ціни стрибають».
«Підвищення цін пов’язане з сільськогосподарськими циклами від періоду збору врожаю, а в тваринництві з тим, що зазвичай саме взимку корови отелюються, відповідно менше молока на продаж чи взагалі його немає. Також ми маємо певні адміністративні речі. Наприклад, наприкінці листопада були змінені норми оподаткування, які ввели додаткову сплату податку на додану вартість на молоко, що збільшило ціну молочних продуктів», – пояснив економіст Олександр Жолудь.
На думку експертів, особливо накручують ціни на продукти на рівні роздрібної торгівлі, а до кожного продавця не поставиш наглядача із органів контролю.
Мешканці Закарпаття, які переважно живуть або за рахунок соціальних виплат, або ж завдяки тим грошам, що надходять від родичів з-за кордону, уже скаржаться, що незабаром доведеться «покласти зуби на полицю», розповідає кореспондентка Радіо Свобода у цьому регіоні Надія Петрів.
Особливо гостро скаржаться на підвищення вартості продуктів харчування закарпатські пенсіонери, соціально незахищені верстви, багатодітні родини, а також молоді люди, які не мають досвіду, стажу та відповідної заробітної плати. Доводиться знову, як кажуть у народі, сідати батькам на шию, розповідає 24-річна Оксана, мешканка села Минай, що неподалік Ужгорода. «До цього часу вся моя зарплата йшла на оплату комунальних послуг і на продукти. Відтепер не знаю, що буде, адже ціни дуже виросли. Знову будемо жити лише на макаронних виробах і картоплі, а про м'ясо будемо згадувати лише на свята».
Ціни на цукор, молочну продукцію, сир, картоплю і яйця б’ють рекорди і в Закарпатті. Найбільш відчутне подорожчання зафіксоване на цукрі – уже сьогодні його максимальна вартість в області зафіксована на позначці 11,5 гривень за кілограм. Ажіотаж почався й навколо олії.
А тим часом ті закарпатці, котрі живуть в 50-кілометровій прикордонній зоні поряд з Угорщиною, за продуктами їздять до цієї європейської країни. Збирається четверо-п’ятеро людей, купують страховий поліс на авто, оплачують бензин до найближчого угорського містечка і таким чином купують все необхідне за нижчими цінами, ніж в Україні.
Основні причини
У Міністерстві економіки переконують, що Україна здатна забезпечити себе продуктами харчування на всі 100%, а будь-яке зростання цін може бути махінаціями на тлі політичної нестабільності. Як обіцяє міністр економіки Богдан Данилишин,
спекулянтів перевірятимуть і штрафуватимуть, інформує «Український Бізнес Ресурс».
Зі свого боку, екс-заступник міністра економіки Валерій Мунтян у коментарі Радіо Свобода назвав дві причини подорожчання продуктів: фактор нестабільності та скорочення об’ємів виробництва продуктів харчування, які товаровиробник компенсує за рахунок зростання цін.
Киянка Ніна Володимирівна – пенсіонерка. Продукти харчування зазвичай купує на базарі, де дешевше, але все одно витрачає майже усю свою пенсію. Ціни на харчі, каже пані Ніна, зросли у півтора-два рази за останній місяць. «Домашній сир коштував 20 гривень, а зараз уже близько 30. М’ясо було по 50, а нині – 60 гривень. Продавці говорять, що зима, немає кормів для відгодівлі худоби».
Нічого дивного у нинішньому підвищенні цін немає, говорить Раїса Веселовська, заступник начальника Державної інспекції з контролю за цінами. Така тенденція була вже не один сезон. «Кожного року ми спостерігаємо одне й те ж по сезонних продуктах. Зараз зима, на ринку практично немає реалізації овочів, тому в супермаркетах відразу ж зростають ціни; можливо, трішки й ажіотаж, – розповіла Раїса Веселовська. – Обсяги виробництва цукру в нас трішки зменшилися цього року, також є світова криза. Якщо говорити про молочні продукти, то в нас зменшилося поголів’я худоби, окрім того, взимку взагалі дуже мало молока і яєць».
Чи може на це вплинути уряд?
Заступник голови парламентського комітету з питань фінансів та банківської діяльності, депутат від Партії регіонів Владислав Лук’янов вбачає провину нинішнього уряду в підвищенні цін. «Завжди, коли до економіки потрапляють надруковані гроші – кількість грошей збільшується. Тобто, не зароблені гроші чи отримані урядом у вигляді податків, надходжень до бюджету, зовнішньо-торгівельних мит, а коли гроші уряд друкує. А ми бачили, що досить багато грошей уряд надрукував і, втримуючи інфляцію, уряд тимчасово зв’язував ці кошти».
Уряд може вплинути на ситуацію з цінами, але ефективність зараз буде дуже низька – не більше 10%, пояснив екс-заступник міністра економіки Валерій Мунтян. «Тому що відмінили ті ефективні регулятори, які були, а цінова інспекція може регулювати лише рівень рентабельності на підприємствах».
А політики у зростанні цін на продукти нині немає, зазначає економіст Олександр Жолудь. Вибори виборами, але не коректно стверджувати, що під час виборної кампанії «ціни стрибають».
«Підвищення цін пов’язане з сільськогосподарськими циклами від періоду збору врожаю, а в тваринництві з тим, що зазвичай саме взимку корови отелюються, відповідно менше молока на продаж чи взагалі його немає. Також ми маємо певні адміністративні речі. Наприклад, наприкінці листопада були змінені норми оподаткування, які ввели додаткову сплату податку на додану вартість на молоко, що збільшило ціну молочних продуктів», – пояснив економіст Олександр Жолудь.
На думку експертів, особливо накручують ціни на продукти на рівні роздрібної торгівлі, а до кожного продавця не поставиш наглядача із органів контролю.
