Асоціація захисту прав молоді Волині започаткувала громадську ініціативу «Європа без бар’єрів». Один із напрямків її роботи – спростити відвідини європейських країн громадянами, котрі прагнуть там побувати з туристичною, культурною, науковою метою.
Як повідомив голова організації Андрій Гаврищук, активісти Асоціації провели чотири моніторинги роботи консульства Польщі в Луцьку та опитування громадян. Їхнім результатом стали рекомендації щодо поліпшення роботи консульства.
Консул Польщі в Луцьку Анджей Кухарук, який узяв участь у круглому столі, відзначив: із кожним роком його установа працює дедалі інтенсивніше. Лише минулого року громадянам України в Луцьку видано понад 81 тисячу польських віз, що на 11 тисяч більше, ніж у попередньому році. Понад чверть із них безкоштовні.
Відмов за рік – дві з половиною тисячі. Більшість із них пов’язані з незнанням українських громадян умов видачі візи, каже консул.
Аргументи для візи мають бути переконливими
Асоціація ретельно вивчила всі причини відмов і затримки у видачі віз і видала буклет «Прочитай і вирушай!», котрий уже розповсюджує серед земляків-волинян.
А тим часом, повідомив консул, інтенсифікується і малий прикордонний рух – за півроку зафіксовано 380 тисяч випадків перетину кордону на ділянках між волинськими та люблінськими селами обох країн.
Важливо, що впродовж цих півроку на території Польщі не зафіксовано жодного порушення правил перебування з боку українських громадян, які отримали дозвіл на малий прикордонний рух у польському консульстві Луцька, зазначив Анджей Кухарук.
Разом із тим отримати шенгенську візу самотужки українцям майже неможливо. Пояснення в анкеті на кшталт: «Хочу провести вікенд у Варшаві» або «хочу купити в Польщі ноутбук» – для працівників консульств не є переконливими, зауважували учасники слухань.
І якщо в польському консульстві ставлення до відвідувачів доброзичливе, а фізичних черг практично немає, то цього не можна сказати про ряд консульств європейських країн, розташованих у Києві, констатували учасники дискусії.
Волиняни «платять» за доброзичливість європейців прийомом «нелегалів»
На території області понад рік діє тимчасовий пункт утримання нелегальних мігрантів. Нині Волинь прийняла вже майже півтисячі «нелегалів».
А тим часом посольства держав, звідки прибули ті нелегали, часто не бажають приймати їх назад до своїх країн. Причина – відсутність угод про реадмісію з Україною, повідомив офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк. Через це, каже він, посольства деяких країн узагалі не хочуть працювати в цьому напрямку.
Стосовно Росії, то вона має угоди про реадмісію з Євросоюзом, однак довести, що нелегал потрапив до України саме з Росії, досить нелегко, каже офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк.
«Так поставлена робота в організаторів цих переправ – вони, як правило, не знають, де були; вони знають точку – наприклад, сіли літаком у Москві, а далі їх посадили в мікроавтобус чи машину, і потрапили вже десь у поле – їх там зловили…» – розповідає представник прикордонників.
Умовами утримання, медичною та юридичною допомогою іноземці задоволені. Однак у багатьох із них через півроку розпочинаються справжні проблеми, а в української влади – головний біль, розповідає заступник начальника пункту утримання нелегалів у Журавичах Валерій Новосад.
Усі мешканці пункту, котрі мали бажання зголоситися біженцями, написали заяву, але ще жодного разу суд не надав статусу біженця. Аргументи суду – відсутність доказів про переслідування в рідній країні.
Політикам не до міграційної політики
Такі люди, якщо їх відмовляється прийняти їхня країна, осідають в Україні – до чергового законодавчого врегулювання подібних ситуацій.
Працювати нині з сусідньою Польщею через угоду про реадмісію легше, ніж із Росією, з якою немає подібної угоди, зазначили волинські прикордонники, котрі нагадали: днями в Польщу був повернутий польський громадянин, котрий порушив правила перебування в Україні.
Україна потребує провадження чіткішої міграційної та візової політики, яке гальмують законодавці й виконавча влада через передвиборчі баталії, вважають учасники круглого столу в Луцьку.
Тим часом Асоціація захисту прав молоді продовжить дослідження, які сприятимуть забезпеченню прав людини на території Волині, незважаючи на її громадянство чи навіть на статус нелегала, підсумували учасники дискусії.
Як повідомив голова організації Андрій Гаврищук, активісти Асоціації провели чотири моніторинги роботи консульства Польщі в Луцьку та опитування громадян. Їхнім результатом стали рекомендації щодо поліпшення роботи консульства.
Консул Польщі в Луцьку Анджей Кухарук, який узяв участь у круглому столі, відзначив: із кожним роком його установа працює дедалі інтенсивніше. Лише минулого року громадянам України в Луцьку видано понад 81 тисячу польських віз, що на 11 тисяч більше, ніж у попередньому році. Понад чверть із них безкоштовні.
Відмов за рік – дві з половиною тисячі. Більшість із них пов’язані з незнанням українських громадян умов видачі візи, каже консул.
Аргументи для візи мають бути переконливими
Асоціація ретельно вивчила всі причини відмов і затримки у видачі віз і видала буклет «Прочитай і вирушай!», котрий уже розповсюджує серед земляків-волинян.
А тим часом, повідомив консул, інтенсифікується і малий прикордонний рух – за півроку зафіксовано 380 тисяч випадків перетину кордону на ділянках між волинськими та люблінськими селами обох країн.
Важливо, що впродовж цих півроку на території Польщі не зафіксовано жодного порушення правил перебування з боку українських громадян, які отримали дозвіл на малий прикордонний рух у польському консульстві Луцька, зазначив Анджей Кухарук.
Разом із тим отримати шенгенську візу самотужки українцям майже неможливо. Пояснення в анкеті на кшталт: «Хочу провести вікенд у Варшаві» або «хочу купити в Польщі ноутбук» – для працівників консульств не є переконливими, зауважували учасники слухань.
І якщо в польському консульстві ставлення до відвідувачів доброзичливе, а фізичних черг практично немає, то цього не можна сказати про ряд консульств європейських країн, розташованих у Києві, констатували учасники дискусії.
Волиняни «платять» за доброзичливість європейців прийомом «нелегалів»
На території області понад рік діє тимчасовий пункт утримання нелегальних мігрантів. Нині Волинь прийняла вже майже півтисячі «нелегалів».
А тим часом посольства держав, звідки прибули ті нелегали, часто не бажають приймати їх назад до своїх країн. Причина – відсутність угод про реадмісію з Україною, повідомив офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк. Через це, каже він, посольства деяких країн узагалі не хочуть працювати в цьому напрямку.
Стосовно Росії, то вона має угоди про реадмісію з Євросоюзом, однак довести, що нелегал потрапив до України саме з Росії, досить нелегко, каже офіцер по роботі з іноземцями Луцького прикордонного загону Віктор Хижняк.
«Так поставлена робота в організаторів цих переправ – вони, як правило, не знають, де були; вони знають точку – наприклад, сіли літаком у Москві, а далі їх посадили в мікроавтобус чи машину, і потрапили вже десь у поле – їх там зловили…» – розповідає представник прикордонників.
Умовами утримання, медичною та юридичною допомогою іноземці задоволені. Однак у багатьох із них через півроку розпочинаються справжні проблеми, а в української влади – головний біль, розповідає заступник начальника пункту утримання нелегалів у Журавичах Валерій Новосад.
Усі мешканці пункту, котрі мали бажання зголоситися біженцями, написали заяву, але ще жодного разу суд не надав статусу біженця. Аргументи суду – відсутність доказів про переслідування в рідній країні.
Політикам не до міграційної політики
Такі люди, якщо їх відмовляється прийняти їхня країна, осідають в Україні – до чергового законодавчого врегулювання подібних ситуацій.
Працювати нині з сусідньою Польщею через угоду про реадмісію легше, ніж із Росією, з якою немає подібної угоди, зазначили волинські прикордонники, котрі нагадали: днями в Польщу був повернутий польський громадянин, котрий порушив правила перебування в Україні.
Україна потребує провадження чіткішої міграційної та візової політики, яке гальмують законодавці й виконавча влада через передвиборчі баталії, вважають учасники круглого столу в Луцьку.
Тим часом Асоціація захисту прав молоді продовжить дослідження, які сприятимуть забезпеченню прав людини на території Волині, незважаючи на її громадянство чи навіть на статус нелегала, підсумували учасники дискусії.
