Лех Качинський – третій президент Польщі після розпаду комуністичного блоку. Його попередники – лідер «Солідарності» Лех Валенса і Александр Кваснєвський, один із найактивніших прихильників розширення Європейського Союзу, в тому числі й за рахунок України, – були популярні в Чехії, але все ж не так, як Лех Качинський.
Цього разу офіційна Прага не приховувала свого задоволення з переговорів, у яких розкрилось повне порозуміння в основних питаннях діалогу з Польщею: європейська і світова безпека, розширення ЄС, проблематика співпраці країн усередині Європейського Союзу.
Зокрема, обидва президенти застерегли, що не хочуть бачити в ухваленні Лісабонського договору своєрідної сходинки на шляху федералізації Європи й формування європейської наддержави. «Ні уніфікації й централізації Європи» – однозначне чесько-польське гасло; «так – зрозумілому і відкритому спілкуванню країн всередині ЄС». Лісабон тільки прокладає собі дорогу, механізми потрібно налагоджувати, кажуть обидва керівники.
Із Праги пролунала і певна критика ЄС. На думку обох президентів, не можна залишити без уваги те, що Європейський Союз не відреагував належним чином на трагедію Гаїті.
Йшлося також про те, що голоси нових країн-членів ЄС Чехії та Польщі мають мати таку саму силу, як, скажімо, Німеччини чи Англії. На цьому для Радіо Свобода наголосив празький політолог Любош Палата.
«Гадаю, що в майбутньому обидві країни працюватимуть разом, щоб знайти спільні погляди на європейські проблеми. Правда, є тут одне питання, яке чехи і поляки вирішують слабо: вони можуть певні дії ЄС заблокувати чи стримати, але вони не вміють знаходити союзників для своїх проектів на Заході континенту; зокрема, це стосується великих держав – Німеччини і Великобританії», – вважає політолог.
І Польща, і Чехія за розширення ЄС
Друга проблема – ставлення Польщі й Чехії до розширення ЄС. У Празі протягом усіх публічних виступів обох президентів пролунав ясний висновок: Європейський Союз потрібно розширювати.
Чеський президент Вацлав Клаус, зокрема, наголосив: «Ми, як відомо, підтримуємо подальше розширення Європейського Союзу і виступаємо дуже проти того, щоб ЄС не перетворився на закритий клуб».
Єдине питання, в якому існують певні чесько-польські розбіжності й навіть непогодженість дій усередині самого ЄС, – це ставлення до вторгнення Росії в Грузію. Тоді, влітку 2008 року, Польща, і, зокрема, Лех Качинський разом із країнами Балтії виступив проти дій Росії, більше того – польський президент особисто вирушив до Грузії. Також Польща завдяки активній позиції свого президента залишилась у грі в системі протиракетної оборони США, тоді як Чехія з програми фактично вибула.
Та в цілому празький візит Леха Качинського вдався. Сторони домовилися про головне: голос новачків, Польщі та Чехії, в ЄС має бути почутим.
Цього разу офіційна Прага не приховувала свого задоволення з переговорів, у яких розкрилось повне порозуміння в основних питаннях діалогу з Польщею: європейська і світова безпека, розширення ЄС, проблематика співпраці країн усередині Європейського Союзу.
Зокрема, обидва президенти застерегли, що не хочуть бачити в ухваленні Лісабонського договору своєрідної сходинки на шляху федералізації Європи й формування європейської наддержави. «Ні уніфікації й централізації Європи» – однозначне чесько-польське гасло; «так – зрозумілому і відкритому спілкуванню країн всередині ЄС». Лісабон тільки прокладає собі дорогу, механізми потрібно налагоджувати, кажуть обидва керівники.
Із Праги пролунала і певна критика ЄС. На думку обох президентів, не можна залишити без уваги те, що Європейський Союз не відреагував належним чином на трагедію Гаїті.
Йшлося також про те, що голоси нових країн-членів ЄС Чехії та Польщі мають мати таку саму силу, як, скажімо, Німеччини чи Англії. На цьому для Радіо Свобода наголосив празький політолог Любош Палата.
«Гадаю, що в майбутньому обидві країни працюватимуть разом, щоб знайти спільні погляди на європейські проблеми. Правда, є тут одне питання, яке чехи і поляки вирішують слабо: вони можуть певні дії ЄС заблокувати чи стримати, але вони не вміють знаходити союзників для своїх проектів на Заході континенту; зокрема, це стосується великих держав – Німеччини і Великобританії», – вважає політолог.
І Польща, і Чехія за розширення ЄС
Друга проблема – ставлення Польщі й Чехії до розширення ЄС. У Празі протягом усіх публічних виступів обох президентів пролунав ясний висновок: Європейський Союз потрібно розширювати.
Чеський президент Вацлав Клаус, зокрема, наголосив: «Ми, як відомо, підтримуємо подальше розширення Європейського Союзу і виступаємо дуже проти того, щоб ЄС не перетворився на закритий клуб».
Єдине питання, в якому існують певні чесько-польські розбіжності й навіть непогодженість дій усередині самого ЄС, – це ставлення до вторгнення Росії в Грузію. Тоді, влітку 2008 року, Польща, і, зокрема, Лех Качинський разом із країнами Балтії виступив проти дій Росії, більше того – польський президент особисто вирушив до Грузії. Також Польща завдяки активній позиції свого президента залишилась у грі в системі протиракетної оборони США, тоді як Чехія з програми фактично вибула.
Та в цілому празький візит Леха Качинського вдався. Сторони домовилися про головне: голос новачків, Польщі та Чехії, в ЄС має бути почутим.
