Доступність посилання

ТОП новини

Главу Сербської православної церкви обиратимуть жеребкуванням


Белград – Собор Сербської православної церкви нового патріарха обиратиме жеребкуванням. Офіційних кандидатів на главу церкви немає. Від листопада, коли помер патріарх Павло, в сербській пресі тривають завзяті дебати щодо його наступника

Упродовж 20-го століття, переважно через політичні причини, в Сербській православній церкві (СПЦ) кілька разів міняли правила, оскільки кожна влада прагне, щоби на чолі СПЦ була людина якою можна маніпулювати або, принаймні, яка активно підтримує державну політику. Тому сербські ієрархи в другій половині минулого століття запровадили так званий «апостольський жеребок». Вони обирають трьох кандидатів на патріарха й папірці з їхніми іменами кладуть до окремих конвертів. Тоді кличуть одного з найстарших монахів й він жеребкує – вибирає один із конвертів. А пояснюють так: рукою цього монаха керує Святий Дух.

Одним із трьох кандидатів на патріарха може стати єпископ, за котрого проголосує більше половини учасників собору. Сербська церква наразі має 45 владик. Проте, не всі погоджуються, що право голосу мають чотири єпископи СПЦ із сусідньої Македонії. Невідомо також, чи на собор прибудуть всі ієрархи із закордону. Оскільки серед владик є кілька фракцій, то не легко буде набрати більше половини, тобто 20 чи більше голосів.

Белградська та боснійська фракції


Сербська православна церква стала впливовим політичним чинником в час розвалу Югославії та війн на території колишньої держави. Значна частина ієрархів надавала підтримку режимові Слободана Мілошевича. Зокрема впливовими стали єпископи з Боснії і Герцеговини. Деякі белградські газети останнім часом провадили кампанію проти консервативного «боснійського лобі», пов`язаного з ультранаціоналістичними колами й партіями. Метою кампанії було забезпечити, щоби патріархом став хтось із так званих «модерністів», народжених у Сербії, котрих вважають близькими до проєвропейської белградської влади.

Деякі оглядачі припускають, що владики дійдуть компромісу та що патріархом стане дехто з тих, хто не брав участі в політичних іграх.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG