Литовська прокуратура цього місяця отримала чергову відмову білоруських прокурорів на прохання видати генерала Усхопчика. Білоруська сторона називає справу Володимира Усхопчика не кримінальною, а політичною.
У відповіді прокуратури Білорусі зазначається, що тогочасну діяльність генерала Володимира Усхопчика треба оцінювати згідно з законами, які діяли на той час, а тоді ще існував СРСР, і що Усхопчик, начебто, намагався боронити конституційний лад та територіальну цілісність тієї держави.
У Білорусі пана Усхопчика злочинцем не вважають, на допити не викликають, певний час він навіть був заступником міністра оборони Білорусі, що викликало роздратування у Вільнюсі.
Литовські прокурори наполягають на тому, що ця справа не політична, а кримінальна, йдеться про вбивство людей радянськими солдатами, і цього не могло статися без наказу командувача Вільнюського гарнізону Володимира Усхопчика.
Таким чином нема шансів на видачу підозрюваного генерала Литві до кінця терміну давності немає.
Сам Усхопчик каже, що усі накази надходили з Москви
Останнім часом президент Литви Даля Ґрібаускайте виявила, що взагалі, згідно з білорусько-литовськими угодами, Білорусь не зобов’язана допомагати в таких справах, тобто немає і правової бази для подібної видачі. Хоча у 1994 році білоруські прокурори видали Литві двох колишніх лідерів компартії Литовської РСР Юозаса Єрмолавічуса та Миколаса Бурокявічюса. Але це було ще до президентства Лукашенка.
Сам Володимир Усхопчик заявляє, що він ні в чому не винний, що всі накази надходили з Москви, і тому литовцям треба надсилати свої запити саме в російську столицю. Пан Усхопчик каже, що він свого часу відповідав на питання з приводу подій 13 січня 1991 року ще радянським прокурорам. Щодо його персональних дій у той час, то жодних наказів вбивати мирних громадян він не віддавав, та навіть на давав наказу видавати солдатам набої.
Справа Усхопчика – одна з найскладніших тем білорусько-литовських взаємин. Але вона не заважає налагоджувати діалог між Мінськом та Вільнюсом. Минулого року президент Білорусі відвідав із візитом Литву та відповідав на запитання про Усхопчика таким чином: надсилайте свої запити до Генеральної прокуратури Білорусі, а вона розбереться. Ось і розібралася.
У березні цього року Литва збирається відзначати 20-річчя оновлення своєї незалежності, на святкування хочуть запросити і президентів країн-сусідів. Але в зв’язку зі справою Усхопчика у Вільнюсі все частіше звучать голоси проти приїзду Олександра Лукашенка.
У відповіді прокуратури Білорусі зазначається, що тогочасну діяльність генерала Володимира Усхопчика треба оцінювати згідно з законами, які діяли на той час, а тоді ще існував СРСР, і що Усхопчик, начебто, намагався боронити конституційний лад та територіальну цілісність тієї держави.
У Білорусі пана Усхопчика злочинцем не вважають, на допити не викликають, певний час він навіть був заступником міністра оборони Білорусі, що викликало роздратування у Вільнюсі.
Литовські прокурори наполягають на тому, що ця справа не політична, а кримінальна, йдеться про вбивство людей радянськими солдатами, і цього не могло статися без наказу командувача Вільнюського гарнізону Володимира Усхопчика.
Таким чином нема шансів на видачу підозрюваного генерала Литві до кінця терміну давності немає.
Сам Усхопчик каже, що усі накази надходили з Москви
Останнім часом президент Литви Даля Ґрібаускайте виявила, що взагалі, згідно з білорусько-литовськими угодами, Білорусь не зобов’язана допомагати в таких справах, тобто немає і правової бази для подібної видачі. Хоча у 1994 році білоруські прокурори видали Литві двох колишніх лідерів компартії Литовської РСР Юозаса Єрмолавічуса та Миколаса Бурокявічюса. Але це було ще до президентства Лукашенка.
Сам Володимир Усхопчик заявляє, що він ні в чому не винний, що всі накази надходили з Москви, і тому литовцям треба надсилати свої запити саме в російську столицю. Пан Усхопчик каже, що він свого часу відповідав на питання з приводу подій 13 січня 1991 року ще радянським прокурорам. Щодо його персональних дій у той час, то жодних наказів вбивати мирних громадян він не віддавав, та навіть на давав наказу видавати солдатам набої.
Справа Усхопчика – одна з найскладніших тем білорусько-литовських взаємин. Але вона не заважає налагоджувати діалог між Мінськом та Вільнюсом. Минулого року президент Білорусі відвідав із візитом Литву та відповідав на запитання про Усхопчика таким чином: надсилайте свої запити до Генеральної прокуратури Білорусі, а вона розбереться. Ось і розібралася.
У березні цього року Литва збирається відзначати 20-річчя оновлення своєї незалежності, на святкування хочуть запросити і президентів країн-сусідів. Але в зв’язку зі справою Усхопчика у Вільнюсі все частіше звучать голоси проти приїзду Олександра Лукашенка.
