(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: «Його 13% перевернули догори дриґом політичну сцену в Україні. Тепер він став головним розігруючим». Каже одна з польських газет.
Інша, вже українська, пише, що Тимошенко дає Тігіпко своє крісло...
Пане Тігіпко, скільки грошей було витрачено на кампанію?
Сергій Тігіпко: Ми витратили більше 100 мільйонів гривень. Зараз підсумки ще підведемо. Ще до кінця не знаю.
- Чиї це були гроші?
- Переважна більшість, відсотків 95% – мої.
- На яку кількість голосів виборців Вас орієнтували політтехнологи Ваші?
- Ставили завдання мінімум для себе 5%, максимум 15%. Всі штаби працювали на максимальний результат – на 15%.
- Посада прем’єра, плюс 50% при формуванні уряду. Дійсна пропозиція чи «качка»?
- Що стосується пропозицій від Прем’єр-міністра, то вона оголосила те, що було.
- Формування уряду поки немає?
- Я зараз можу коментувати тільки одне. Тільки те, що вони самі, і Янукович, і Тимошенко, можуть сказати.
- Коли Ви останній раз особисто зустрічалися з Тимошенко?
- Позавчора.
- З Януковичем?
- Позавчора.
- На електронні адреси журналістів надходять листи-запрошення на прес-конференцію працівників штабу Тігіпка, яким не виплатили зарплату.
Чийсь чорний піар чи є проблеми?
- Немає ніяких проблем. Розрахуємося зі всіма. Не вірю, що підуть люди зі штабу Тігіпка.
- За кого проголосує 7 лютого громадянин Тігіпко?
- Ще не знаю. Буду слухати і буду розмірковувати. Остаточного рішення ще немає.
- Скільки партійців налічує список «Сильної України»?
- Зараз тисяч 10 реально. Але від кожної області ми зараз отримуємо дуже багато пропозицій. 1,5-2 тисячі йде.
- Чи хотіли б Ви зараз стати Прем’єр-міністром?
- Тут все залежить від повноважень. Можна стати Прем’єр-міністром без допомоги для проведення реформ. Таким ні, посада не цікавить. Цікавлять зміни в країні.
- Чи потрібні Вам зараз дострокові парламентські вибори, чи потрібні пізніше?
- І мені, і країні потрібні, я вважаю.
- Свіжа новина, буквально цієї години. Прем’єр-міністр, поки нині чинний Юлія Тимошенко запропонувала Вам посаду Прем’єр-міністра. Вона про це оголосила на прес-конференції.
Юлія Тимошенко: Я запропонувала Сергію Тігіпку не тільки об’єднати програми і об’єднати наше бачення розвитку України, не тільки бути йому надійним партнером у цій важкій, але вдячній роботі, я запропонувала йому також посаду Прем’єр-міністра, якщо у нього є така амбіція.
Саме тому я думаю, що зараз рішення і відповідь за ним.
- Виходячи з того, що Ви щойно нам сказали, немає ні рішення, ні відповіді. Тобто, варто чекати?
- Я отримав запрошення на зустріч і від Ю.В.Тимошенко, і від В.Ф.Януковича. Зустрівся з ними, переговорив.
Дійсно, від Юлії Володимирівни була така пропозиція. Ми не завершили розмову. Я сказав попереднє «ні», що не буду зараз підтримувати жодного кандидата. І поки тримаюся такої думки.
Що буде далі? Трошки подивимося.
- Якою була пропозиція від Віктора Федоровича?
- Не можу говорити і не хочу поки що говорити. Якщо він захоче, сам скаже. Я не хотів би зараз впливати якось своїми коментарями на той чи інший результат.
- Він сказав сьогодні пресі про те, що Ви не були 5 років у політиці, то «це Ваша особиста справа», і що його ставлення до Вас не змінилося. Сказав також, що «Ви людина прагматична», «маєте достатній досвід». Це з цитат сьогоднішнього спілкування Януковича у Харкові.
Але стосовно цього досвіду у політиці. Для закордонних журналістів не зрозуміло, в чому новина Вашого, так би мовити, приходу до політики зараз, у той час, коли Ви були в політиці, а в 2004 році пішли. І вважають Вас людиною Кучми.
- Я прийшов в 1997 році в політику, весною 1997-го. І дійсно до 2004 року постійно знаходився там до кінця.
Людина Кучми? Запрошував Кучма, безумовно, був членом команди Кучми. Більше того, вважав себе зобов’язаним йому, тому що запросив з голови правління банку хай там успішного, достатньо агресивного, але віце-прем’єр-міністром. І це великий такий був кар’єрний стрибок. Тому так і є. Може, так і є частково.
- Йшлося тоді про те, що вибір у Леоніда Кучми був між Вами і Віктором Януковичем. І він все-таки обрав Віктора Януковича.
А з Вами тоді особисто розмови якісь велися?
- Безумовно, що тоді вибирав Леонід Данилович. У нього була можливість пропонувати парламенту голову уряду. І це вирішував він. Розмови були, ми говорили. Рішення він прийняв, яке самі ми знаємо, яке.
- Стосовно 2004 року, тоді, коли Ви пішли перед закінченням виборчої кампанії, Ви працювали начальником штабу у Віктора Януковича і пішли. З чим це було пов’язано? Ви багато говорили про те, що ще не час про це розказувати.
- Якісь моменти дійсно ще не час, тому що всі діючі. Але в цілому можу сказати, що кампанія 2004 року дуже мені не сподобалася. Серйозно роз’єднали країну. До речі, зараз теж є такі ризики роз’єднати, особливо у цьому турі.
До цього часу я вважаю, що цього не було. І дуже добре, тому що певна кількість кандидатів працювала на об’єднання. Скажімо, той же я постійно говорив, що об’єднуватися.
У 2004 році це було абсолютно по-іншому. У 2004-му почався Сєверодонецьк, який зі мною не погоджувався, який міг призвести реально до проблем, до розділення країни.
Мені не сподобалося те, що прийняли рішення про так званий повторний другий тур. Немає такого в Конституції.
Є проблеми. Була фальсифікація. Причому я стверджую, що була фальсифікація з двох боків. Треба було відміняти вибори і починати все спочатку, а не гратися в якісь моменти.
Тому я вважаю, що от у тій позиції, а там вибори закінчилися, там уже був такий тиск певний, не змогли ми домовитися і якось знайти порозуміння між собою. Брати участь у цьому не хотілося.
- Для штабу це був скандал чи спокійний відхід?
- Та ні.
- Тому що вважалося, що Ви все-таки були обличчям кампанії більше, аніж людиною, яка ухвалювала рішення якісь тіньові.
- Я був обличчям кампанії особливо в останні 10-15 днів, тому що тоді, крім мене, мало хто виступав. І скажу відверто, що не від того, що я там тягнув на себе ці ефіри, тому що багато просто не хотіли на них йти, боялися і не знали, що говорити.
Часто було так, що не з’являлися, до мене прибігали і кажуть: повинен був бути у штабі той інтерв’ю давати, а немає, то йди.
Тому я це відпрацював. Але після цього не хотів.
- То вже історія.
У нас є слухач.
Слухач (переклад): Сергію Леонідовичу, у мене до Вас не запитання, а прохання, що під час Ваших роздумів про конкретну свою перспективу, не забудьте все-таки, що Ви киянин, що кияни підтримували Вас.
У будь-якому разі після Вашого рішення, можливо, Ви вирішите брати участь у мерських виборах, ось цей фактор врахуйте, будь ласка, у кінцевому Вашому рішенні.
- По-перше, я дуже вдячний киянам, тому що підтримка була сильною. 19% у Києві – це взагалі небувалий результат для тих, хто більшість голосів отримав на південному сході. Такий рух у бік заходу для мене дуже важливий. Це говорить про те, що можна працювати в принципі доволі успішно і на сході, і на заході України, і в центрі.
Як Київ? Один із майданчиків, який мене дуже цікавить. Великий масштаб і багато речей можна змінити в самому Києві.
- Як на 30 травня Сергій Тігіпко? Перспектива: вибори мера або лідер парламентської фракції?
- Що стосується на 30 травня, то в першу чергу більше всього впливу… Ти йдеш у політику заради того, щоб впливати на ситуацію в країні, міняти, модернізувати країну. Більше всього, безумовно, це прем’єр. Але прем’єр без фракції, без місцевої підтримки, без фракцій в місцевих органах – дуже мало, дуже слабко.
- А я про прем’єра й не запитала. Я запитала: лідер фракції чи мер?
- Я вважаю, що була б гарна фракція, мер, який координує діяльність фракції.
- Все ж таки Ви зацікавлені в тому, щоб відбулися парламентські вибори якомога швидше, і Ви змогли мати свою парламентську фракцію.
Так от, якось я спілкувалася з одним Вашим колишнім земляком. Він так само тепер киянин, а раніше був дніпропетровцем. Він мені подав візитку, на якій було написано: «Сильна Україна».
До речі, він тоді сказав, що, мовляв, це він не член Вашої партії, а раніше була партія, і Ви, нібито, забрали у них назву цю.
Власне, то вже справа десята, як з тією назвою, хоча це в принципі теж, очевидно, для когось має значення. Але з 10 тисячами членів цієї «Сильної України» як Ви зможете здобути парламентські голоси, парламентську фракцію?
- Інно, це тільки початок. Повірте мені, Тігіпко знає, що він робить. І Тігіпко будував структури, які працювали по всій країні. Той же «ПриватБанк». Ви знаєте, декілька тисяч відділень. У мене 450 філій Страхової групи. Декілька тисяч агентів страхової компанії.
Тому як будувати? Це я вмію, знаю. Більше того, навчався цьому.
Що стосується партійного будівництва, то, безумовно, тут є специфіка. Але не така велика специфіка, скажу відверто. І якщо чогось не знаю, то є консультанти, які допоможуть і допомагають зараз це робити. Причому кращих консультантів. Ніколи не боюся навчатися.
- Хто вони, ці «темні конячки»?
- Ніяких «темних конячок». Зараз у мене працює французька компанія, яка допомагає мені відпрацювати цю структуру. Причому там є люди молоді, які очолювали у Франції молодіжні організації на самому високому рівні.
Тому навчатися мені ніколи не соромно. І працюю з ними сьогодні. І відпрацюю дуже якісну структуру, і дуже швидко це…
- Але у випадку перемоги Вашої на парламентських виборах, вони, ці французи, не підуть у парламент. Ваша команда українців?
- Ми спочатку орієнтуємося на місцеві вибори. І покажемо кращий результат, ніж показали на президентських перегонах. Більше того, підемо на парламентські і покажемо ще кращий результат. Тому будемо все робити по наростаючій.
Що стосується команди, то будемо йти на парламентські, покажемо команду. Не тільки першу десятку, а й більше.
- Маємо ще запитання від радіослухачів.
Слухач (переклад): Андрій, місто Харків.
Сергію Анатолійовичу, я скажу відразу: я голосував за Анатолія Гриценка в першому турі, а в другому…
Ну, що стосується Януковича, я просто не хочу поганих слів говорити в прямому ефірі. Доведеться вибирати з двох злів менше. Тобто, я вважаю, що менше – це, звичайно, Тимошенко.
Але взагалі, як Ви вважаєте, у світі людина претендує на звання Верховного головнокомандувача… Ось якщо, не дай Боже, виберуть Януковича, він навіть в армії не служив.
- Ви хочете запитати, який головнокомандувач кращий: у спідниці чи в штанях?
- Андрію, найкращий був Тігіпко, який два роки у танкових військах служив, до сих пір не розівчився їздити на танку і вміє підтягнутися, вміє зробити підйом переворотом. За армійськими нормативами, досить непогано вкладуся. І автомат розбираю, ще краще курсанта розібрав.
А коментувати двох тих, хто не служив в армії, не буду.
- Маємо ще запитання.
Слухач: Шановний пане Тігіпко, ті, хто за Вас голосував, голосували за Вас як, можливо, демократа вже. Так?
- Так.
- Але в той же час абсолютний факт, що, не підтримуючи ні одного з двох кандидатів, Ви тим самим кладете шальки на терези Януковича. Як Ви це поясните?
- Поясніть, чому?
- Тому що люди так вважають, що зараз не може бути якби нейтралітету.
- Далеко не всі люди так вважають. Вибачте, це Ваша думка. Абсолютно поважаю її, але далеко не всі так думають. Я вважаю, що за мене голосували достатньо розумні люди, вони самі у змозі визначитися, кого вони захотять підтримати. Зараз радити їм чи закликати їх я не буду. Я вважаю, що це їхня справа.
- Ви сказали, що ще не визначилися з голосуванням. А Ви будете визначатися вже там безпосередньо на вулиці Ольгинській, як будете голосувати, чи все-таки для Вас буде важливо, як вони поведуть себе впродовж оцих 2,5 тижнів? Можливо, якийсь компромат десь з’явиться, а, можливо, ще щось.
- Так, буду аналізувати, буду аналізувати, що про них будуть говорити. Не думаю, що з’явиться щось нове. Але саме головне для мене, що вони будуть говорити, як вони бачать зміни в країні. От цього я не чую, на жаль. Я хочу почути.
Можливо, в них щось проскочить таке, тому що розмови тільки одні: обіцянки, обіцянки і обіцянки. Все, більше нічого не відчуваю. При чому абсолютно нереальні. Причому з двох боків.
Говорити про зміни, про реформи, про модернізацію країни не хотять. Україні сьогодні потрібні зміни. Я хочу це почути. Почую – для мене це буде добре.
- Тимошенко заявила про те, що вона Вам говорила про те, що програми ваші схожі, і пропонувала роботу от саме в цьому руслі. Ні?
- Якщо Ви візьмете 18 програм, то вони будуть всі дуже схожі, тому що обмежена кількість знаків, які можливо офіційно викласти в програмі, все обмежує. І там ти дуже коротко повинен сказати про щось. Це ні про що не говорить. Я вважаю, що вибори потрібно на це витратити.
- Маємо ще слухача.
Слухач: Мар’ян, Дрогобич.
Коли і хто першим побудує виборчу програму цифрами, а не лозунгами?
- Я спробував дійсно про це говорити. Коли мені ставили постійно запитання, то я говорив, що у цьому році ми могли б зрости на 7-8%, зростання ВВП, от якраз на такий відсоток ми могли б збільшити виплати всі соціальні: пенсії, зарплату і так далі.
Якщо би вдалося швидко допомогти малому і середньому бізнесу, який у тіні, то з тіні ще можливо було б ще 10% витягнути такого бізнесу, тому що зараз говорять фахівці, що приблизно 40% його там. Ще на 10% можливо було б збільшити в наступні роки.
Я вважаю, що стільки у нас резервів, що 10-12% зростання ми могли б забезпечити. І от якраз на такий обсяг ми могли б постійно збільшувати виплати соціальні. Причому тоді б інфляція була десь на рівні 5-7%, не зростали б швидко ціни.
От вам приблизні цифри.
- Ми маємо ще одного слухача.
Слухач: Ви говорите, що створимо структури, у місцевих виборах братимемо участь, але ж це вийде теж саме, що й решта. Народ не зможе впливати на ваших депутатів, вони ж Вам будуть підпорядковуватися. Чи Ви будете насамперед вимагати мажоритарну систему по виборах?
- Ні, мажоритарну систему. Ні. Ліпший варіант, якби йти по партійних списках, але ввести систему по округах, щоб партії конкурували по округах, щоб були персоналії. Тоді б і партії розвивалися, ставали прозорими і демократичними. Ніхто не придумав іншого способу, як впливати на владу через партії. Але з іншого боку, була б і персоніфікація відповідальності. Це було б важливо.
А що стосується впливу, то, знаєте, якщо я побудую партію, що всі будуть підпорядковуватися мені, тоді в цю партію не прийдуть особистості, тоді вони не зможуть конкурувати всередині. Не зможуть конкурувати всередині, то не зможуть конкурувати і назовні.
Тому така партія мені не потрібна – вона не цікава. Мені цікава партія, куди прийде молода людина і зможе у ВРУ потрапити депутатом. Не за гроші, а саме завдяки своїй активності. От на це буду все максимально вибудовувати.
- Але на найближчих виборах Вам доведеться обирати за тією системою, яка є, бо зміни ніхто не внесе.
- Так. А що робити? Є законодавство, треба працювати в тих межах, які сьогодні визначені цим законодавством.
- Ми маємо ще запитання.
Слухач: Українська мова дуже красива, особливо, якщо слухати Петра Бойка, Надію Подоляко і інших корифеїв українського радіо.
Чи Вам не шкода буде, якщо ця мова просто відійде на маргінес і зникне, якщо не захищати її також, як у Франції? Чи Ви вважаєте, що у Франції дискримінують інші мови?
Якщо надати пріоритет, дати статус другої державної російській, то українській мові кінець.
- Ніколи не говорив про російську як другу державну. Всі вибори пройшов. Працював в Одесі, в Харкові, в Донецьку, у Луганську, завжди говорив: спустити це на регіональний рівень.
Державна повинна бути одна – українська. Причому у тих регіонах, які визначаться про другу як російську, збільшити навчання дітей. І з цього почати. Через 10 років забудемо про проблему.
Для мене саме головне, щоб це питання нас не роз’єднувало. Я вважаю, що через коліно нікого ламати не потрібно. Менший ефект. Якщо ми хочемо про результат більше турбуватися, то потрібно м’яко це зробити. І це дасть набагато швидшу відповідно реакцію. 40-річного, 50-річного дуже важко ламати.
Більше того, це завжди створює таку так звану «п’яту колону», яка постійно буде орієнтуватися на Росію. І той, хто хоче, мені здається, добра Україні, повинен це враховувати.
- Якось в останні дні виборчої кампанії відійшли на другий план проблеми економіки. Я так розумію, що за кілька днів вони знову повернуться.
Однак сьогодні долар трохи підріс десь там на ринку. Почали говорити про те, що він відбирає свої позиції у гривні. Щоправда, є інформація від МВФ, що можуть відновити співпрацю. Що нас чекає найближчим часом в економіці?
- Буде залежати від того все ж таки, хто прийде, і хто буде Прем’єр-міністром, що генерувати будуть.
Економіка – це така справа, на яку можна впливати. Що таке криза? Погіршення економічних умов. Зробіть все, щоб покращити економічні умови. За рахунок чого? Дозвольте в першу чергу розкритися малому і середньому бізнесу через зменшення регуляцій, через спрощення податкового законодавства, через зменшення контролюючих організацій, всіх перевірок і так далі.
Тобто, на це потрібно впливати, це не щось таке, що, знаєте, як стіна стала.
- Прогнози – справа погана. Однак за умови, що проходить Янукович, як Ви прогнозуєте, що буде в економіці зразу?
- Дуже важливо – Прем’єр-міністр. Приходить Янукович і прогресивний прем’єр, йому даються повноваження, то можемо до кінця року 7% економічного зростання мати. Якщо прийде Тимошенко і знову віддасть повноваження, щоб не займалися, не централізували виключно на себе, то ті ж 7% ми можемо знайти.
- Хто може бути таким Прем’єр-міністром, окрім Сергія Тігіпка?
- Прагматики, які не будуть боятися за свої рейтинги, які будуть готові ці рейтинги покласти за Україну. От і все.
Плюс фахівці. Зараз потрібні фахівці, потрібно розуміти, що таке ринкова економіка, як на неї впливати. Хто це буде? Переконаний, що не один Тігіпко дійсно знає про це.
- Ви щойно сказали про те, що хто б не прийшов, чи Тимошенко, чи Янукович, то головне – це хто буде Прем’єр-міністром. Це за нині діючою Конституцією. Тобто, зараз все ж таки головна посада буде Прем’єр-міністра?
- Прем’єр-міністр і підтримка парламенту. Якщо віддадуть і скажуть: борись з кризою, як вважаєш за потрібне, це твої повноваження (щоб трошки зняти з себе як з Президента відповідальність), то, може, це й доцільно було б зробити. Безумовно, від цього буде дуже багато залежати. Все ж таки при такій ситуації ми зможемо значно покращити ситуацію.
- Наскільки парламент буде готовий до того, щоб зробити те, про що Ви кажете?
- Я вважаю, що тут буде залежати від Президента. Легко кожному Президенту буде створити більшість. Але я вважаю, що все ж таки, якщо Президент хоче дійсно зробити добре для країни і після цього попробувати піти на другий термін, то потрібно дострокові парламентські вибори проводити.
- Кілька секунд, щоб Ви щось сказали тим, хто за Вас проголосував.
- Я буду в політиці і не бійтеся, що я загублюся, я буду впливати в країні настільки, наскільки зможу, в першу чергу на те, щоб вона модернізувалася, щоб вона змінювалася на краще.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: «Його 13% перевернули догори дриґом політичну сцену в Україні. Тепер він став головним розігруючим». Каже одна з польських газет.
Інша, вже українська, пише, що Тимошенко дає Тігіпко своє крісло...
Пане Тігіпко, скільки грошей було витрачено на кампанію?
Ми витратили більше 100 мільйонів гривень.
Сергій Тігіпко: Ми витратили більше 100 мільйонів гривень. Зараз підсумки ще підведемо. Ще до кінця не знаю.
- Чиї це були гроші?
- Переважна більшість, відсотків 95% – мої.
- На яку кількість голосів виборців Вас орієнтували політтехнологи Ваші?
- Ставили завдання мінімум для себе 5%, максимум 15%. Всі штаби працювали на максимальний результат – на 15%.
- Посада прем’єра, плюс 50% при формуванні уряду. Дійсна пропозиція чи «качка»?
- Що стосується пропозицій від Прем’єр-міністра, то вона оголосила те, що було.
- Формування уряду поки немає?
- Я зараз можу коментувати тільки одне. Тільки те, що вони самі, і Янукович, і Тимошенко, можуть сказати.
- Коли Ви останній раз особисто зустрічалися з Тимошенко?
- Позавчора.
- З Януковичем?
- Позавчора.
- На електронні адреси журналістів надходять листи-запрошення на прес-конференцію працівників штабу Тігіпка, яким не виплатили зарплату.
Чийсь чорний піар чи є проблеми?
- Немає ніяких проблем. Розрахуємося зі всіма. Не вірю, що підуть люди зі штабу Тігіпка.
- За кого проголосує 7 лютого громадянин Тігіпко?
- Ще не знаю. Буду слухати і буду розмірковувати. Остаточного рішення ще немає.
- Скільки партійців налічує список «Сильної України»?
- Зараз тисяч 10 реально. Але від кожної області ми зараз отримуємо дуже багато пропозицій. 1,5-2 тисячі йде.
- Чи хотіли б Ви зараз стати Прем’єр-міністром?
- Тут все залежить від повноважень. Можна стати Прем’єр-міністром без допомоги для проведення реформ. Таким ні, посада не цікавить. Цікавлять зміни в країні.
- Чи потрібні Вам зараз дострокові парламентські вибори, чи потрібні пізніше?
- І мені, і країні потрібні, я вважаю.
- Свіжа новина, буквально цієї години. Прем’єр-міністр, поки нині чинний Юлія Тимошенко запропонувала Вам посаду Прем’єр-міністра. Вона про це оголосила на прес-конференції.
Юлія Тимошенко: Я запропонувала Сергію Тігіпку не тільки об’єднати програми і об’єднати наше бачення розвитку України, не тільки бути йому надійним партнером у цій важкій, але вдячній роботі, я запропонувала йому також посаду Прем’єр-міністра, якщо у нього є така амбіція.
Саме тому я думаю, що зараз рішення і відповідь за ним.
- Виходячи з того, що Ви щойно нам сказали, немає ні рішення, ні відповіді. Тобто, варто чекати?
Дійсно, від Юлії Володимирівни була така пропозиція. Ми не завершили розмову. Я сказав попереднє «ні», що не буду зараз підтримувати жодного кандидата. І поки тримаюся такої думки.
Що буде далі? Трошки подивимося.
- Якою була пропозиція від Віктора Федоровича?
- Не можу говорити і не хочу поки що говорити. Якщо він захоче, сам скаже. Я не хотів би зараз впливати якось своїми коментарями на той чи інший результат.
- Він сказав сьогодні пресі про те, що Ви не були 5 років у політиці, то «це Ваша особиста справа», і що його ставлення до Вас не змінилося. Сказав також, що «Ви людина прагматична», «маєте достатній досвід». Це з цитат сьогоднішнього спілкування Януковича у Харкові.
Але стосовно цього досвіду у політиці. Для закордонних журналістів не зрозуміло, в чому новина Вашого, так би мовити, приходу до політики зараз, у той час, коли Ви були в політиці, а в 2004 році пішли. І вважають Вас людиною Кучми.
- Я прийшов в 1997 році в політику, весною 1997-го. І дійсно до 2004 року постійно знаходився там до кінця.
Людина Кучми? Запрошував Кучма, безумовно, був членом команди Кучми. Більше того, вважав себе зобов’язаним йому, тому що запросив з голови правління банку хай там успішного, достатньо агресивного, але віце-прем’єр-міністром. І це великий такий був кар’єрний стрибок. Тому так і є. Може, так і є частково.
- Йшлося тоді про те, що вибір у Леоніда Кучми був між Вами і Віктором Януковичем. І він все-таки обрав Віктора Януковича.
А з Вами тоді особисто розмови якісь велися?
- Безумовно, що тоді вибирав Леонід Данилович. У нього була можливість пропонувати парламенту голову уряду. І це вирішував він. Розмови були, ми говорили. Рішення він прийняв, яке самі ми знаємо, яке.
- Стосовно 2004 року, тоді, коли Ви пішли перед закінченням виборчої кампанії, Ви працювали начальником штабу у Віктора Януковича і пішли. З чим це було пов’язано? Ви багато говорили про те, що ще не час про це розказувати.
- Якісь моменти дійсно ще не час, тому що всі діючі. Але в цілому можу сказати, що кампанія 2004 року дуже мені не сподобалася. Серйозно роз’єднали країну. До речі, зараз теж є такі ризики роз’єднати, особливо у цьому турі.
До цього часу я вважаю, що цього не було. І дуже добре, тому що певна кількість кандидатів працювала на об’єднання. Скажімо, той же я постійно говорив, що об’єднуватися.
Мені не сподобалося те, що прийняли рішення про так званий повторний другий тур. Немає такого в Конституції.
Є проблеми. Була фальсифікація. Причому я стверджую, що була фальсифікація з двох боків. Треба було відміняти вибори і починати все спочатку, а не гратися в якісь моменти.
Тому я вважаю, що от у тій позиції, а там вибори закінчилися, там уже був такий тиск певний, не змогли ми домовитися і якось знайти порозуміння між собою. Брати участь у цьому не хотілося.
- Для штабу це був скандал чи спокійний відхід?
- Та ні.
- Тому що вважалося, що Ви все-таки були обличчям кампанії більше, аніж людиною, яка ухвалювала рішення якісь тіньові.
- Я був обличчям кампанії особливо в останні 10-15 днів, тому що тоді, крім мене, мало хто виступав. І скажу відверто, що не від того, що я там тягнув на себе ці ефіри, тому що багато просто не хотіли на них йти, боялися і не знали, що говорити.
Часто було так, що не з’являлися, до мене прибігали і кажуть: повинен був бути у штабі той інтерв’ю давати, а немає, то йди.
Тому я це відпрацював. Але після цього не хотів.
- То вже історія.
У нас є слухач.
Слухач (переклад): Сергію Леонідовичу, у мене до Вас не запитання, а прохання, що під час Ваших роздумів про конкретну свою перспективу, не забудьте все-таки, що Ви киянин, що кияни підтримували Вас.
У будь-якому разі після Вашого рішення, можливо, Ви вирішите брати участь у мерських виборах, ось цей фактор врахуйте, будь ласка, у кінцевому Вашому рішенні.
- По-перше, я дуже вдячний киянам, тому що підтримка була сильною. 19% у Києві – це взагалі небувалий результат для тих, хто більшість голосів отримав на південному сході. Такий рух у бік заходу для мене дуже важливий. Це говорить про те, що можна працювати в принципі доволі успішно і на сході, і на заході України, і в центрі.
Як Київ? Один із майданчиків, який мене дуже цікавить. Великий масштаб і багато речей можна змінити в самому Києві.
- Як на 30 травня Сергій Тігіпко? Перспектива: вибори мера або лідер парламентської фракції?
- Що стосується на 30 травня, то в першу чергу більше всього впливу… Ти йдеш у політику заради того, щоб впливати на ситуацію в країні, міняти, модернізувати країну. Більше всього, безумовно, це прем’єр. Але прем’єр без фракції, без місцевої підтримки, без фракцій в місцевих органах – дуже мало, дуже слабко.
- А я про прем’єра й не запитала. Я запитала: лідер фракції чи мер?
- Я вважаю, що була б гарна фракція, мер, який координує діяльність фракції.
- Все ж таки Ви зацікавлені в тому, щоб відбулися парламентські вибори якомога швидше, і Ви змогли мати свою парламентську фракцію.
Так от, якось я спілкувалася з одним Вашим колишнім земляком. Він так само тепер киянин, а раніше був дніпропетровцем. Він мені подав візитку, на якій було написано: «Сильна Україна».
До речі, він тоді сказав, що, мовляв, це він не член Вашої партії, а раніше була партія, і Ви, нібито, забрали у них назву цю.
Власне, то вже справа десята, як з тією назвою, хоча це в принципі теж, очевидно, для когось має значення. Але з 10 тисячами членів цієї «Сильної України» як Ви зможете здобути парламентські голоси, парламентську фракцію?
- Інно, це тільки початок. Повірте мені, Тігіпко знає, що він робить. І Тігіпко будував структури, які працювали по всій країні. Той же «ПриватБанк». Ви знаєте, декілька тисяч відділень. У мене 450 філій Страхової групи. Декілька тисяч агентів страхової компанії.
Тому як будувати? Це я вмію, знаю. Більше того, навчався цьому.
Що стосується партійного будівництва, то, безумовно, тут є специфіка. Але не така велика специфіка, скажу відверто. І якщо чогось не знаю, то є консультанти, які допоможуть і допомагають зараз це робити. Причому кращих консультантів. Ніколи не боюся навчатися.
- Хто вони, ці «темні конячки»?
- Ніяких «темних конячок». Зараз у мене працює французька компанія, яка допомагає мені відпрацювати цю структуру. Причому там є люди молоді, які очолювали у Франції молодіжні організації на самому високому рівні.
Тому навчатися мені ніколи не соромно. І працюю з ними сьогодні. І відпрацюю дуже якісну структуру, і дуже швидко це…
- Але у випадку перемоги Вашої на парламентських виборах, вони, ці французи, не підуть у парламент. Ваша команда українців?
- Ми спочатку орієнтуємося на місцеві вибори. І покажемо кращий результат, ніж показали на президентських перегонах. Більше того, підемо на парламентські і покажемо ще кращий результат. Тому будемо все робити по наростаючій.
Що стосується команди, то будемо йти на парламентські, покажемо команду. Не тільки першу десятку, а й більше.
- Маємо ще запитання від радіослухачів.
Слухач (переклад): Андрій, місто Харків.
Сергію Анатолійовичу, я скажу відразу: я голосував за Анатолія Гриценка в першому турі, а в другому…
Ну, що стосується Януковича, я просто не хочу поганих слів говорити в прямому ефірі. Доведеться вибирати з двох злів менше. Тобто, я вважаю, що менше – це, звичайно, Тимошенко.
Але взагалі, як Ви вважаєте, у світі людина претендує на звання Верховного головнокомандувача… Ось якщо, не дай Боже, виберуть Януковича, він навіть в армії не служив.
- Ви хочете запитати, який головнокомандувач кращий: у спідниці чи в штанях?
А коментувати двох тих, хто не служив в армії, не буду.
- Маємо ще запитання.
Слухач: Шановний пане Тігіпко, ті, хто за Вас голосував, голосували за Вас як, можливо, демократа вже. Так?
- Так.
- Але в той же час абсолютний факт, що, не підтримуючи ні одного з двох кандидатів, Ви тим самим кладете шальки на терези Януковича. Як Ви це поясните?
- Поясніть, чому?
- Тому що люди так вважають, що зараз не може бути якби нейтралітету.
- Далеко не всі люди так вважають. Вибачте, це Ваша думка. Абсолютно поважаю її, але далеко не всі так думають. Я вважаю, що за мене голосували достатньо розумні люди, вони самі у змозі визначитися, кого вони захотять підтримати. Зараз радити їм чи закликати їх я не буду. Я вважаю, що це їхня справа.
- Ви сказали, що ще не визначилися з голосуванням. А Ви будете визначатися вже там безпосередньо на вулиці Ольгинській, як будете голосувати, чи все-таки для Вас буде важливо, як вони поведуть себе впродовж оцих 2,5 тижнів? Можливо, якийсь компромат десь з’явиться, а, можливо, ще щось.
- Так, буду аналізувати, буду аналізувати, що про них будуть говорити. Не думаю, що з’явиться щось нове. Але саме головне для мене, що вони будуть говорити, як вони бачать зміни в країні. От цього я не чую, на жаль. Я хочу почути.
Можливо, в них щось проскочить таке, тому що розмови тільки одні: обіцянки, обіцянки і обіцянки. Все, більше нічого не відчуваю. При чому абсолютно нереальні. Причому з двох боків.
Говорити про зміни, про реформи, про модернізацію країни не хотять. Україні сьогодні потрібні зміни. Я хочу це почути. Почую – для мене це буде добре.
- Тимошенко заявила про те, що вона Вам говорила про те, що програми ваші схожі, і пропонувала роботу от саме в цьому руслі. Ні?
- Якщо Ви візьмете 18 програм, то вони будуть всі дуже схожі, тому що обмежена кількість знаків, які можливо офіційно викласти в програмі, все обмежує. І там ти дуже коротко повинен сказати про щось. Це ні про що не говорить. Я вважаю, що вибори потрібно на це витратити.
- Маємо ще слухача.
Слухач: Мар’ян, Дрогобич.
Коли і хто першим побудує виборчу програму цифрами, а не лозунгами?
- Я спробував дійсно про це говорити. Коли мені ставили постійно запитання, то я говорив, що у цьому році ми могли б зрости на 7-8%, зростання ВВП, от якраз на такий відсоток ми могли б збільшити виплати всі соціальні: пенсії, зарплату і так далі.
Якщо би вдалося швидко допомогти малому і середньому бізнесу, який у тіні, то з тіні ще можливо було б ще 10% витягнути такого бізнесу, тому що зараз говорять фахівці, що приблизно 40% його там. Ще на 10% можливо було б збільшити в наступні роки.
Я вважаю, що стільки у нас резервів, що 10-12% зростання ми могли б забезпечити. І от якраз на такий обсяг ми могли б постійно збільшувати виплати соціальні. Причому тоді б інфляція була десь на рівні 5-7%, не зростали б швидко ціни.
От вам приблизні цифри.
- Ми маємо ще одного слухача.
Слухач: Ви говорите, що створимо структури, у місцевих виборах братимемо участь, але ж це вийде теж саме, що й решта. Народ не зможе впливати на ваших депутатів, вони ж Вам будуть підпорядковуватися. Чи Ви будете насамперед вимагати мажоритарну систему по виборах?
- Ні, мажоритарну систему. Ні. Ліпший варіант, якби йти по партійних списках, але ввести систему по округах, щоб партії конкурували по округах, щоб були персоналії. Тоді б і партії розвивалися, ставали прозорими і демократичними. Ніхто не придумав іншого способу, як впливати на владу через партії. Але з іншого боку, була б і персоніфікація відповідальності. Це було б важливо.
А що стосується впливу, то, знаєте, якщо я побудую партію, що всі будуть підпорядковуватися мені, тоді в цю партію не прийдуть особистості, тоді вони не зможуть конкурувати всередині. Не зможуть конкурувати всередині, то не зможуть конкурувати і назовні.
Тому така партія мені не потрібна – вона не цікава. Мені цікава партія, куди прийде молода людина і зможе у ВРУ потрапити депутатом. Не за гроші, а саме завдяки своїй активності. От на це буду все максимально вибудовувати.
- Але на найближчих виборах Вам доведеться обирати за тією системою, яка є, бо зміни ніхто не внесе.
- Так. А що робити? Є законодавство, треба працювати в тих межах, які сьогодні визначені цим законодавством.
- Ми маємо ще запитання.
Слухач: Українська мова дуже красива, особливо, якщо слухати Петра Бойка, Надію Подоляко і інших корифеїв українського радіо.
Чи Вам не шкода буде, якщо ця мова просто відійде на маргінес і зникне, якщо не захищати її також, як у Франції? Чи Ви вважаєте, що у Франції дискримінують інші мови?
Якщо надати пріоритет, дати статус другої державної російській, то українській мові кінець.
Державна повинна бути одна – українська. Причому у тих регіонах, які визначаться про другу як російську, збільшити навчання дітей. І з цього почати. Через 10 років забудемо про проблему.
Для мене саме головне, щоб це питання нас не роз’єднувало. Я вважаю, що через коліно нікого ламати не потрібно. Менший ефект. Якщо ми хочемо про результат більше турбуватися, то потрібно м’яко це зробити. І це дасть набагато швидшу відповідно реакцію. 40-річного, 50-річного дуже важко ламати.
Більше того, це завжди створює таку так звану «п’яту колону», яка постійно буде орієнтуватися на Росію. І той, хто хоче, мені здається, добра Україні, повинен це враховувати.
- Якось в останні дні виборчої кампанії відійшли на другий план проблеми економіки. Я так розумію, що за кілька днів вони знову повернуться.
Однак сьогодні долар трохи підріс десь там на ринку. Почали говорити про те, що він відбирає свої позиції у гривні. Щоправда, є інформація від МВФ, що можуть відновити співпрацю. Що нас чекає найближчим часом в економіці?
- Буде залежати від того все ж таки, хто прийде, і хто буде Прем’єр-міністром, що генерувати будуть.
Економіка – це така справа, на яку можна впливати. Що таке криза? Погіршення економічних умов. Зробіть все, щоб покращити економічні умови. За рахунок чого? Дозвольте в першу чергу розкритися малому і середньому бізнесу через зменшення регуляцій, через спрощення податкового законодавства, через зменшення контролюючих організацій, всіх перевірок і так далі.
Тобто, на це потрібно впливати, це не щось таке, що, знаєте, як стіна стала.
- Прогнози – справа погана. Однак за умови, що проходить Янукович, як Ви прогнозуєте, що буде в економіці зразу?
- Дуже важливо – Прем’єр-міністр. Приходить Янукович і прогресивний прем’єр, йому даються повноваження, то можемо до кінця року 7% економічного зростання мати. Якщо прийде Тимошенко і знову віддасть повноваження, щоб не займалися, не централізували виключно на себе, то ті ж 7% ми можемо знайти.
- Хто може бути таким Прем’єр-міністром, окрім Сергія Тігіпка?
Плюс фахівці. Зараз потрібні фахівці, потрібно розуміти, що таке ринкова економіка, як на неї впливати. Хто це буде? Переконаний, що не один Тігіпко дійсно знає про це.
- Ви щойно сказали про те, що хто б не прийшов, чи Тимошенко, чи Янукович, то головне – це хто буде Прем’єр-міністром. Це за нині діючою Конституцією. Тобто, зараз все ж таки головна посада буде Прем’єр-міністра?
- Прем’єр-міністр і підтримка парламенту. Якщо віддадуть і скажуть: борись з кризою, як вважаєш за потрібне, це твої повноваження (щоб трошки зняти з себе як з Президента відповідальність), то, може, це й доцільно було б зробити. Безумовно, від цього буде дуже багато залежати. Все ж таки при такій ситуації ми зможемо значно покращити ситуацію.
- Наскільки парламент буде готовий до того, щоб зробити те, про що Ви кажете?
- Кілька секунд, щоб Ви щось сказали тим, хто за Вас проголосував.
- Я буду в політиці і не бійтеся, що я загублюся, я буду впливати в країні настільки, наскільки зможу, в першу чергу на те, щоб вона модернізувалася, щоб вона змінювалася на краще.
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
