Міністр закордонних справ Казахстану Канат Саудабаєв, виступаючи у Відні на засіданні Постійної ради ОБСЄ, наголошував на всіх трьох так званих «кошиках», тобто напрямках діяльності Організації з безпеки і співпраці в Європі: безпеці, економіці з захистом довкілля та правах людини.
Казахстан продовжить перегляд в ОБСЄ нинішньої архітектури безпеки в Європі і при цьому приділить особливу увагу проектові нового договору про безпеку, який запропонувала Росія, заявив міністр.
Він також пообіцяв, що одним із пріоритетів головування Казахстану буде долати «приховані конфлікти», як на Кавказі, й відвертати такі конфлікти в майбутньому.
Саудабаєв висловив підтримку Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, але закликав цей головний орган організації для спостереження за виборами забезпечити, за його словами, об’єктивність і конструктивність процесу спостереження.
А ще представник Казахстану додав, що приділятиме особливу увагу проблемам Афганістану.
Казахстан сам має проблеми з демократією й правами людини
Казахстан, перша післярадянська країна, яка стає на чолі ОБСЄ, робить це в непростий час: в організації з 56 членів є дуже різні думки щодо війни 2008 року Росії проти Грузії, а, крім того, під сумнів ставлять саме головування Казахстану, керівництво якого звинувачують в авторитаризмі й порушеннях прав людини, в цій організації, що має правозахисні завдання.
І директор казахстанської неурядової організації «Әділ сөз» («Вільне слово») Тамара Калеєва в інтерв’ю Радіо Свобода застерігає, що головування Казахстану в ОБСЄ не має стати приводом замовчувати недоліки з демократією й правами людини в самій цій країні.
«Ті проблеми, які в нас існують у сфері демократії, звичайно, жодним чином не прикрашають Казахстан як країну-голову ОБСЄ, і члени ОБСЄ, звичайно, повинні знати, що коїться в нас усередині країни. Казахстан усе-таки повинен підтягувати й своє внутрішнє життя під принципи ОБСЄ», – каже вона.
А тим часом міністр закордонних справ Казахстану на прес-конференції після свого виступу у Відні знову переконував, що його країна зробила за 18 років незалежності значний поступ від тоталітаризму до демократії і тому цілком гідна стати на чолі ОБСЄ.
Але на запитання, на які кроки до подальшої демократизації можна очікувати в Казахстані цього року, Канат Саудабаєв конкретної відповіді не дав.
Казахстан продовжить перегляд в ОБСЄ нинішньої архітектури безпеки в Європі і при цьому приділить особливу увагу проектові нового договору про безпеку, який запропонувала Росія, заявив міністр.
Він також пообіцяв, що одним із пріоритетів головування Казахстану буде долати «приховані конфлікти», як на Кавказі, й відвертати такі конфлікти в майбутньому.
Саудабаєв висловив підтримку Бюро з демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ, але закликав цей головний орган організації для спостереження за виборами забезпечити, за його словами, об’єктивність і конструктивність процесу спостереження.
А ще представник Казахстану додав, що приділятиме особливу увагу проблемам Афганістану.
Казахстан сам має проблеми з демократією й правами людини
Казахстан, перша післярадянська країна, яка стає на чолі ОБСЄ, робить це в непростий час: в організації з 56 членів є дуже різні думки щодо війни 2008 року Росії проти Грузії, а, крім того, під сумнів ставлять саме головування Казахстану, керівництво якого звинувачують в авторитаризмі й порушеннях прав людини, в цій організації, що має правозахисні завдання.
І директор казахстанської неурядової організації «Әділ сөз» («Вільне слово») Тамара Калеєва в інтерв’ю Радіо Свобода застерігає, що головування Казахстану в ОБСЄ не має стати приводом замовчувати недоліки з демократією й правами людини в самій цій країні.
«Ті проблеми, які в нас існують у сфері демократії, звичайно, жодним чином не прикрашають Казахстан як країну-голову ОБСЄ, і члени ОБСЄ, звичайно, повинні знати, що коїться в нас усередині країни. Казахстан усе-таки повинен підтягувати й своє внутрішнє життя під принципи ОБСЄ», – каже вона.
А тим часом міністр закордонних справ Казахстану на прес-конференції після свого виступу у Відні знову переконував, що його країна зробила за 18 років незалежності значний поступ від тоталітаризму до демократії і тому цілком гідна стати на чолі ОБСЄ.
Але на запитання, на які кроки до подальшої демократизації можна очікувати в Казахстані цього року, Канат Саудабаєв конкретної відповіді не дав.
