Культури, що протягом століть квітли на теренах сучасної України, Молдови, Румунії, Болгарії, Сербії й Македонії, приблизно 6 тисяч років тому раптово занепали і зникли. Лише тепер, із відкриттям нової виставки в Університеті Нью-Йорка, західний світ починає знайомитися з тим, що куратор експозиції Дейвид Ентоні називає найбільш досконалою європейською цивілізацією свого часу.
«Це були перші культури, що винайшли на терені Європи металургію, – зазначає він. – Це було великим технологічним досягненням. Адже всі пізніші європейські цивілізації, включно з давніми греками та римлянами, залежали від металу. Так от, історія виробництва знарядь та зброї з металу почалася саме з цих культур Старої Європи».
Виставка «Загублений світ Старої Європи» складається зі 160 експонатів: статуеток, намиста та інших декоративних виробів, знайдених археологами у давніх містах, селах, похованнях у східній та південно-східній Європі. Представлені культури знаменували собою початок європейської сільськогосподарської цивілізації. Експонати виставки свідчать про надзвичайну вправність і витонченість тодішніх людей у гончарстві й виготовленні металевих знарядь.
Зростає зацікавлення давньоєвропейською культурою
Археологічні дослідження велися тут за комуністичних часів. Як зауважує Дейвид Ентоні, тепер, після 20-річного пострадянського затишшя, у світі різко зросло зацікавлення давньоєвропейською культурою.
«Загалом, якщо подивитися на доісторичні вироби, то на Східній Європі у світовій історії робиться недостатньо наголосу. Вона не одержує достатньо визнання у цьому плані. А насправді, якщо бути справедливими і визнати продуктивність цих різних доісторичних культур, то саме південносхідні були певний час найбільш розвиненими в Європі», – наголошує пан Ентоні.
Крім досягнень у гончарстві і металургії, східноєвропейські суспільства того часу вже добре зналися на гірництві. Люди видобували золото і мідь на глибині до 30 метрів. Також вони мали широкі торговельні зв’язки. Про це, зокрема, свідчить одне намисто з черепашок із Егейського моря.
Найчисленніші людські поселення виявлені на теренах сучасної України
У цьому регіоні в той час були найбільші людські поселення. Населення деяких міст сягало 10 тисяч осіб. «У певні моменти у деяких місцях, зокрема в Україні, бачимо ріст поселень спершу до 150 будинків, потім 500 будинків, а відтак 2 тисяч будинків. Поселення з 2 тисяч будинків простягалися на кілометр», – зазначає Дейвид Ентоні.
Культурний пік Старої Європи збігся із раннім етапом розвитку цивілізації Месопотамії. Але навіть ця цивілізація з її монументальною архітектурою не спромоглася досягти розмаху людських поселень, котрі виявили археологи на теренах сучасної України.
Причини раптового занепаду жвавих і квітучих східноєвропейських цивілізацій залишаються предметом наукових дебатів. Деякі вчені вважають, що їх винищили кочові племена з євразійських степів. Інші вірять, що причиною було драматичне похолодання, що настало приблизно в 4000 році до нової ери і змусило людей шукати нових земель, придатних для рільництва.
«Це були перші культури, що винайшли на терені Європи металургію, – зазначає він. – Це було великим технологічним досягненням. Адже всі пізніші європейські цивілізації, включно з давніми греками та римлянами, залежали від металу. Так от, історія виробництва знарядь та зброї з металу почалася саме з цих культур Старої Європи».
Виставка «Загублений світ Старої Європи» складається зі 160 експонатів: статуеток, намиста та інших декоративних виробів, знайдених археологами у давніх містах, селах, похованнях у східній та південно-східній Європі. Представлені культури знаменували собою початок європейської сільськогосподарської цивілізації. Експонати виставки свідчать про надзвичайну вправність і витонченість тодішніх людей у гончарстві й виготовленні металевих знарядь.
Зростає зацікавлення давньоєвропейською культурою
Археологічні дослідження велися тут за комуністичних часів. Як зауважує Дейвид Ентоні, тепер, після 20-річного пострадянського затишшя, у світі різко зросло зацікавлення давньоєвропейською культурою.
«Загалом, якщо подивитися на доісторичні вироби, то на Східній Європі у світовій історії робиться недостатньо наголосу. Вона не одержує достатньо визнання у цьому плані. А насправді, якщо бути справедливими і визнати продуктивність цих різних доісторичних культур, то саме південносхідні були певний час найбільш розвиненими в Європі», – наголошує пан Ентоні.
Крім досягнень у гончарстві і металургії, східноєвропейські суспільства того часу вже добре зналися на гірництві. Люди видобували золото і мідь на глибині до 30 метрів. Також вони мали широкі торговельні зв’язки. Про це, зокрема, свідчить одне намисто з черепашок із Егейського моря.
Найчисленніші людські поселення виявлені на теренах сучасної України
У цьому регіоні в той час були найбільші людські поселення. Населення деяких міст сягало 10 тисяч осіб. «У певні моменти у деяких місцях, зокрема в Україні, бачимо ріст поселень спершу до 150 будинків, потім 500 будинків, а відтак 2 тисяч будинків. Поселення з 2 тисяч будинків простягалися на кілометр», – зазначає Дейвид Ентоні.
Культурний пік Старої Європи збігся із раннім етапом розвитку цивілізації Месопотамії. Але навіть ця цивілізація з її монументальною архітектурою не спромоглася досягти розмаху людських поселень, котрі виявили археологи на теренах сучасної України.
Причини раптового занепаду жвавих і квітучих східноєвропейських цивілізацій залишаються предметом наукових дебатів. Деякі вчені вважають, що їх винищили кочові племена з євразійських степів. Інші вірять, що причиною було драматичне похолодання, що настало приблизно в 4000 році до нової ери і змусило людей шукати нових земель, придатних для рільництва.
