Берестецька битва стала уроком для козацької верхівки і щитом для великої частини війська. Її учасники під проводом Івана Богуна змогли вирватися зі шляхетсько-ханського оточення і згодом провести переможний бій під Білою Церквою.
Пантеон козацької слави на місці боїв поміж селами Пляшева та Острів існує з початку минулого століття. Тут монастир з унікальним українським бароковим розписом, саркофаги з віднайденими кістками загиблих. Під час світових воєн пам’ятку нищили і розкрадали іноземні солдати, у радянські часи монастир спочатку намагалися ліквідувати.
Так виглядатиме нова частина музею
Експонатам у келіях тісно
Згодом ряд українських письменників стали на захист священного місця, в будиночку, де до Першої світової війни були келії ченців, відкрили музей.
Результатом експедицій відомого археолога Ігоря Свєшникова стали унікальні знахідки – зброя, одяг та предмети побуту учасників битви. Картина Берестецького бою з кожним роком вимальовується дедалі чіткіше, адже тут продовжують роботу рівненські археологи.
Поле Берестецької битвиЯк зауважив директор заповідника Леонід Галабуз, такої колекції предметів часів козацтва немає більше ніде. Окрім того, це не муляжі, а натуральні речі,знайдені тут же, на полі, де 358 років тому відбувалася битва: «Тут , у болотах, не було доступу повітря, й вони збереглися в дуже хорошому стані й досі не втрачають свого вигляду. Але ми не можемо всіх експонатів виставити – мале приміщення…». Тому велику частину експонатів виставили у Рівненському краєзнавчому музеї.
З 90-го року до музею, створеного на місці однієї з найбільших битв середньовіччя, потік відвідувачів зріс у сотні разів. Щороку у річницю битви тут збираються десятки, а то й сотні тисяч українців, віддаючи шану героїзмові полеглих. У дні пам’яті тіснота музейних кімнат особливо відчутна, розповідає Леонід Галабуз.
Сучасний проект у старовинному стилі
Територія Георгіївського монастиря – нині центральна частина заповідника
Як повідомив керівник творчої групи Валентин Дем’янов, новий музейний комплекс розташується напроти головного входу до монастиря і складатиметься з двох корпусів. У південному розміщуватиметься експозиція з діарамою битви та десятьма експозиційними залами. У північному розташують службові приміщення, бібліотеку, конференц-залу та велику виставкову залу. Корпуси з’єднає склепіння, у яке з обох сторін проглядатимуться монастир і пам’ятник козакам.
Перехід над склепінням слугуватиме оглядовим майданчиком, розповідає архітектор. Для глядача він повинен виглядати як український музей, однак за технологіями і «начинкою» бути сучасним, європейським, світовим музеєм, де б можна було проводити наукові конференцій і мистецькі акції.
На майдані поряд з музеєм виросте пам’ятник одній з центральних фігур Берестецької битви – Іванові Богуну (робота рівненського скульптора Володимира Стасюка).
Новий музейний комплекс планують збудувати за два роки. Орієнтовна вартість реалізації проекту – 30 мільйонів гривень. Ці кошти окупляться, адже останнім часом музей все частіше відвідують не лише українські, а й іноземні туристи.
Пантеон козацької слави на місці боїв поміж селами Пляшева та Острів існує з початку минулого століття. Тут монастир з унікальним українським бароковим розписом, саркофаги з віднайденими кістками загиблих. Під час світових воєн пам’ятку нищили і розкрадали іноземні солдати, у радянські часи монастир спочатку намагалися ліквідувати.
Експонатам у келіях тісно
Згодом ряд українських письменників стали на захист священного місця, в будиночку, де до Першої світової війни були келії ченців, відкрили музей.
Результатом експедицій відомого археолога Ігоря Свєшникова стали унікальні знахідки – зброя, одяг та предмети побуту учасників битви. Картина Берестецького бою з кожним роком вимальовується дедалі чіткіше, адже тут продовжують роботу рівненські археологи.
З 90-го року до музею, створеного на місці однієї з найбільших битв середньовіччя, потік відвідувачів зріс у сотні разів. Щороку у річницю битви тут збираються десятки, а то й сотні тисяч українців, віддаючи шану героїзмові полеглих. У дні пам’яті тіснота музейних кімнат особливо відчутна, розповідає Леонід Галабуз.
Сучасний проект у старовинному стилі
Як повідомив керівник творчої групи Валентин Дем’янов, новий музейний комплекс розташується напроти головного входу до монастиря і складатиметься з двох корпусів. У південному розміщуватиметься експозиція з діарамою битви та десятьма експозиційними залами. У північному розташують службові приміщення, бібліотеку, конференц-залу та велику виставкову залу. Корпуси з’єднає склепіння, у яке з обох сторін проглядатимуться монастир і пам’ятник козакам.
Перехід над склепінням слугуватиме оглядовим майданчиком, розповідає архітектор. Для глядача він повинен виглядати як український музей, однак за технологіями і «начинкою» бути сучасним, європейським, світовим музеєм, де б можна було проводити наукові конференцій і мистецькі акції.
На майдані поряд з музеєм виросте пам’ятник одній з центральних фігур Берестецької битви – Іванові Богуну (робота рівненського скульптора Володимира Стасюка).
Новий музейний комплекс планують збудувати за два роки. Орієнтовна вартість реалізації проекту – 30 мільйонів гривень. Ці кошти окупляться, адже останнім часом музей все частіше відвідують не лише українські, а й іноземні туристи.
