Природні багатства завжди вважалися особливою гордістю будь-якої країни. Україна не виняток, її природно-заповідний фонд налічує понад 6 тисяч об’єктів. А серед останніх ініціатив Президента декілька указів, які стосуються створення нових природоохоронних територій.
Заповідників та парків побільшає
У більшості країн Європи майже десяту частину території займають землі природоохоронного фонду. В Україні, за різними підрахунками, цей показник не перевищує 5%. Водночас лише за грудень минулого року Президент Віктор Ющенко підписав цілу низку указів, згідно з якими, наприклад, на Сумщині та Житомирщині незабаром мають запрацювати заповідники «Михайлівська цілина» та «Древлянський», а національних природних парків по всій Україні побільшає на п’ятнадцять.
Плани поки лише на папері. Проте фахівець у сфері охорони природи, співробітник Національного університету біоресурсів та природокористування Сергій Попович вважає, що винятково розширенням територій проблеми природоохоронного фонду не вирішити.
«Виникає інша проблема: треба зберегти природні комплекси, а для цього потрібні служби охорони природно-заповідного фонду. Наскільки мені відомо, не в усіх національних парках такі служби створені. Інша проблема: в Україні практично зупинилося резервування природних територій на державному рівні», – каже Сергій Попович.
Відвідувачів у заповідниках вистачає
Нині в Україні близько двадцяти заповідників. Серед них зокрема «Медобори». Заповідник, розташований на Тернопільщині, охороняє більше ста об’єктів із Червоної книги. Окрім цього, «Медобори» розташовані на Товтровому пасмі. Це унікальна геологічна пам’ятка, аналогів якій немає в усій Європі. Понад 15 мільйонів років тому Товтри були рифом уздовж берега Сарматського моря.
Заступник директора з наукової роботи заповідника Галина Оліяр каже, що на нестачу відвідувачів «Медобори» не скаржаться. «Їх навіть трохи побільшало, адже останнім часом зростає інтерес до язичництва. Ті капища і святилища, які були на території нинішнього заповідника, належали якраз до того часу», – додає Галина Оліяр.
Минулого року на збереження природно-заповідного фонду уряд виділив трохи більше 20 млн. грн. Вочевидь нині на виконання указів Президента видатки з держбюджету мають збільшити.
Тим часом екологи б’ють на сполох: площі екосистем, придатних для розширення природоохоронного фонду, невпинно зменшуються. Такі території лишилися хіба що у Карпатах, на Поліссі, у дельтах Дунаю та Дністра.
Заповідників та парків побільшає
У більшості країн Європи майже десяту частину території займають землі природоохоронного фонду. В Україні, за різними підрахунками, цей показник не перевищує 5%. Водночас лише за грудень минулого року Президент Віктор Ющенко підписав цілу низку указів, згідно з якими, наприклад, на Сумщині та Житомирщині незабаром мають запрацювати заповідники «Михайлівська цілина» та «Древлянський», а національних природних парків по всій Україні побільшає на п’ятнадцять.
Плани поки лише на папері. Проте фахівець у сфері охорони природи, співробітник Національного університету біоресурсів та природокористування Сергій Попович вважає, що винятково розширенням територій проблеми природоохоронного фонду не вирішити.
«Виникає інша проблема: треба зберегти природні комплекси, а для цього потрібні служби охорони природно-заповідного фонду. Наскільки мені відомо, не в усіх національних парках такі служби створені. Інша проблема: в Україні практично зупинилося резервування природних територій на державному рівні», – каже Сергій Попович.
Відвідувачів у заповідниках вистачає
Нині в Україні близько двадцяти заповідників. Серед них зокрема «Медобори». Заповідник, розташований на Тернопільщині, охороняє більше ста об’єктів із Червоної книги. Окрім цього, «Медобори» розташовані на Товтровому пасмі. Це унікальна геологічна пам’ятка, аналогів якій немає в усій Європі. Понад 15 мільйонів років тому Товтри були рифом уздовж берега Сарматського моря.
Заступник директора з наукової роботи заповідника Галина Оліяр каже, що на нестачу відвідувачів «Медобори» не скаржаться. «Їх навіть трохи побільшало, адже останнім часом зростає інтерес до язичництва. Ті капища і святилища, які були на території нинішнього заповідника, належали якраз до того часу», – додає Галина Оліяр.
Минулого року на збереження природно-заповідного фонду уряд виділив трохи більше 20 млн. грн. Вочевидь нині на виконання указів Президента видатки з держбюджету мають збільшити.
Тим часом екологи б’ють на сполох: площі екосистем, придатних для розширення природоохоронного фонду, невпинно зменшуються. Такі території лишилися хіба що у Карпатах, на Поліссі, у дельтах Дунаю та Дністра.
