Нема сумніву, що за кожним кроком Казахстану в ролі головуючого в ОБСЄ впродовж 2010 року уважно стежитимуть у країнах-членах цієї організації. В останні місяці перед тим, як головування перейшло до Астани, численні західні фахівці й правозахисники заявляли, що ця центральноазійська країна не може виконувати цю важливу функцію через авторитаризм і поганий послужний список у ділянці прав людини. Але ці речі автоматично не означають, що міністерство закордонних справ Казахстану неспроможне формально виконувати обов’язки головуючого в ОБСЄ. За повідомленнями, офіційні особи в Астані сповнені бажання продемонструвати, що здатні гідно впоратися з головуванням.
ОБСЄ існує для забезпечення і контролю економічної і безпекової співпраці 56 членів організації. Ці аспекти часто мають пріоритет над правами людини. Посол Казахстану до ОБСЄ Кайрат Абдрахманов наголосив на важливості саме економічного і безпекового компонентів під час нещодавнього круглого столу на Радіо Свобода.
«Сьогодні ми зосередилися, головним чином, на третьому, гуманітарному, вимірі ОБСЄ, – зазначив Абдрахманов. – Це зрозуміло, і це нам треба визнати. Проте організація, яку ми очолюємо, головним чином, зосереджується на таких важливих проблемах як військові й політичні аспекти безпеки, як підвищення ефективності організації у сенсі вирішення економічних і екологічних аспектів завдань ОБСЄ. Як головуючим, нам доведеться розв’язувати багато проблем».
Найпершим завданням Казахстану буде організація щорічного екологічного й економічного форуму, що пройде у два етапи – в січні і травні. Казахстан пропонує до нього специфічну тему: «Просування ефективного управління на пунктах прикордонного контролю, поліпшення безпеки наземного транспорту і сприяння пересуванню міжнародного транспорту автошляхами і залізницею в регіоні діяльності ОБСЄ».
Астана готова до посередництва в конфліктах між республіками колишнього СРСР
Головуюча країна також приймає конференції з проблем безпеки і прав людини, а також щорічну зустріч міністрів закордонних справ, на якій заторкуються всі аспекти діяльності ОБСЄ. Крім того, міністр закордонних справ Казахстану Канат Саудабаєв відвідає кілька країн-членів для обговорення діяльності організації і, якщо це треба, щоб вказати на недоліки цих країн щодо відповідності до принципів ОБСЄ, зокрема у ділянці прав людини.
Казахстанські офіційні чинники вважають, що мають унікальні можливості для посередництва у конфліктах між колишніми радянськими республіками. Зокрема, міністр Саудабаєв обіцяв посилити переговорний процес стосовно розв’язання конфлікту щодо Нагірного Карабаху. Також Астана намагатиметься дещо поліпшити стосунки між Росією і Грузією, переконуючи ці країни відкрити перепускний прикордонний пункт Верхній Ларс.
ОБСЄ існує для забезпечення і контролю економічної і безпекової співпраці 56 членів організації. Ці аспекти часто мають пріоритет над правами людини. Посол Казахстану до ОБСЄ Кайрат Абдрахманов наголосив на важливості саме економічного і безпекового компонентів під час нещодавнього круглого столу на Радіо Свобода.
«Сьогодні ми зосередилися, головним чином, на третьому, гуманітарному, вимірі ОБСЄ, – зазначив Абдрахманов. – Це зрозуміло, і це нам треба визнати. Проте організація, яку ми очолюємо, головним чином, зосереджується на таких важливих проблемах як військові й політичні аспекти безпеки, як підвищення ефективності організації у сенсі вирішення економічних і екологічних аспектів завдань ОБСЄ. Як головуючим, нам доведеться розв’язувати багато проблем».
Найпершим завданням Казахстану буде організація щорічного екологічного й економічного форуму, що пройде у два етапи – в січні і травні. Казахстан пропонує до нього специфічну тему: «Просування ефективного управління на пунктах прикордонного контролю, поліпшення безпеки наземного транспорту і сприяння пересуванню міжнародного транспорту автошляхами і залізницею в регіоні діяльності ОБСЄ».
Астана готова до посередництва в конфліктах між республіками колишнього СРСР
Головуюча країна також приймає конференції з проблем безпеки і прав людини, а також щорічну зустріч міністрів закордонних справ, на якій заторкуються всі аспекти діяльності ОБСЄ. Крім того, міністр закордонних справ Казахстану Канат Саудабаєв відвідає кілька країн-членів для обговорення діяльності організації і, якщо це треба, щоб вказати на недоліки цих країн щодо відповідності до принципів ОБСЄ, зокрема у ділянці прав людини.
Казахстанські офіційні чинники вважають, що мають унікальні можливості для посередництва у конфліктах між колишніми радянськими республіками. Зокрема, міністр Саудабаєв обіцяв посилити переговорний процес стосовно розв’язання конфлікту щодо Нагірного Карабаху. Також Астана намагатиметься дещо поліпшити стосунки між Росією і Грузією, переконуючи ці країни відкрити перепускний прикордонний пункт Верхній Ларс.
