Цю будівлю ще називають «Білим слоном» – взимку, коли стіни вкриті шаром снігом, приміщення нагадує слона. Тварину велику, але поранену. Адже зараз це просто руїни, залишки стін і фундаменту.
Обсерваторію зводили польські інженери. Урочисто її відкрили у липні 1938 року, та з початком Другої світової війни найцінніше обладнання було евакуйоване спершу до Будапешта, згодом до Відня, і в Польщу повернулося лише після війни. У 1939-му тут була перша в Радянському Союзі високогірна геофізична обсерваторія і метеорологічна станція. У роки війни – спостережний пункт. А потім обсерваторія так і не запрацювала.
Не цікавить інвесторів – зацікавить науковців
Понад 70 років обсерваторія не діє, час і люди – причини її руйнаціїРозмови про відновлення обсерваторії ведуться ще з 2002 року. За словами голови Івано-Франківської обласної ради Ігоря Олійника, різні бізнес-проекти зі створення тут туристичного чи відпочинкового центру виявилися недієздатними. Надто складні кліматичні умови на висоті 2028 метрів над рівнем моря, велика кількість снігу взимку, сильні вітри стануть на заваді цілорічному притоку туристів. Тож більш реальним є науковий проект, вважає Ігор Олійник.
«Я не бачу ні інвестора, ні коштів, а решта – ілюзії. На мій погляд, оптимальний варіант – університет. Університети забезпечені коштами і мають відносно нормальні бюджети», – каже голова обласної ради Ігор Олійник.
Науковці університетів Івано-Франківська і Варшави розробили спільний проект відновлення обсерваторії. За задумом, це має бути обсерваторія не лише для цих двох вишів, а й для інших українських та європейських навчальних закладів.
Верховинці хочуть мати свою частку у проекті
Та першим кроком повинна стати передача землі з комунальної власності Верховинського району у державну, щоб обсерваторією опікувався університет. Район грошей на охорону обсерваторії, а тим більше на її реконструкцію не має і найближчим часом не матиме. А з кожним роком збільшується загроза повної руйнації приміщення. Давно зняли зі стін свинець, із перекриттів – коркове дерево, з даху – мідь, розтягують на сувеніри цеглини, бо там є написи польською мовою. Рішення райради про передачу обсерваторії поки що нема, депутати вважають, що район повинен теж бути учасником проекту.
Голова Верховинської районної ради Ярослав Кікінчук зазначає: «Люди бояться, що передавши з комунальної власності у державну, щоб потім не перейшло у приватну. І тоді громадяни Верховинщини, чи з області, чи з України не зможуть відвідати ту гору, побачити залишки обсерваторії».
Обсерваторія – та не тільки…
Макет реставрації обсерваторіїБезпідставними вважає такі побоювання проректор із міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук Ігор Цепенда, адже навчальний заклад є державним, до того ж гора Піп Іван входить у Карпатський національний природний парк. Зате спільний українсько-польський проект дасть можливість отримати кошти від Європейського Союзу на реконструкцію. Насамперед це буде навчальна обсерваторія, хоча не тільки, розповідає Ігор Цепенда.
«Цей об’єкт цікавить нас із трьох позицій, – наголошує він. – Перше – це відновлення астрономічної обсерваторії. Друге – це відкриття солідного біологічного центру з дослідження рослинності Карпат. І третє, що б ми хотіли з точки зору науково-дидактичної, це сезонна екологічна експедиція професора Кугутяка. Він зробив досить цікаві знахідки – давні капища, які мають не тільки наукову цінність, але і значення для розвитку інфраструктури місцевостей, які до цього часу навіть не входили в туристичні маршрути».
Для прикарпатців цікавим є досвід польських колег. У них діє схожа обсерваторія на Каспровому Верху. Це не лише науковий центр. Тут буває багато туристів. А отже це і додатковий стимул для розвитку місцевих громад.
Уже розроблений архітектурний проект відновлення обсерваторії на горі Піп Іван. Це робота українських і польських архітекторів. Щоб отримати під проект кошти, дотримуватимуться вимог ЮНЕСКО: обсерваторія повинна зберегти первинний історичний вигляд.
Обсерваторію зводили польські інженери. Урочисто її відкрили у липні 1938 року, та з початком Другої світової війни найцінніше обладнання було евакуйоване спершу до Будапешта, згодом до Відня, і в Польщу повернулося лише після війни. У 1939-му тут була перша в Радянському Союзі високогірна геофізична обсерваторія і метеорологічна станція. У роки війни – спостережний пункт. А потім обсерваторія так і не запрацювала.
Не цікавить інвесторів – зацікавить науковців
«Я не бачу ні інвестора, ні коштів, а решта – ілюзії. На мій погляд, оптимальний варіант – університет. Університети забезпечені коштами і мають відносно нормальні бюджети», – каже голова обласної ради Ігор Олійник.
Науковці університетів Івано-Франківська і Варшави розробили спільний проект відновлення обсерваторії. За задумом, це має бути обсерваторія не лише для цих двох вишів, а й для інших українських та європейських навчальних закладів.
Верховинці хочуть мати свою частку у проекті
Та першим кроком повинна стати передача землі з комунальної власності Верховинського району у державну, щоб обсерваторією опікувався університет. Район грошей на охорону обсерваторії, а тим більше на її реконструкцію не має і найближчим часом не матиме. А з кожним роком збільшується загроза повної руйнації приміщення. Давно зняли зі стін свинець, із перекриттів – коркове дерево, з даху – мідь, розтягують на сувеніри цеглини, бо там є написи польською мовою. Рішення райради про передачу обсерваторії поки що нема, депутати вважають, що район повинен теж бути учасником проекту.
Голова Верховинської районної ради Ярослав Кікінчук зазначає: «Люди бояться, що передавши з комунальної власності у державну, щоб потім не перейшло у приватну. І тоді громадяни Верховинщини, чи з області, чи з України не зможуть відвідати ту гору, побачити залишки обсерваторії».
Обсерваторія – та не тільки…
«Цей об’єкт цікавить нас із трьох позицій, – наголошує він. – Перше – це відновлення астрономічної обсерваторії. Друге – це відкриття солідного біологічного центру з дослідження рослинності Карпат. І третє, що б ми хотіли з точки зору науково-дидактичної, це сезонна екологічна експедиція професора Кугутяка. Він зробив досить цікаві знахідки – давні капища, які мають не тільки наукову цінність, але і значення для розвитку інфраструктури місцевостей, які до цього часу навіть не входили в туристичні маршрути».
Для прикарпатців цікавим є досвід польських колег. У них діє схожа обсерваторія на Каспровому Верху. Це не лише науковий центр. Тут буває багато туристів. А отже це і додатковий стимул для розвитку місцевих громад.
Уже розроблений архітектурний проект відновлення обсерваторії на горі Піп Іван. Це робота українських і польських архітекторів. Щоб отримати під проект кошти, дотримуватимуться вимог ЮНЕСКО: обсерваторія повинна зберегти первинний історичний вигляд.
