Таке враження, що в рік фінансової та економічної кризи на дорогах у Німеччині раптом з’явилося помітно більше нових авто. І це не тільки враження. В межах пакету антикризових заходів уряд вирішив доплачувати дві з половиною тисячі євро кожному, хто здасть в утилізацію своє старе авто і купить нове. Державі ця суперечлива акція обійшлася в п’ять мільярдів євро. Таким чином принаймні тимчасово вдалося підтримати автомобільну галузь, яка почала хворіти ще задовго до того, як на планеті збанкрутували перші банки.
Експортній нації довелося скрутно
Загалом світова криза особливо сильно вдарила по Німеччині, економіка якої орієнтована на експорт. Експерт мюнхенського інституту Ifo Кай Карстенсен був змушений констатувати: «Німецька економіка перебуває на весні 2009 року в найглибшій рецесії, починаючи від заснування Федеративної Республіки», – сказав Карстенсен. Справді на початку року німецька економіка перебувала у вільному падінні – різко впала кількість замовлень з-за кордону, зросла кількість банкрутств, було знищено понад півмільйона робочих місць. Лише всередині року з’явилися перші ознаки поступового видужання.
На такому тлі в Німеччині проходила цього разу передвиборна боротьба. Голосування, яке відбулося наприкінці вересня, поклало край експерименту під назвою «велика коаліція». Шляхи консервативних партій і соціал-демократів знову розійшлися. В час економічних негараздів німці зробили свій вибір на користь консервативно-ліберального уряду. Соціал-демократам же після 11 років перебування при владі знову довелося задовольнятися жорсткими опозиційними кріслами.
Меркель знову біля керма
У пресі можна було прочитати, що в кризовий рік Анґелі Меркель вдалося проявити себе канцлером усіх німців: вона уникала поляризації й сама дуже рідко переходила в наступ на своїх фактичних політичних суперників соціал-демократів, які на той час разом із нею перебували при владі. І така тактика принесла успіх, тим більше, що соціал-демократи на той час погрузли у внутрішньопартійних суперечках. «Я обіцяю, що всі свої сили віддам на користь німецького народу», – заявила Меркель 28 жовтня під час складення присяги на повторний канцлерський термін. Отже, 60-річчя падіння Берлінського муру Німеччина зустрічала вже з новим урядом.
Попри те, що християнським демократам і лібералам у рекордно короткий термін вдалося підписати коаліційну угоду, початок їхньої роботи не був таким гладким, як вони, мабуть, собі уявляли. Передусім найголовніша передвиборна обіцянка – зниження в наступному році податків – мало не провалилася через опір низки федеральних земель. Земельні уряди побоюються, що їхні державні скарбниці, які сильно постраждали внаслідок фінансової й економічної кризи, після проведення податкової реформи зазнають ще більших втрат.
І все ж таки буквально в останню хвилину перед різдвяними канікулами кабінету міністрів у Берліні вдалося переконати скептиків у федеральних землях. «Новий німецький уряд на чолі з Анґелою Меркель успішно витримав перше серйозне випробування», – прокоментували німецькі оглядачі.
Експортній нації довелося скрутно
Загалом світова криза особливо сильно вдарила по Німеччині, економіка якої орієнтована на експорт. Експерт мюнхенського інституту Ifo Кай Карстенсен був змушений констатувати: «Німецька економіка перебуває на весні 2009 року в найглибшій рецесії, починаючи від заснування Федеративної Республіки», – сказав Карстенсен. Справді на початку року німецька економіка перебувала у вільному падінні – різко впала кількість замовлень з-за кордону, зросла кількість банкрутств, було знищено понад півмільйона робочих місць. Лише всередині року з’явилися перші ознаки поступового видужання.
На такому тлі в Німеччині проходила цього разу передвиборна боротьба. Голосування, яке відбулося наприкінці вересня, поклало край експерименту під назвою «велика коаліція». Шляхи консервативних партій і соціал-демократів знову розійшлися. В час економічних негараздів німці зробили свій вибір на користь консервативно-ліберального уряду. Соціал-демократам же після 11 років перебування при владі знову довелося задовольнятися жорсткими опозиційними кріслами.
Меркель знову біля керма
У пресі можна було прочитати, що в кризовий рік Анґелі Меркель вдалося проявити себе канцлером усіх німців: вона уникала поляризації й сама дуже рідко переходила в наступ на своїх фактичних політичних суперників соціал-демократів, які на той час разом із нею перебували при владі. І така тактика принесла успіх, тим більше, що соціал-демократи на той час погрузли у внутрішньопартійних суперечках. «Я обіцяю, що всі свої сили віддам на користь німецького народу», – заявила Меркель 28 жовтня під час складення присяги на повторний канцлерський термін. Отже, 60-річчя падіння Берлінського муру Німеччина зустрічала вже з новим урядом.
Попри те, що християнським демократам і лібералам у рекордно короткий термін вдалося підписати коаліційну угоду, початок їхньої роботи не був таким гладким, як вони, мабуть, собі уявляли. Передусім найголовніша передвиборна обіцянка – зниження в наступному році податків – мало не провалилася через опір низки федеральних земель. Земельні уряди побоюються, що їхні державні скарбниці, які сильно постраждали внаслідок фінансової й економічної кризи, після проведення податкової реформи зазнають ще більших втрат.
І все ж таки буквально в останню хвилину перед різдвяними канікулами кабінету міністрів у Берліні вдалося переконати скептиків у федеральних землях. «Новий німецький уряд на чолі з Анґелою Меркель успішно витримав перше серйозне випробування», – прокоментували німецькі оглядачі.
