Представники Міністерства внутрішніх справ Польщі та державного Управління з питань іноземців зустрілися сьогодні з представниками кавказьких іммігрантів, котрі перебувають на території Польщі. Зустріч відбулася в приміщенні Центру перебування іммігрантів «Дембак» у місті Подкова-Лесьна, що неподалік Варшави. Біженці передали представникам уряду скаргу на погані умови життя та затяжні адміністративні процедури стосовно надання іммігрантам статусу політичного біженця і дозволу на роботу.
Прес-секретар Управління з питань іноземців Єва Пєхота, коментуючи ситуацію, зазначила: «Згідно з законом, адміністративна процедура з надання статусу біженця триває 6 місяців. Це, на мою думку, важливо для справи, адже ми маємо ухвалювати рішення про долю кожної людини. Вважаю, що для того, щоб уникнути несправедливого рішення, шість місяців – це зовсім недовгий термін, призначений для аналізу заяв та відповідного висновку».
У вівторок, 15 грудня, понад 200 громадян Грузії і Росії – останні з Чечні та Інгушетії, – в тому числі жінки з малими дітьми, окупували міжнародний потяг Вроцлав – Дрезден. Іммігранти мали намір доїхати до Страсбурга, щоб подати до Європейського суду з прав людини заяву про незадовільні умови перебування у польському таборі для біженців. На польсько-німецькому кордоні втікачів зняли з поїзда польські прикордонні служби та перевезли до Центру перебування іммігрантів неподалік Варшави.
Речниця державного Управління з питань іноземців Єва Пєхота у розмові з Радіо Свобода зазначила, що іммігранти раніше не подавали скарг на умови життя у Польщі.
«У листопаді завершився контроль усіх польських Центрів перебування іммігрантів, – каже вона. – В окремих центрах останнім часом проведені ремонтні роботи. Отож вважаю, що нема причин для того, щоб іноземці, яким наданий статус тимчасового перебування на території Польщі, нарікали на умови життя і вдавалися до протесту. Адже тут не чотиризіркові готелі, згадані об’єкти мають радше статус гуртожитків».
«Про нас все-таки почули всі»
Колишній мешканець Грозного Руслан, який п’ять років живе у Варшаві, розповів Радіо Свобода, що іммігрантам часто виділяють харчі з простроченим терміном, а правоохоронці у випадку порушень закону застосовують до мешканців Чечні так зване правило «збірної відповідальності»: кидають усіх на землю, потім допитують. Також стаються і напади на іноземців з боку молодиків, польських скінгедів.
Говорячи про протест своїх співвітчизників, колишній мешканець Грозного зауважив: «Ці люди хотіли висловити протест, щоб про нього дізналася уся громадськість, щоб про наші проблеми довідались найвищі органи влади. На мою думку, державні структури не йшли нам назустріч. Можливо, це було погане рішення, однак про нас все-таки почули всі. Від імені біженців із Чечні та інших країн я можу заявити, що ми, втікаючи від війни на нашій батьківщині, прагнемо тут нормального життя, щоб діти пішли до школи, а про наше здоров’я й санітарні умови піклувалася польська влада».
За офіційними даними, минулого року статусу біженця у Польщі попросили 4425 осіб. Більшість із них – мешканці Чечні. 65 відсоткам, тобто 2800 іммігрантам, надано статус біженця. Це найбільший показник у Євросоюзі, кажуть урядовці.
Напередодні Міжнародного дня іммігрантів проблема політичних біженців у Польщі набула великого суспільного резонансу і, на думку оглядачів, може стати черговою темою політичного протистояння між Польщею і Росією. У середу за мешканців Чечні заступився президент Чеченської Республіки в Росії Рамзан Кадиров.У своєму зверненні він закликав співвітчизників повертатися додому, де він гарантує їм кращі умови життя, ніж у Польщі. У відповідь міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що, якби не війна, територію Чечні масово не покидали б її мешканці.
Прес-секретар Управління з питань іноземців Єва Пєхота, коментуючи ситуацію, зазначила: «Згідно з законом, адміністративна процедура з надання статусу біженця триває 6 місяців. Це, на мою думку, важливо для справи, адже ми маємо ухвалювати рішення про долю кожної людини. Вважаю, що для того, щоб уникнути несправедливого рішення, шість місяців – це зовсім недовгий термін, призначений для аналізу заяв та відповідного висновку».
У вівторок, 15 грудня, понад 200 громадян Грузії і Росії – останні з Чечні та Інгушетії, – в тому числі жінки з малими дітьми, окупували міжнародний потяг Вроцлав – Дрезден. Іммігранти мали намір доїхати до Страсбурга, щоб подати до Європейського суду з прав людини заяву про незадовільні умови перебування у польському таборі для біженців. На польсько-німецькому кордоні втікачів зняли з поїзда польські прикордонні служби та перевезли до Центру перебування іммігрантів неподалік Варшави.
Речниця державного Управління з питань іноземців Єва Пєхота у розмові з Радіо Свобода зазначила, що іммігранти раніше не подавали скарг на умови життя у Польщі.
«У листопаді завершився контроль усіх польських Центрів перебування іммігрантів, – каже вона. – В окремих центрах останнім часом проведені ремонтні роботи. Отож вважаю, що нема причин для того, щоб іноземці, яким наданий статус тимчасового перебування на території Польщі, нарікали на умови життя і вдавалися до протесту. Адже тут не чотиризіркові готелі, згадані об’єкти мають радше статус гуртожитків».
«Про нас все-таки почули всі»
Колишній мешканець Грозного Руслан, який п’ять років живе у Варшаві, розповів Радіо Свобода, що іммігрантам часто виділяють харчі з простроченим терміном, а правоохоронці у випадку порушень закону застосовують до мешканців Чечні так зване правило «збірної відповідальності»: кидають усіх на землю, потім допитують. Також стаються і напади на іноземців з боку молодиків, польських скінгедів.
Говорячи про протест своїх співвітчизників, колишній мешканець Грозного зауважив: «Ці люди хотіли висловити протест, щоб про нього дізналася уся громадськість, щоб про наші проблеми довідались найвищі органи влади. На мою думку, державні структури не йшли нам назустріч. Можливо, це було погане рішення, однак про нас все-таки почули всі. Від імені біженців із Чечні та інших країн я можу заявити, що ми, втікаючи від війни на нашій батьківщині, прагнемо тут нормального життя, щоб діти пішли до школи, а про наше здоров’я й санітарні умови піклувалася польська влада».
За офіційними даними, минулого року статусу біженця у Польщі попросили 4425 осіб. Більшість із них – мешканці Чечні. 65 відсоткам, тобто 2800 іммігрантам, надано статус біженця. Це найбільший показник у Євросоюзі, кажуть урядовці.
Напередодні Міжнародного дня іммігрантів проблема політичних біженців у Польщі набула великого суспільного резонансу і, на думку оглядачів, може стати черговою темою політичного протистояння між Польщею і Росією. У середу за мешканців Чечні заступився президент Чеченської Республіки в Росії Рамзан Кадиров.У своєму зверненні він закликав співвітчизників повертатися додому, де він гарантує їм кращі умови життя, ніж у Польщі. У відповідь міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що, якби не війна, територію Чечні масово не покидали б її мешканці.
