Війна закінчилася 14 років тому, в 1995 році. Вже на початку наступного року відновили автобусний транспорт. Із залізницею було набагато складніше. Треба було відбудувати рейки та мости, а також систему сигналізації. Треба було підписати тристоронні угоди, оскільки залізнична лінія з Сербії до Боснії і Герцеговини пролягає через Хорватію. Тепер нарешті подолали всі перешкоди, і в неділю 20 пасажирів зайняли свої місця в трьох вагонах. Окремих урочистостей не влаштували ані в Белграді, ані в Сараєві.
Експерти запевняють, що кількість пасажирів буде швидко зростати. Адже залізниця дешевша від автобуса. Зворотній квиток коштує 30 євро. Перед війною поїздка тривала 8 годин, а наразі – аж 10. Сповільнюють її як технічні умови, так і міждержавні кордони: між Сербією і Хорватією та між Хорватією й Боснією і Герцеговиною.
Однак пасажирі задоволені. Літній чоловік із Белграда зазначає: «Я щасливий, що відновлена лінія до Сараєва, оскільки не було ніякої причини, щоб цього не сталося».
Із ним згодний і юнак, який із Сараєва поїхав до Белграда. «Ми нове покоління. Ми живемо на цій території й тому повинні спілкуватися й жити разом», – каже він.
Як це вже буває, між сусідами час від часу виникають певні політичні непорозуміння, але вони не припиняють контакти з родичами та друзями. Громадянам двох країн для перетину кордону не потрібний паспорт, досить особистої посвідки.
Попри те, що війна залишила глибокі рани, люди все ж постійно їздять і спілкуються. Розширюється співробітництво у сфері економіки, культури, спорту, туризму тощо. Щоденний залізничний зв’язок уможливить більше зустрічей і більше взаєморозуміння.
(Белград – Прага – Київ)
Експерти запевняють, що кількість пасажирів буде швидко зростати. Адже залізниця дешевша від автобуса. Зворотній квиток коштує 30 євро. Перед війною поїздка тривала 8 годин, а наразі – аж 10. Сповільнюють її як технічні умови, так і міждержавні кордони: між Сербією і Хорватією та між Хорватією й Боснією і Герцеговиною.
Однак пасажирі задоволені. Літній чоловік із Белграда зазначає: «Я щасливий, що відновлена лінія до Сараєва, оскільки не було ніякої причини, щоб цього не сталося».
Із ним згодний і юнак, який із Сараєва поїхав до Белграда. «Ми нове покоління. Ми живемо на цій території й тому повинні спілкуватися й жити разом», – каже він.
Як це вже буває, між сусідами час від часу виникають певні політичні непорозуміння, але вони не припиняють контакти з родичами та друзями. Громадянам двох країн для перетину кордону не потрібний паспорт, досить особистої посвідки.
Попри те, що війна залишила глибокі рани, люди все ж постійно їздять і спілкуються. Розширюється співробітництво у сфері економіки, культури, спорту, туризму тощо. Щоденний залізничний зв’язок уможливить більше зустрічей і більше взаєморозуміння.
(Белград – Прага – Київ)
