Слідство у справі затриманого ще в суботу літака триває, і таїландські урядовці в понеділок іще не подавалы повної картини. Напевно відомо, що на борту транспортного літака «Іл-76», який приземлився для дозаправки в «старому» аеропорті Дон Муанґ таїландської столиці, виявили кількадесят тонн різноманітної зброї, яку завантажили в Північній Кореї. Члени екіпажу, четверо казахстанців і один білорус, твердять, що не знали про справжній вміст свого вантажу і вважали, що везуть нафтовидобувне обладнання.
Далі починаються розбіжності. За деякими повідомленнями, коли літак із десь 35 тоннами реактивних гранат, переносних пускових ракетних установок, запчастин до зброї тощо, експорт яких із Північної Кореї заборонений міжнародними санкціями, сідав у Бангкоку, таїландці вже чекали на нього за підказкою американської розвідки.
Але помічник державного секретаря США Роберт Блейк, який нині перебуває в Казахстані, не став коментувати це повідомлення. «Ми дуже задоволені, що влада Таїланду діяла відповідно до її зобов’язань за резолюціями Ради безпеки ООН про інспекцію вантажу цього літака. Розслідування ще на дуже попередній стадії, тож мені не пристало коментувати якісь аспекти цього розслідування», – сказав він.
Заплутані справи
Так само не дуже ясно, на чию користь використовували сам літак, який має реєстраційний номер Грузії. За даними казахстанських і грузинських урядовців, останнім часом цей літак кілька разів переходив із рук в руки – як виглядає, разом зі своїм екіпажем. Лише на початку жовтня його востаннє продали від однієї з казахстанських авіакомпаній одній із грузинських.
Але й тут усе заплутано, сказав Радіо Свобода голова Об’єднаної транспортної адміністрації Грузії Ґіорґі Бокучава. «Цей літак, «Іл-76», записаний у реєстрі за грузинською авіакомпанією Air West. А ця компанія, в свою чергу, орендувала літак авіакомпанії SP Trading. Офіційно ця компанія зареєстрована в Новій Зеландії, але її представники, як і сам літак, базуються в Україні», – заявив грузинський урядовець. Ці ж дані назвали й у Міністерстві закордонних справ Казахстану.
Повідомляють, що екіпаж літака, четверо громадян Казахстану і один Білорусі, взяли в грузинській компанії відпустку за власний рахунок і вирушили з ним працювати на орендаря в Україні. У Таїланді затримані розповіли, що саме з України вони вилетіли в довгий політ із низкою дозаправок до Пхеньяна і так само з кількома дозаправками до неї й мали повернутися.
Та залишається неясним місце призначення вантажу. Тут коментатори припускають ледь не будь-яку державу в широкому регіоні між Таїландом і Україною, через яку міг летіти літак, – від Шрі-Ланки й країн Азії, Середнього й Близького Сходу (Пакистан, Афганістан, Іран, Ірак тощо) до Грузії й України. Офіційно ж цю тему представники влади не коментують.
Україна каже, що ні при чому
А в Києві міністр закордонних справ Петро Порошенко заперечив причетність України до цієї справи. Він нагадав, що й сам літак не є українським, і в складі екіпажу немає українців; вантаж не належав Україні, і замовник рейсу не є представником України.
«Ми перевіряємо інформацію щодо можливої причетності не України як держави, а українських компаній у будь-якій формі до здійснення цього рейсу», – сказав Порошенко.
При цьому міністр додав, що, хоча наразі нема жодних даних про причетність України до цієї справи, Київ допоможе в її розслідуванні.
(Прага – Київ)
Далі починаються розбіжності. За деякими повідомленнями, коли літак із десь 35 тоннами реактивних гранат, переносних пускових ракетних установок, запчастин до зброї тощо, експорт яких із Північної Кореї заборонений міжнародними санкціями, сідав у Бангкоку, таїландці вже чекали на нього за підказкою американської розвідки.
Але помічник державного секретаря США Роберт Блейк, який нині перебуває в Казахстані, не став коментувати це повідомлення. «Ми дуже задоволені, що влада Таїланду діяла відповідно до її зобов’язань за резолюціями Ради безпеки ООН про інспекцію вантажу цього літака. Розслідування ще на дуже попередній стадії, тож мені не пристало коментувати якісь аспекти цього розслідування», – сказав він.
Заплутані справи
Так само не дуже ясно, на чию користь використовували сам літак, який має реєстраційний номер Грузії. За даними казахстанських і грузинських урядовців, останнім часом цей літак кілька разів переходив із рук в руки – як виглядає, разом зі своїм екіпажем. Лише на початку жовтня його востаннє продали від однієї з казахстанських авіакомпаній одній із грузинських.
Але й тут усе заплутано, сказав Радіо Свобода голова Об’єднаної транспортної адміністрації Грузії Ґіорґі Бокучава. «Цей літак, «Іл-76», записаний у реєстрі за грузинською авіакомпанією Air West. А ця компанія, в свою чергу, орендувала літак авіакомпанії SP Trading. Офіційно ця компанія зареєстрована в Новій Зеландії, але її представники, як і сам літак, базуються в Україні», – заявив грузинський урядовець. Ці ж дані назвали й у Міністерстві закордонних справ Казахстану.
Повідомляють, що екіпаж літака, четверо громадян Казахстану і один Білорусі, взяли в грузинській компанії відпустку за власний рахунок і вирушили з ним працювати на орендаря в Україні. У Таїланді затримані розповіли, що саме з України вони вилетіли в довгий політ із низкою дозаправок до Пхеньяна і так само з кількома дозаправками до неї й мали повернутися.
Та залишається неясним місце призначення вантажу. Тут коментатори припускають ледь не будь-яку державу в широкому регіоні між Таїландом і Україною, через яку міг летіти літак, – від Шрі-Ланки й країн Азії, Середнього й Близького Сходу (Пакистан, Афганістан, Іран, Ірак тощо) до Грузії й України. Офіційно ж цю тему представники влади не коментують.
Україна каже, що ні при чому
А в Києві міністр закордонних справ Петро Порошенко заперечив причетність України до цієї справи. Він нагадав, що й сам літак не є українським, і в складі екіпажу немає українців; вантаж не належав Україні, і замовник рейсу не є представником України.
«Ми перевіряємо інформацію щодо можливої причетності не України як держави, а українських компаній у будь-якій формі до здійснення цього рейсу», – сказав Порошенко.
При цьому міністр додав, що, хоча наразі нема жодних даних про причетність України до цієї справи, Київ допоможе в її розслідуванні.
(Прага – Київ)
