Костел святого Миколая – найбільший у Києві католицький храм. А до того ж – єдина у столиці будівля в стилі неоготики, збудована на початку 20 століття знаними архітекторами Воловським та Городецьким. У 30-х роках католицьке духівництво репресували, а храм перетворили на склад та архів. Після війни на вежах костелу встановили передавачі, які глушили закордонні радіостанції. І лише у 1992 році тут поновили богослужіння.
Водночас храм святого Миколая є концертною залою Національного будинку органної музики. Священики запевняють, що музиканти його не втратять: католицька церква за європейською практикою дозволятиме проводити у храмі репетиції й концерти.
Представники ж Будинку органної музики у такі запевнення не вірять. Органний майстер Олександр Щербак каже, що органна музика в Києві зазнає геноциду.
«Розумієте, орган не звучатиме в будь-якому приміщенні. – каже пан Щербак. – Прямокутна будівля знищує його звук. Цей будинок у центрі всім потрібний, а музикантів відселять кудись на периферію. Ми просили дати нам будинок з відповідною акустикою, його знесли, але нам не дали. Костел – єдине місце в Києві, де орган звучить нормально. Але боюся, що коли його віддадуть католикам, ми будемо обмежені в можливості проводити концерти. Пам’ятаю, в храмі св. Олександра репетирувала американська органістка. Так її кілька разів переривали через молитви та сповіді».
Постанови влади залишаються на папері
Укази та постанови про передачу костелу з комунальної власності до державної неодноразово вже видавали уряд і президенти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Останнє таке рішення Кабмін ухвалив цього тижня. Всі ці документи дають юридичні підстави, щоб повернути храм католикам, однак досі лишаються на папері.
Заступник міністра культури і туризму Микола Яковина розповів Радіо Свобода, що розв’язати проблеми храму можна, лише досягнувши компромісу всіма сторонами. Однак коли справу доведуть до кінця, чиновник не береться прогнозувати.
«Має бути баланс інтересів, – каже Микола Яковина. – Столиця України не може бути одномоментно позбавлена органного залу. Не красить столицю те, що за 12 років не знайдено можливості збудувати спеціальний органний зал. Йдучи назустріч католицькій громаді, уряд на тижні ухвалив рішення передати храм до державної власності, щоби потім у перспективі передати його віруючим. Про якісь графіки цих дій говорити не можу».
Заступник міністра переконаний, що католицька громада і музиканти зможуть користуватися храмом одночасно, якщо закріпити це нормативними документами.
Чому ж так довго тягнеться конфлікт? Своє бачення висловив єпископ Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ Станіслав Широкорадюк: «Є дві причини. Перша – в Україні взагалі нічого не робиться. Назвіть хоча б одну ініціативу, доведену владою до кінця. Пишеться на папері, а в реальності виходить по-іншому. Друге – це мої спостереження. Ми повертали багато храмів. І влада слухала людей лише тоді, коли вони виявляли велике бажання їх забрати. Це демонстрації, мітинги, служби Божі просто неба».
А поки триває тяганина, храм святого Миколая руйнується. Коли немає концертів та богослужінь, стає чутно, як будівля костелу вібрує через рух метро. Фундамент тріскається і потерпає від грибка й сирості, яку спричинила нераціональна сучасна забудова. Перлина Києва поволі знищується.
Водночас храм святого Миколая є концертною залою Національного будинку органної музики. Священики запевняють, що музиканти його не втратять: католицька церква за європейською практикою дозволятиме проводити у храмі репетиції й концерти.
Представники ж Будинку органної музики у такі запевнення не вірять. Органний майстер Олександр Щербак каже, що органна музика в Києві зазнає геноциду.
«Розумієте, орган не звучатиме в будь-якому приміщенні. – каже пан Щербак. – Прямокутна будівля знищує його звук. Цей будинок у центрі всім потрібний, а музикантів відселять кудись на периферію. Ми просили дати нам будинок з відповідною акустикою, його знесли, але нам не дали. Костел – єдине місце в Києві, де орган звучить нормально. Але боюся, що коли його віддадуть католикам, ми будемо обмежені в можливості проводити концерти. Пам’ятаю, в храмі св. Олександра репетирувала американська органістка. Так її кілька разів переривали через молитви та сповіді».
Постанови влади залишаються на папері
Укази та постанови про передачу костелу з комунальної власності до державної неодноразово вже видавали уряд і президенти України Леонід Кучма та Віктор Ющенко. Останнє таке рішення Кабмін ухвалив цього тижня. Всі ці документи дають юридичні підстави, щоб повернути храм католикам, однак досі лишаються на папері.
Заступник міністра культури і туризму Микола Яковина розповів Радіо Свобода, що розв’язати проблеми храму можна, лише досягнувши компромісу всіма сторонами. Однак коли справу доведуть до кінця, чиновник не береться прогнозувати.
«Має бути баланс інтересів, – каже Микола Яковина. – Столиця України не може бути одномоментно позбавлена органного залу. Не красить столицю те, що за 12 років не знайдено можливості збудувати спеціальний органний зал. Йдучи назустріч католицькій громаді, уряд на тижні ухвалив рішення передати храм до державної власності, щоби потім у перспективі передати його віруючим. Про якісь графіки цих дій говорити не можу».
Заступник міністра переконаний, що католицька громада і музиканти зможуть користуватися храмом одночасно, якщо закріпити це нормативними документами.
Чому ж так довго тягнеться конфлікт? Своє бачення висловив єпископ Київсько-Житомирської дієцезії РКЦ Станіслав Широкорадюк: «Є дві причини. Перша – в Україні взагалі нічого не робиться. Назвіть хоча б одну ініціативу, доведену владою до кінця. Пишеться на папері, а в реальності виходить по-іншому. Друге – це мої спостереження. Ми повертали багато храмів. І влада слухала людей лише тоді, коли вони виявляли велике бажання їх забрати. Це демонстрації, мітинги, служби Божі просто неба».
А поки триває тяганина, храм святого Миколая руйнується. Коли немає концертів та богослужінь, стає чутно, як будівля костелу вібрує через рух метро. Фундамент тріскається і потерпає від грибка й сирості, яку спричинила нераціональна сучасна забудова. Перлина Києва поволі знищується.