З того часу, як на території сучасної Рівненщини з’явилися перші паростки державності часів Київської Русі, тут з’явилися і люди, котрі творили важливі віхи в історії України. Саме тому ще в ті давні часи тут побачили світ великі духовні надбання нації Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, перша ікона українського письма – Дорогобузька «Богородиця Одигітрія»...
Серед видатних імен, названих рівнянами, – засновник Української Повстанської арміїі тарас Бульба-Боровець, повстанський художник Ніл Хасевич, митрополит Іван Огієнко, всесвітньовідомий письменник Улас Самчук, дослідник Поля Берестецької битви Ігор Свєшников, засновник музейної справи в краї барон Штейнгель…
До списку «двадцятки» увійшли четверо представників княжого роду Острозьких – воєвода Федір, захисник православ’я Костянтин та його син – просвітник Василь-Костянтин Острозький, а ще – фундаторка Острозької Академії Гальшка. Княжий Острог виборов першість серед рівнян за кількістю видатних імен: у списку восьмеро острожців, один з яких – видатний український історик Микола Ковальський – був нашим сучасником.
У «двадцятку» увійшли лише двоє політиків – колишній міський голова Рівного Віктор Чайка та колишній лідер обласної УНП Василь Червоній. Однак – нікого з нині живих.
Гідних вшанування набагато більше
Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига переконаний: усі ці імена гідні пошановування, однак багато видатних уродженців краю ще недостатньо популяризовані . Наприклад, Мотря Братійчук, котра народилася й похована у селі Верба під Дубном, – видатний астроном, її іменем назвали планету… Або князь Фредерик Любомирський, який зробив для Рівного дуже багато. Зокрема, збудував приміщення чоловічої гімназії (нині приміщення музею – пам’ятка архітектури національного значення) і подарував навічно містові.
«Але в нас про Любомирських чомусь нічого не мовиться. У їхній час постала найдавніша споруда нашого міста – Успенська церква. А настоятель цієї церкви – лікар і священик Михайло Носаль – за інтернет-голосуванням зайняв перше місце», – наголосив Олександр Булига.
Пам’ять у камені і в справах сподвижницьких
За роки незалежності у Рівному з’явилися пам’ятники багатьом видатним землякам. Серед них – Улас Самчук чи повстанський командир Клим Савур. Однак досі через недофінансування не споруджений пам’ятник Бульбі-Боровцю, а вже поставлений монумент Нілові Хасевичу демонтували через те, що його «прив’язали» до незакінченої будови, яка стала довгобудом.
Втім, пам’ятником нашим попередникам мають бути у першу чергу наші добрі справи, вважає асистент Ради директорів Фундації імені князів-благодійників Острозьких Альона Герус. Засновники Фонду вирішили продовжувати традиції меценатства і благодійництва князів Острозьких, адже саме в їхній час наш край пережив епоху розквіту.
«Сьогодні ж ми видаємо всеукраїнський журнал «Вісник благодійництва», сприяємо розвитку громад, якого особливо потребують малі населені пункти. Фундація надає мікрогранти – фінансову й матеріальну підтримку для їхніх ініціатив...», – розповідає Альона Герус.
Координатор проекту Віталій Голубєв пояснює: його започаткували, щоб провести паралелі між минувшиною і сучасністю, просвітити тих, хто не знає власної історії і допомогти нинішньому поколінню рівнян усвідомити: світ зміниться на краще, якщо ми того прагнемо і щось для цього робимо. Тому започатковане у ювілейний рік опитування стане щорічним.
Серед видатних імен, названих рівнянами, – засновник Української Повстанської арміїі тарас Бульба-Боровець, повстанський художник Ніл Хасевич, митрополит Іван Огієнко, всесвітньовідомий письменник Улас Самчук, дослідник Поля Берестецької битви Ігор Свєшников, засновник музейної справи в краї барон Штейнгель…
До списку «двадцятки» увійшли четверо представників княжого роду Острозьких – воєвода Федір, захисник православ’я Костянтин та його син – просвітник Василь-Костянтин Острозький, а ще – фундаторка Острозької Академії Гальшка. Княжий Острог виборов першість серед рівнян за кількістю видатних імен: у списку восьмеро острожців, один з яких – видатний український історик Микола Ковальський – був нашим сучасником.
У «двадцятку» увійшли лише двоє політиків – колишній міський голова Рівного Віктор Чайка та колишній лідер обласної УНП Василь Червоній. Однак – нікого з нині живих.
Гідних вшанування набагато більше
Директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига переконаний: усі ці імена гідні пошановування, однак багато видатних уродженців краю ще недостатньо популяризовані . Наприклад, Мотря Братійчук, котра народилася й похована у селі Верба під Дубном, – видатний астроном, її іменем назвали планету… Або князь Фредерик Любомирський, який зробив для Рівного дуже багато. Зокрема, збудував приміщення чоловічої гімназії (нині приміщення музею – пам’ятка архітектури національного значення) і подарував навічно містові.
«Але в нас про Любомирських чомусь нічого не мовиться. У їхній час постала найдавніша споруда нашого міста – Успенська церква. А настоятель цієї церкви – лікар і священик Михайло Носаль – за інтернет-голосуванням зайняв перше місце», – наголосив Олександр Булига.
Пам’ять у камені і в справах сподвижницьких
За роки незалежності у Рівному з’явилися пам’ятники багатьом видатним землякам. Серед них – Улас Самчук чи повстанський командир Клим Савур. Однак досі через недофінансування не споруджений пам’ятник Бульбі-Боровцю, а вже поставлений монумент Нілові Хасевичу демонтували через те, що його «прив’язали» до незакінченої будови, яка стала довгобудом.
Втім, пам’ятником нашим попередникам мають бути у першу чергу наші добрі справи, вважає асистент Ради директорів Фундації імені князів-благодійників Острозьких Альона Герус. Засновники Фонду вирішили продовжувати традиції меценатства і благодійництва князів Острозьких, адже саме в їхній час наш край пережив епоху розквіту.
«Сьогодні ж ми видаємо всеукраїнський журнал «Вісник благодійництва», сприяємо розвитку громад, якого особливо потребують малі населені пункти. Фундація надає мікрогранти – фінансову й матеріальну підтримку для їхніх ініціатив...», – розповідає Альона Герус.
Координатор проекту Віталій Голубєв пояснює: його започаткували, щоб провести паралелі між минувшиною і сучасністю, просвітити тих, хто не знає власної історії і допомогти нинішньому поколінню рівнян усвідомити: світ зміниться на краще, якщо ми того прагнемо і щось для цього робимо. Тому започатковане у ювілейний рік опитування стане щорічним.
