Країн-засновниць Європейського Союзу було шість. Сьогодні нараховується 27 країн-членів. Із кожним розширенням інституцією під назвою «ЄС» ставало складніше керувати. Для збільшення ефективності, керівники об’єднаної Європи запропонували змінити внутрішню і зовнішню «кухню». І початок цих змін – 1 грудня 2009 року, офіційна дата впровадження Лісабонського Договору.
2010 рік для ЄС буде перехідним, зазначив посол Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Крім внутрішніх змін, таких як, наприклад, механізм ухвалення рішень у європейській спільноті, реформи торкнуться і зовнішніх відносин. Так, із 1 січня запрацює Герман Ван Ромпей, як постійний президент Європейської ради, спрощено його ще називають президентом ЄС. А з 1 грудня баронеса Кетрін Ештон стає Високим представником у справах зовнішніх відносин та безпекової політики.
«Дотепер Беніта Фереро Вальднер була комісаром із зовнішніх зв’язків та відповідала за європейську політику сусідства, – пояснює Жозе Мануель Пінту Тейшейра, – був також пан Солана, який опікувався зовнішніми зв’язками, але більше безпековими питаннями. Зараз баронеса Кетрін Ештон виконуватиме обов’язки не тільки представника Європейської ради, але й віце-президента Єврокомісії. Якщо можна так сказати, це буде одна людина замість двох».
Ці зміни на практиці вплинуть і на дотеперішнє Представництво Європейської комісії в Україні, адже від 1 грудня воно репрезентує не тільки цю інституцію, а весь ЄС, а з часом стане частиною новоствореної дипломатичної служби (орієнтовно квітень 2010 року). Поступово Представництво перебиратиме на себе компетенції, які зараз мають національні посольства країн-членів. Щоправда, поки це не стосуватиметься візових питань.
Ймовірно, що і президентство, яке у новорічну ніч має перейти від посольства Швеції до Іспанії, пізніше перейде до Представництва Європейського Союзу.
Хто за кого відповідатиме
Входження в дію Лісабонського договору збіглося з призначенням нової Європейської комісії. В ній будуть створені нові посади комісарів, які відповідатимуть за зовнішню політику в окремих питаннях. «Один із них керуватиме процесом розширення та Європейською політикою сусідства – представник Чеської Республіки Штефан Філе, – зазначає Жозе Мануель Пінту Тейшейра. – Андріс Пібалґс відповідатиме за політику розвитку. Також буде комісар із Бельгії Карел де Ґухт із питань торгівлі та комісар із Болгарії Руміяна Єлева, яка відповідатиме за питання Міжнародної співпраці, гуманітарної допомоги та врегулювання криз. Усі ці комісари працюватимуть у сфері міжнародної політики».
Україна підпадає під цю сферу міжнародної політики. Виглядає так, що політику формуватиме високий представник Європейської ради баронеса Ештон, а впроваджуватиме Штефан Філе.
Зсув в енергетичній політиці Євросоюзу
Ще одне ноу-хау стосується енергетичної політики ЄС. Із Лісабонським договором рішення в цій сфері ухвалюватимуться не одноголосно, а більшістю. Посол Єврокомісії пояснив, чи матиме це вплив на Україну: «Якщо прийматимуться більш послідовні рішення, і якщо ЄС зможе збудувати спільну енергетичну політику, звичайно, це вплине, адже поняття «постачальників» та «транзитерів» газу буде визначено більш чітко, ніж досі».
Жозе Мануель Пінту Тейшейра погоджується, що залежність Європи від російського газу і досі існує, але сподівається, що порівняно з минулим роком вона зменшиться, і вдасться уникнути кризи, подібній минулорічній. «Контракти, підписані компаніями-імпортерами в різних країнах-членах ЄС – це контракти між цими компаніями та «Газпромом», – наголошує він. – Отже, відповідальність за транзит газу до ЄС – це відповідальність «Газпрому». А «Газпром» та «Нафтогаз» мають дійти до власних домовленостей».
Першого грудня розпочинається масштабна реформа ЄС, передбачити наслідки якої складно. Європа робить ще один крок у бік інтеграції.
(Київ – Прага)
2010 рік для ЄС буде перехідним, зазначив посол Єврокомісії в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра. Крім внутрішніх змін, таких як, наприклад, механізм ухвалення рішень у європейській спільноті, реформи торкнуться і зовнішніх відносин. Так, із 1 січня запрацює Герман Ван Ромпей, як постійний президент Європейської ради, спрощено його ще називають президентом ЄС. А з 1 грудня баронеса Кетрін Ештон стає Високим представником у справах зовнішніх відносин та безпекової політики.
«Дотепер Беніта Фереро Вальднер була комісаром із зовнішніх зв’язків та відповідала за європейську політику сусідства, – пояснює Жозе Мануель Пінту Тейшейра, – був також пан Солана, який опікувався зовнішніми зв’язками, але більше безпековими питаннями. Зараз баронеса Кетрін Ештон виконуватиме обов’язки не тільки представника Європейської ради, але й віце-президента Єврокомісії. Якщо можна так сказати, це буде одна людина замість двох».
Ці зміни на практиці вплинуть і на дотеперішнє Представництво Європейської комісії в Україні, адже від 1 грудня воно репрезентує не тільки цю інституцію, а весь ЄС, а з часом стане частиною новоствореної дипломатичної служби (орієнтовно квітень 2010 року). Поступово Представництво перебиратиме на себе компетенції, які зараз мають національні посольства країн-членів. Щоправда, поки це не стосуватиметься візових питань.
Ймовірно, що і президентство, яке у новорічну ніч має перейти від посольства Швеції до Іспанії, пізніше перейде до Представництва Європейського Союзу.
Хто за кого відповідатиме
Входження в дію Лісабонського договору збіглося з призначенням нової Європейської комісії. В ній будуть створені нові посади комісарів, які відповідатимуть за зовнішню політику в окремих питаннях. «Один із них керуватиме процесом розширення та Європейською політикою сусідства – представник Чеської Республіки Штефан Філе, – зазначає Жозе Мануель Пінту Тейшейра. – Андріс Пібалґс відповідатиме за політику розвитку. Також буде комісар із Бельгії Карел де Ґухт із питань торгівлі та комісар із Болгарії Руміяна Єлева, яка відповідатиме за питання Міжнародної співпраці, гуманітарної допомоги та врегулювання криз. Усі ці комісари працюватимуть у сфері міжнародної політики».
Україна підпадає під цю сферу міжнародної політики. Виглядає так, що політику формуватиме високий представник Європейської ради баронеса Ештон, а впроваджуватиме Штефан Філе.
Зсув в енергетичній політиці Євросоюзу
Ще одне ноу-хау стосується енергетичної політики ЄС. Із Лісабонським договором рішення в цій сфері ухвалюватимуться не одноголосно, а більшістю. Посол Єврокомісії пояснив, чи матиме це вплив на Україну: «Якщо прийматимуться більш послідовні рішення, і якщо ЄС зможе збудувати спільну енергетичну політику, звичайно, це вплине, адже поняття «постачальників» та «транзитерів» газу буде визначено більш чітко, ніж досі».
Жозе Мануель Пінту Тейшейра погоджується, що залежність Європи від російського газу і досі існує, але сподівається, що порівняно з минулим роком вона зменшиться, і вдасться уникнути кризи, подібній минулорічній. «Контракти, підписані компаніями-імпортерами в різних країнах-членах ЄС – це контракти між цими компаніями та «Газпромом», – наголошує він. – Отже, відповідальність за транзит газу до ЄС – це відповідальність «Газпрому». А «Газпром» та «Нафтогаз» мають дійти до власних домовленостей».
Першого грудня розпочинається масштабна реформа ЄС, передбачити наслідки якої складно. Європа робить ще один крок у бік інтеграції.
(Київ – Прага)
