«Козаки стоять під командою їхнього вождя Мазепи, котрий завдяки своїй спритності й великому воєнному досвіду має у світі велику славу» – так у 1704 році писав про Мазепу німецький часопис «Europеіsche Fama».
Свідчення про українського гетьмана залишили й інші джерела, наприклад, записи історіографа шведського короля Карла ХІІ Ґеорґа Нордберґа чи французького дипломата Жана Балюза. Особу Мазепи, а також історію гетьманської України на виставці в Празі розкриває поема «Мазепа» відомого чеського поета ХІХ сторіччя Йозефа Вацлава Фріча і дослідження сучасного празького історика Владіміра Гостічки.
В експозиції виставки також «Itinerarium», тобто «Подорожній щоденник» Даніела Крмана – визначна пам’ятка словацької барокової літератури, хоч і написана латиною. Словацький письменник Даніел Крман пережив разом із Мазепою Полтавську епопею й залишив нам унікальну хроніку цих подій. «Itinerarium» представлений в експозиції виставки як у словацькому перекладі, так і в перекладі на українську, що вперше побачив світ у 1999 році.
Чим цікавий Іван Мазепа для істориків Чехії?
«Я займався якраз гетьманом Іваном Мазепою, який для істориків є дуже цікавою постаттю, хоча саме історики мають для досліджень не дуже великий простір. Адже між 1708 і 1709 роками, коли Петро І дізнався, що Іван Мазепа перейшов до табору шведів, він намагався знищити всі сліди по Мазепі, знищити не тільки його заповіт, а й культурні пам’ятки, які він залишив. Тобто історикам доводиться досліджувати й гіпотези, легенди і міфи, які досі живі й не тільки в українському фольклорі й літературі.
Експонати виставки «Іван Мазепа і європейський контекст». Фото надане Евою ГодіковоюМазепа був відомою особою в Європі, про нього згадує Вольтер в біографії Карла ХІІ, Мазепа є героєм творів європейських письменників-романтиків, художників, композиторів», – зазначає один із авторів празької виставки Мірослав Оттоманскі.
На виставці представлені також твори Юліуша Словацького, Віктора Гюго, Джорджа Байрона, Бертольда Брехта, які свідчать про широкий інтерес європейської літератури до образу українського гетьмана. В експозиції також лібретто до опери Петра Чайковського «Мазепа», яку, до речі, композитор почав писати в 1881 році, перебуваючи в Україні. Є також тут поема «Полтава» Олександра Пушкіна, трилогія «Мазепа» Богдана Лепкого і тривалий час заборонена радянським режимом поема про Івана Мазепу Володимира Сосюри. Не тільки в Україні, а й у Чехії зараз помітний значний інтерес до Мазепи – полководця, політика, мецената, вважає чеський історик Мірослав Оттоманскі.
«Нині для українських істориків Мазепа є визначною постаттю саме своєю політичною орієнтацією і тим, що зумів відійти від російського протекторату, що спробував іти іншою дорогою, по суті – дорогою більш європейською, ніж бути у васалах в російського царя, – наголошує історик. – Думаю, що в чеському середовищі особа Мазепа може збудити більшу зацікавленість, ніж це було досі. Гадаю, що доба Мазепи є дуже цікавою, та все ще не достатньо вивчена, є багато тем як для наукового, так і для мистецького опрацювання. Так що ймовірно в майбутньому чеські дослідники ще цією темою займуться», – каже він.
Експозицію празької виставки збагачують мистецькі твори, зокрема медальєрна серія українських гетьманів Василя Масютина і графічні портрети Івана Мазепи роботи Михайла Михалевича і Миколи Битинського. Більшість представлених на виставці експонатів – літературних і мистецьких – входить до збірки україніки Слов’янської бібліотеки в Празі.
(Прага – Київ)
Свідчення про українського гетьмана залишили й інші джерела, наприклад, записи історіографа шведського короля Карла ХІІ Ґеорґа Нордберґа чи французького дипломата Жана Балюза. Особу Мазепи, а також історію гетьманської України на виставці в Празі розкриває поема «Мазепа» відомого чеського поета ХІХ сторіччя Йозефа Вацлава Фріча і дослідження сучасного празького історика Владіміра Гостічки.
В експозиції виставки також «Itinerarium», тобто «Подорожній щоденник» Даніела Крмана – визначна пам’ятка словацької барокової літератури, хоч і написана латиною. Словацький письменник Даніел Крман пережив разом із Мазепою Полтавську епопею й залишив нам унікальну хроніку цих подій. «Itinerarium» представлений в експозиції виставки як у словацькому перекладі, так і в перекладі на українську, що вперше побачив світ у 1999 році.
Чим цікавий Іван Мазепа для істориків Чехії?
«Я займався якраз гетьманом Іваном Мазепою, який для істориків є дуже цікавою постаттю, хоча саме історики мають для досліджень не дуже великий простір. Адже між 1708 і 1709 роками, коли Петро І дізнався, що Іван Мазепа перейшов до табору шведів, він намагався знищити всі сліди по Мазепі, знищити не тільки його заповіт, а й культурні пам’ятки, які він залишив. Тобто історикам доводиться досліджувати й гіпотези, легенди і міфи, які досі живі й не тільки в українському фольклорі й літературі.
На виставці представлені також твори Юліуша Словацького, Віктора Гюго, Джорджа Байрона, Бертольда Брехта, які свідчать про широкий інтерес європейської літератури до образу українського гетьмана. В експозиції також лібретто до опери Петра Чайковського «Мазепа», яку, до речі, композитор почав писати в 1881 році, перебуваючи в Україні. Є також тут поема «Полтава» Олександра Пушкіна, трилогія «Мазепа» Богдана Лепкого і тривалий час заборонена радянським режимом поема про Івана Мазепу Володимира Сосюри. Не тільки в Україні, а й у Чехії зараз помітний значний інтерес до Мазепи – полководця, політика, мецената, вважає чеський історик Мірослав Оттоманскі.
«Нині для українських істориків Мазепа є визначною постаттю саме своєю політичною орієнтацією і тим, що зумів відійти від російського протекторату, що спробував іти іншою дорогою, по суті – дорогою більш європейською, ніж бути у васалах в російського царя, – наголошує історик. – Думаю, що в чеському середовищі особа Мазепа може збудити більшу зацікавленість, ніж це було досі. Гадаю, що доба Мазепи є дуже цікавою, та все ще не достатньо вивчена, є багато тем як для наукового, так і для мистецького опрацювання. Так що ймовірно в майбутньому чеські дослідники ще цією темою займуться», – каже він.
Експозицію празької виставки збагачують мистецькі твори, зокрема медальєрна серія українських гетьманів Василя Масютина і графічні портрети Івана Мазепи роботи Михайла Михалевича і Миколи Битинського. Більшість представлених на виставці експонатів – літературних і мистецьких – входить до збірки україніки Слов’янської бібліотеки в Празі.
(Прага – Київ)
