Юридично правильним є казати не «ліквідація», а «нестворення» нових районних рад, зауважує юрист Марк Воронов. Право міської влади ухвалювати таке рішення закріплено Конституцією та Законом «Про місцеве самоврядування». Законодавством передбачено, що проголосувати за «нестворення» райрад депутати міської ради мають не пізніше ніж за півроку до наступних виборів, які призначені на 30 травня 2010 року.
Ініціатор реформи, міський голова Михайло Добкін, наголошує: районні ради працюють неефективно, нічого не вирішують і лише дублюють функції міської ради та витрачають бюджетні гроші. За інформацією секретаря міської ради Генадія Кернеса, утримання депутатів райрад обходиться місту у 1 мільйон 800 тисяч гривень на рік. Заощаджені гроші чиновники пропонують спрямувати на вирішення соціальних проблем.
«Коли проаналізувати роботу районних у місті рад, стає зрозуміло, що вони не відповідають реаліям та потребам сьогоднішнього часу, тому назріла потреба в реформі управління містом. Хочу зазначити, що Україна – єдина держава в СНД, де збереглася система районних у місті рад», – каже Кернес.
Депутати райрад сумніваються в спроможності міських обранців виконувати їхні функції
Проти ліквідації райрад перш за все ті, хто називає себе сполучною ланкою між мешканцями та міськрадою. Депутати-районники звинувачують мера у спробі узурпувати владу і сумніваються у спроможності міської ради ефективно виконувати ще й функції районних обранців.
Зокрема, так вважає депутат Ленінської райради Харкова Ігор Луценко. «Ми розуміємо, що, з одного боку, є політичне підґрунтя. Добкін намагається узурпувати владу у своїх руках, централізувати все. Інший бік питання: суто з прагматичного погляду це помилкове рішення, бо сьогодні, я думаю, міська рада не готова і навряд чи буде готова взяти на себе увесь той обсяг роботи, яку проводять дев’ять районних рад Харкова. Ви розумієте, що на наших плечах лежить і освіта, і медицина районна, і культура. Я не кажу вже про роботу з виборцями», – каже депутат районної ради Харкова.
На одного районного депутата сьогодні припадає робота з двома-трьома тисячами виборців. На одного міського депутата – 15 тисяч. Тож деякі експерти занепокоєні, що за нової системи управління люди не зможуть достукатися зі своїми проблемами до міських депутатів.
Тому на заміну райрадам вони пропонують створити так звані органи самоорганізації населення. Тоді, мовляв, система роботи влади буде ефективнішою.
Так, зокрема, вважає політолог Володимир Нікітін. «Не буде ліквідовано районну ланку управління містом. Просто замість сьогоднішніх виконкомів будуть функціонувати районні адміністрації. І ці адміністрації будуть формуватися мерією, голови цих адміністрацій, за планами, які є, будуть призначатися сесією міської ради за поданням мера, а, можливо, і мером безпосередньо, бо є такий світовий досвід», – каже політолог.
Харків намагається спиратися на досвід інших держав – політолог
Саме на досвід інших країн щодо централізації влади і намагається спиратись керівництво Харкова. Зокрема, як каже Володимир Нікітін, Харкову ближчий досвід Варшави, яка ще сім років тому була лише муніципальною асоціацією 11 майже самостійних районів. Лише 2002 року, каже політолог, у Варшаві вперше провели реформу, змінили адміністративні райони, обрали єдиного мера, яким став Лех Качинський, і наділили його великими повноваженнями, зокрема, особливим правом розпоряджатися майном.
Так само розширити повноваження міського голови планують і в Харкові. Але як само, стане відомо за сім місяців. Тоді свої остаточні пропозиції щодо нової моделі управління має озвучити спеціальна робоча група.
За словами політологів, ліквідувати райради намагалися ще колишні міські голови Харкова Євген Кушнарьов та Михайло Пилипчук. Але тільки зараз, коли в міськраді є переважна більшість у складі фракції Партії регіонів, на підтримку якої може завжди розраховувати біло-блакитний міський голова, таке рішення може бути ухвалене.
Утім, фракції меншості – БЮТ, НУНС, «Віче», комуністи та вітренківці – обіцяють оскаржити рішення в суді. Вони кажуть, що радилися з юристами і мають шанси.
(Харків – Прага – Київ)
Ініціатор реформи, міський голова Михайло Добкін, наголошує: районні ради працюють неефективно, нічого не вирішують і лише дублюють функції міської ради та витрачають бюджетні гроші. За інформацією секретаря міської ради Генадія Кернеса, утримання депутатів райрад обходиться місту у 1 мільйон 800 тисяч гривень на рік. Заощаджені гроші чиновники пропонують спрямувати на вирішення соціальних проблем.
«Коли проаналізувати роботу районних у місті рад, стає зрозуміло, що вони не відповідають реаліям та потребам сьогоднішнього часу, тому назріла потреба в реформі управління містом. Хочу зазначити, що Україна – єдина держава в СНД, де збереглася система районних у місті рад», – каже Кернес.
Депутати райрад сумніваються в спроможності міських обранців виконувати їхні функції
Проти ліквідації райрад перш за все ті, хто називає себе сполучною ланкою між мешканцями та міськрадою. Депутати-районники звинувачують мера у спробі узурпувати владу і сумніваються у спроможності міської ради ефективно виконувати ще й функції районних обранців.
Зокрема, так вважає депутат Ленінської райради Харкова Ігор Луценко. «Ми розуміємо, що, з одного боку, є політичне підґрунтя. Добкін намагається узурпувати владу у своїх руках, централізувати все. Інший бік питання: суто з прагматичного погляду це помилкове рішення, бо сьогодні, я думаю, міська рада не готова і навряд чи буде готова взяти на себе увесь той обсяг роботи, яку проводять дев’ять районних рад Харкова. Ви розумієте, що на наших плечах лежить і освіта, і медицина районна, і культура. Я не кажу вже про роботу з виборцями», – каже депутат районної ради Харкова.
На одного районного депутата сьогодні припадає робота з двома-трьома тисячами виборців. На одного міського депутата – 15 тисяч. Тож деякі експерти занепокоєні, що за нової системи управління люди не зможуть достукатися зі своїми проблемами до міських депутатів.
Тому на заміну райрадам вони пропонують створити так звані органи самоорганізації населення. Тоді, мовляв, система роботи влади буде ефективнішою.
Так, зокрема, вважає політолог Володимир Нікітін. «Не буде ліквідовано районну ланку управління містом. Просто замість сьогоднішніх виконкомів будуть функціонувати районні адміністрації. І ці адміністрації будуть формуватися мерією, голови цих адміністрацій, за планами, які є, будуть призначатися сесією міської ради за поданням мера, а, можливо, і мером безпосередньо, бо є такий світовий досвід», – каже політолог.
Харків намагається спиратися на досвід інших держав – політолог
Саме на досвід інших країн щодо централізації влади і намагається спиратись керівництво Харкова. Зокрема, як каже Володимир Нікітін, Харкову ближчий досвід Варшави, яка ще сім років тому була лише муніципальною асоціацією 11 майже самостійних районів. Лише 2002 року, каже політолог, у Варшаві вперше провели реформу, змінили адміністративні райони, обрали єдиного мера, яким став Лех Качинський, і наділили його великими повноваженнями, зокрема, особливим правом розпоряджатися майном.
Так само розширити повноваження міського голови планують і в Харкові. Але як само, стане відомо за сім місяців. Тоді свої остаточні пропозиції щодо нової моделі управління має озвучити спеціальна робоча група.
За словами політологів, ліквідувати райради намагалися ще колишні міські голови Харкова Євген Кушнарьов та Михайло Пилипчук. Але тільки зараз, коли в міськраді є переважна більшість у складі фракції Партії регіонів, на підтримку якої може завжди розраховувати біло-блакитний міський голова, таке рішення може бути ухвалене.
Утім, фракції меншості – БЮТ, НУНС, «Віче», комуністи та вітренківці – обіцяють оскаржити рішення в суді. Вони кажуть, що радилися з юристами і мають шанси.
(Харків – Прага – Київ)
