Водіям у великих містах Німеччини у вівторок потрібно було мати міцні нерви, а пасажирам набратися терпіння. Центральні вулиці тимчасово перекрили для транспорту, внаслідок чого утворилися затори. Причина: демонстрації студентів і школярів.
Вівторок став кульмінацією протестів, які розпочалися минулого тижня із захоплень лекційних залів.
Збори за навчання – селективний інструмент
Тепер студенти вийшли на вулицю. Лише в Берліні в акції протесту взяли участь 12 тисяч молодих людей. Масові демонстрації відбулися також у Кельні, Мюнхені й Ганновері. За словами речника мережі «Освітній страйк», у Бонні, Брауншвайгу та Нюрнбергу знову мали місце захоплення лекційних аудиторій. Серед іншого студенти вимагають скасувати плату за навчання й наполягають на наданні їм більших прав при ухваленні рішень, які стосуються їхніх університетів.
«Збори за навчання – це селективний інструмент, Це можна було побачити в останні роки, – зазначає один із учасників студентської демонстрації в Дюссельдорфі. – Велика кількість випускників шкіл саме через запроваджену плату за навчання відмовилися від здобуття вищої освіти. Багато хто кинув університет, оскільки здобуття вищої освіти стало йому не по кишені».
Помилки при втіленні Болонського процесу
Крім того, студенти критикують помилки, яких політики допустилися при втіленні в життя реформ у рамках Болонського процесу. Запровадження двоступеневої системи освіти «бакалавр – магістр», на думку багатьох, було хибним кроком, принаймні в тій формі, в якій такі зміни здійснюються в Німеччині: занадто короткі строки для навчання, перевантажені навчальні плани. Часу не вистачає навіть на звичайну практику, не кажучи вже про участь у міжнародному академічному обміні або про підробіток.
Поки що протести проходять мирно. Щоправда, минулого тижня ректори деяких університетів викликали поліцію, аби та звільнила захоплені студентами аудиторії. Однак такі втручання правоохоронців були винятком і все закінчилося без небезпечного сплеску емоцій.
Політики обіцяють прислухатися до вимог
Цього разу студентські протести не були марними. Вже є перші заяви, які принаймні дозволяють сподіватися, що політики прислухаються до вимог молоді. Федеральний міністр освіти Анетте Шаван висловила розуміння обуренням студентів. «Я не розділяю всіх вимог, але визнаю, що були допущені технічні помилки при реалізації реформи. Всі недоліки ми зафіксували. І тепер ідеться про те, щоб ці недоліки ліквідувати», – зазначає Шаван. За словами міністра, упродовж наступних чотирьох років німецький уряд має намір інвестувати в освіту й науку 12 мільярдів євро.
Голова профспілок освітньої галузі Тьоне вважає, що й цього замало. За його підрахунками, для забезпечення рівних шансів в отриманні освіти, а також для покращення умов навчання необхідно витрачати щорічно 40 мільярдів.
(Німеччина – Прага – Київ)
Вівторок став кульмінацією протестів, які розпочалися минулого тижня із захоплень лекційних залів.
Збори за навчання – селективний інструмент
Тепер студенти вийшли на вулицю. Лише в Берліні в акції протесту взяли участь 12 тисяч молодих людей. Масові демонстрації відбулися також у Кельні, Мюнхені й Ганновері. За словами речника мережі «Освітній страйк», у Бонні, Брауншвайгу та Нюрнбергу знову мали місце захоплення лекційних аудиторій. Серед іншого студенти вимагають скасувати плату за навчання й наполягають на наданні їм більших прав при ухваленні рішень, які стосуються їхніх університетів.
«Збори за навчання – це селективний інструмент, Це можна було побачити в останні роки, – зазначає один із учасників студентської демонстрації в Дюссельдорфі. – Велика кількість випускників шкіл саме через запроваджену плату за навчання відмовилися від здобуття вищої освіти. Багато хто кинув університет, оскільки здобуття вищої освіти стало йому не по кишені».
Помилки при втіленні Болонського процесу
Крім того, студенти критикують помилки, яких політики допустилися при втіленні в життя реформ у рамках Болонського процесу. Запровадження двоступеневої системи освіти «бакалавр – магістр», на думку багатьох, було хибним кроком, принаймні в тій формі, в якій такі зміни здійснюються в Німеччині: занадто короткі строки для навчання, перевантажені навчальні плани. Часу не вистачає навіть на звичайну практику, не кажучи вже про участь у міжнародному академічному обміні або про підробіток.
Поки що протести проходять мирно. Щоправда, минулого тижня ректори деяких університетів викликали поліцію, аби та звільнила захоплені студентами аудиторії. Однак такі втручання правоохоронців були винятком і все закінчилося без небезпечного сплеску емоцій.
Політики обіцяють прислухатися до вимог
Цього разу студентські протести не були марними. Вже є перші заяви, які принаймні дозволяють сподіватися, що політики прислухаються до вимог молоді. Федеральний міністр освіти Анетте Шаван висловила розуміння обуренням студентів. «Я не розділяю всіх вимог, але визнаю, що були допущені технічні помилки при реалізації реформи. Всі недоліки ми зафіксували. І тепер ідеться про те, щоб ці недоліки ліквідувати», – зазначає Шаван. За словами міністра, упродовж наступних чотирьох років німецький уряд має намір інвестувати в освіту й науку 12 мільярдів євро.
Голова профспілок освітньої галузі Тьоне вважає, що й цього замало. За його підрахунками, для забезпечення рівних шансів в отриманні освіти, а також для покращення умов навчання необхідно витрачати щорічно 40 мільярдів.
(Німеччина – Прага – Київ)
