Лондонська «Таймз» наголошує, що справжні масштаби українського Голодомору 1932-33 років показані у щоденниках британського журналіста Ґарета Джоунза, який на власні очі у березні 1933 року переконався про загибель мільйонів українців від навмисне організованого Москвою голоду в Україні. «Таймз» стверджує, що внаслідок цього свідомого винищення Сталіним за допомогою організованого Голодомору «українських націоналістів» загинуло щонайменше 4 мільйони осіб. Низка британських газет наводять рядки із щоденника Ґарета Джоунза, з яких постають страшні картини смертей українців від голоду. «Хліба немає... Худоба вмирає... ми не можемо сіяти... люди вмирають від голоду, вони вбивають нас...». Сотні жахливих свідчень українського Голодомору. Лише незначну частину своїх записів Джонс оприлюднив у тодішніх газетах Європи й Америки. З подачі таких, як американський кореспондент «Нью-Йорк Таймз» Волтер Дюранті, котрий називав свідчення Джоунза «фантазіями», почалося цькування Ґарета Джоунза, як в СРСР, так і у Великій Британії. Сьогодні ж «Таймз» наводить слова істориків із Кембріджа, зокрема Рорі Фінін, яка зазначила: досі «були поверхові історичні оцінки цих подій, і я сумніваюся, чи приділили західні дослідники серйозну увагу Голодомору, його справжнім масштабам, які випливають сьогодні».
Інша британська газета – «Ґардіан» – наводить слова британського політика Дейвіда Ллойда Джорджа, котрий добре знав Ґарета Джоунза і сказав про його загадкову смерть 1935 року в Китаї наступне: «він дуже багато знав про те, що відбувалося». Родина Джоунза вважає, що вбивство журналіста організувала Москва, яка внесла його ще 1933 року, після публікацій матеріалів про Голодомор у західній пресі, до чорних списків НКВД. «Ґардіан» наголошує, що рукописи Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виставлені в бібліотеці Кембріджського університету поряд із документами знаменитої британської «Трійці» – Ньютона, Вітґенштейна та Мілна. Також інформується, що цього вечора відбудеться британська прем’єра документального фільму про життя самого журналіста, який був викрадений і вбитий у Внутрішній Монголії в 1935 році напередодні свого 30-річчя. «Ґардіан» зауважує, що в Україні відзначили минулого року пам’ять про Джоунза і ще одного британського журналіста, Малколма Маґґеріджа, котрий також писав про Голодомор, як національних героїв, що відкрили правду про українців та їхню боротьбу за свободу.
Чеське видання «Лідове новіни» змальовує сьогоднішню ситуацію в містах України – «малолюдні вулиці, окремі перехожі в респіраторах, порожні й зачинені аптеки». Газета також відзначає розбіжності в оцінках епідемії, місцева влада твердить, що це лише переважно звичайний грип, а експерти ВООЗ заявляють про переважаючий вплив на поширення недуги саме «свинячого грипу». «Лідове новіни» зауважують також, що «українські страхи щодо грипу перекинулися на сусідні країни, зокрема, Словаччину... хоча ситуація тут не є такою критичною, як в Україні». Газета також відзначає, що українські медики не мають поки що у своєму розпорядженні вакцини проти грипу A/H1N1 та очікують на допомогу ВООЗ, від якої просять близько 15 мільйонів безкоштовних доз.
Російська «Нєзавісімая газета» аналізує можливий вплив на українські президентські вибори так званого «фактору Лазаренка». Газета не виключає, що у разі повернення зі США «екс-прем’єра в Україну це може вплинути на передвиборну ситуацію». Але як саме, газета не пише. Тут наводяться свідчення про те, що нинішній Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко мала на початку жовтня «теплу зустріч» із родиною Павла Лазаренка. «Нєзавісімая газета» також цитує обережні висловлювання про Лазаренка нинішньої довіреної особи Тимошенко, колишнього Президента України Леоніда Кравчука, який вважає, що «ділова хватка Лазаренку не чужа».
(Прага – Київ)
Інша британська газета – «Ґардіан» – наводить слова британського політика Дейвіда Ллойда Джорджа, котрий добре знав Ґарета Джоунза і сказав про його загадкову смерть 1935 року в Китаї наступне: «він дуже багато знав про те, що відбувалося». Родина Джоунза вважає, що вбивство журналіста організувала Москва, яка внесла його ще 1933 року, після публікацій матеріалів про Голодомор у західній пресі, до чорних списків НКВД. «Ґардіан» наголошує, що рукописи Ґарета Джоунза про Голодомор в Україні виставлені в бібліотеці Кембріджського університету поряд із документами знаменитої британської «Трійці» – Ньютона, Вітґенштейна та Мілна. Також інформується, що цього вечора відбудеться британська прем’єра документального фільму про життя самого журналіста, який був викрадений і вбитий у Внутрішній Монголії в 1935 році напередодні свого 30-річчя. «Ґардіан» зауважує, що в Україні відзначили минулого року пам’ять про Джоунза і ще одного британського журналіста, Малколма Маґґеріджа, котрий також писав про Голодомор, як національних героїв, що відкрили правду про українців та їхню боротьбу за свободу.
Чеське видання «Лідове новіни» змальовує сьогоднішню ситуацію в містах України – «малолюдні вулиці, окремі перехожі в респіраторах, порожні й зачинені аптеки». Газета також відзначає розбіжності в оцінках епідемії, місцева влада твердить, що це лише переважно звичайний грип, а експерти ВООЗ заявляють про переважаючий вплив на поширення недуги саме «свинячого грипу». «Лідове новіни» зауважують також, що «українські страхи щодо грипу перекинулися на сусідні країни, зокрема, Словаччину... хоча ситуація тут не є такою критичною, як в Україні». Газета також відзначає, що українські медики не мають поки що у своєму розпорядженні вакцини проти грипу A/H1N1 та очікують на допомогу ВООЗ, від якої просять близько 15 мільйонів безкоштовних доз.
Російська «Нєзавісімая газета» аналізує можливий вплив на українські президентські вибори так званого «фактору Лазаренка». Газета не виключає, що у разі повернення зі США «екс-прем’єра в Україну це може вплинути на передвиборну ситуацію». Але як саме, газета не пише. Тут наводяться свідчення про те, що нинішній Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко мала на початку жовтня «теплу зустріч» із родиною Павла Лазаренка. «Нєзавісімая газета» також цитує обережні висловлювання про Лазаренка нинішньої довіреної особи Тимошенко, колишнього Президента України Леоніда Кравчука, який вважає, що «ділова хватка Лазаренку не чужа».
(Прага – Київ)
