Три місяці тому постановою уряду палац графа Бадені переданий у підпорядкування Міністерства внутрішніх справ. До того часу цей історичний об’єкт, пам’ятка архітектури місцевого значення, належав Мінобороні і був на території військового містечка у Буську, але п’ять останніх років ніким не використовувався.
Керівництво МВС планує палац перетворити на «пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», тобто приміщення пристосують для життя нелегалів.
Граф Казимир Бадені був вправним політичним гравцем
Палац збудований на початку XIX століття в мальовничому куточку над Бугом у Буську у стилі класицизму. Граф Казимир Бадені придбав його у 1876 році і розбудував як літню резиденцію. Тут донедавна ще був паркет, викладений сімома кольорами, ліпнина герба родини графа Бадені, двох'ярусний портик з іонічними колонами та балконом, але за останні роки більшість з усього розкрадено.
Казимир Бадені був знаний вишуканим мистецьким смаком, вправним політичним гравцем, австрійський імператор Франц Йозеф І призначив його намісником Галичини. Саме граф Бадені ініціював разом з Олександром Барвінським, Анатолем Вахнянином так звану угоду «нова ера», якою вдалося стабілізувати українсько-польські відносини в Галичині.
Українці отримали кілька місць у австрійському парламенті, відкрили ще одну українську гімназію, кафедри української історії в семінарії та університеті. Українською мовою з’явились написи на державних установах. Після смерті Омеляна Огоновського університетської кафедри домагався Іван Франко, але намісник Галичини граф Казимир Бадені доклав усіх зусиль, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального і національного визволення. Бадені не допустив Франка за поріг свого кабінету.
Археологічні розкопи мали стати експозицією музею в палаці
Палац у Буську належав графській родині до приходу перших совітів у вересні 1939 року. Понад півстоліття споруду використовували військові.
Протягом останніх п’яти років львівські археологи поблизу палацу проводять розкопки і виявили численні знахідки XIII- XVI століть.
За даними археологів, віднайдена кераміка ХІІІ століття свідчить про монгольську навалу у Буську у 1241 року. Власне відтоді почало відроджуватись місто. Усі археологічні знахідки мали стати експозицією музею у палаці Бадені, який мав поповнити туристичний список «Золотої підкови».
У Буському районі є більше півсотні пам’яток архітектури і культури, але немає жодного музею. Саме тому громада зверталась до перших осіб держави з проханням віддати їй палац. Обіцяли це і нинішні кандидати в президенти Віктор Ющенко, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Віктор Янукович. Розповіла мешканець Буська, освітянин Людмила Гураш. Мова йшла про передачу історичної будівлі громаді міста, але уряд передав його МВС. Як підтвердили Радіо Свобода в обласному управлінні внутрішніх справ, у палаці буде пункт для перебування нелегалів.
Уряд не попередив місцеву владу про передачу пам’ятки архітектури
Кабмін навіть не попередив Львівську обласну адміністрацію про постанову щодо передачі палацу в підпорядкування МВС. Нічого про не знали у відділі охорони культурної спадщини ОДА.
«Хоча палац належить до пам’яток архітектури місцевого значення, – наголосив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко, - але ми лише сьогодні постанову витягли з інтернету. Як змінити ситуацію? Все залежить від мешканців Буська».
Власне бужани уже збирають підписи з протестом щодо перетворення палацу на пункт для нелегалів. Депутат Львівської обласної ради Ірина Сех заявила, що громадськість готова до акцій непокори, якщо влада не прислухається до їхньої думки. Адже неприпустимо нищити будівлю палацу під приміщення для нелегалів.
Місцева влада шукатиме спонсорів для відновлення будівлі
Гроші для створення пункту для нелегалів надає Європейський Союз. В управлінні МВС Львівщини одним із аргументів назвали те, що є фінансування для порятунку будівлі. Однак, зрозуміло, що відбудеться перепланування палацу.
Будівля уже роками перебуває в аварійному стані і для її відновлення потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень. Місцева влада заявляє, що шукатиме спонсорів для відновлення пам’ятки.
Руйнування палацу графа Бадені може викликати й міжнародний скандал. Адже корені родини Бадені ведуть до польського єпископа з Кракова Яна Бадені.
(Львів – Київ – Прага)
Керівництво МВС планує палац перетворити на «пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», тобто приміщення пристосують для життя нелегалів.
Граф Казимир Бадені був вправним політичним гравцем
Палац збудований на початку XIX століття в мальовничому куточку над Бугом у Буську у стилі класицизму. Граф Казимир Бадені придбав його у 1876 році і розбудував як літню резиденцію. Тут донедавна ще був паркет, викладений сімома кольорами, ліпнина герба родини графа Бадені, двох'ярусний портик з іонічними колонами та балконом, але за останні роки більшість з усього розкрадено.
Казимир Бадені був знаний вишуканим мистецьким смаком, вправним політичним гравцем, австрійський імператор Франц Йозеф І призначив його намісником Галичини. Саме граф Бадені ініціював разом з Олександром Барвінським, Анатолем Вахнянином так звану угоду «нова ера», якою вдалося стабілізувати українсько-польські відносини в Галичині.
Українці отримали кілька місць у австрійському парламенті, відкрили ще одну українську гімназію, кафедри української історії в семінарії та університеті. Українською мовою з’явились написи на державних установах. Після смерті Омеляна Огоновського університетської кафедри домагався Іван Франко, але намісник Галичини граф Казимир Бадені доклав усіх зусиль, щоб не допустити в університет письменника, який закликав український народ до соціального і національного визволення. Бадені не допустив Франка за поріг свого кабінету.
Археологічні розкопи мали стати експозицією музею в палаці
Палац у Буську належав графській родині до приходу перших совітів у вересні 1939 року. Понад півстоліття споруду використовували військові.
Протягом останніх п’яти років львівські археологи поблизу палацу проводять розкопки і виявили численні знахідки XIII- XVI століть.
За даними археологів, віднайдена кераміка ХІІІ століття свідчить про монгольську навалу у Буську у 1241 року. Власне відтоді почало відроджуватись місто. Усі археологічні знахідки мали стати експозицією музею у палаці Бадені, який мав поповнити туристичний список «Золотої підкови».
У Буському районі є більше півсотні пам’яток архітектури і культури, але немає жодного музею. Саме тому громада зверталась до перших осіб держави з проханням віддати їй палац. Обіцяли це і нинішні кандидати в президенти Віктор Ющенко, Анатолій Гриценко, Арсеній Яценюк, Віктор Янукович. Розповіла мешканець Буська, освітянин Людмила Гураш. Мова йшла про передачу історичної будівлі громаді міста, але уряд передав його МВС. Як підтвердили Радіо Свобода в обласному управлінні внутрішніх справ, у палаці буде пункт для перебування нелегалів.
Уряд не попередив місцеву владу про передачу пам’ятки архітектури
Кабмін навіть не попередив Львівську обласну адміністрацію про постанову щодо передачі палацу в підпорядкування МВС. Нічого про не знали у відділі охорони культурної спадщини ОДА.
«Хоча палац належить до пам’яток архітектури місцевого значення, – наголосив заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко, - але ми лише сьогодні постанову витягли з інтернету. Як змінити ситуацію? Все залежить від мешканців Буська».
Власне бужани уже збирають підписи з протестом щодо перетворення палацу на пункт для нелегалів. Депутат Львівської обласної ради Ірина Сех заявила, що громадськість готова до акцій непокори, якщо влада не прислухається до їхньої думки. Адже неприпустимо нищити будівлю палацу під приміщення для нелегалів.
Місцева влада шукатиме спонсорів для відновлення будівлі
Гроші для створення пункту для нелегалів надає Європейський Союз. В управлінні МВС Львівщини одним із аргументів назвали те, що є фінансування для порятунку будівлі. Однак, зрозуміло, що відбудеться перепланування палацу.
Будівля уже роками перебуває в аварійному стані і для її відновлення потрібно щонайменше 10 мільйонів гривень. Місцева влада заявляє, що шукатиме спонсорів для відновлення пам’ятки.
Руйнування палацу графа Бадені може викликати й міжнародний скандал. Адже корені родини Бадені ведуть до польського єпископа з Кракова Яна Бадені.
(Львів – Київ – Прага)
