Власне, мета кампанії французького уряду полягає у пошуку шляхів зближення представників різних категорій населення – жінок і чоловіків, старших і молодих, багатих і бідних, а особливо корінних французів та іммігрантів старих і нових поколінь. Все це, зрештою, зводиться до одного: а що, власне, означає сьогодні – бути французом?
«Ми звертаємося до вас із кількома простими питаннями, – сказав міністр з питань імміграції Ерік Бессон до громадян Франції. – Насамперед: що для вас означає «бути французом»? Нам хотілося б знати ваше визначення, які ваші цінності і яке ваше бачення майбутнього. Ми залучаємо й іноземців. Тим, що живуть на нашій землі, пропонуємо шлях інтеграції. А друзів за кордоном просимо повідомляти, що для них означає «бути французом». Три місяці дебатів дозволять нам сформулювати, що ми зберігаємо з нашого минулого, бо ми – власники багатої спадщини. Визначимо також, які цінності ми маємо нині – «свободу, рівність і братерство», рівність жінок і чоловіків, світську державу. Дізнаємося також, яким повинно бути наше спільне майбутнє, яке нас об’єднає і яке зробить нас нацією».
«Розмови про ідентичність породжують націоналізм» – французькі соціалісти
Від початку нинішнього тижня й до 31 січня на спеціальній інтернет-сторінці, у префектурах, тобто місцевих органах влади, а також навчальних закладах розпочалися збори відповідей і міркувань громадян. Підтримку та інтерес до дебатів щодо своєї національної ідентичності висловила більшість французів.
Проте є й частина населення (здебільшого, прибічників лівих поглядів), що вважає подібні обговорення шкідливою ініціативою. «Це може призвести до зростання націоналізму в суспільстві», – пояснюють вони. Інші супротивники ідеї пов’язують ці широкі заходи з відродження національної свідомості з нинішньою фінансово-економічною кризою.
«Якщо питання національної ідентичності порушують нині серед населення, то це повинно бути пов’язане з нинішньою кризою, – вважає французький вчений-антрополог Режі Меран. – Помічено, що коли справи у державі йдуть погано, то під час криз одразу на поверхню спливають питання ідентичності».
Проте є й частина експертів, котрі стверджують, що питання французької ідентичності саме тепер штучно розкрутив уряд. Мета такого ходу – відвернути увагу громадян від нинішніх економічних негараздів і численних недоліків роботи теперішнього президента Ніколя Саркозі.
Мова – найважливіший елемент національного самоусвідомлення
Та попри все, громадська думка французів наразі таки зосереджена на питаннях національного самоусвідомлення. У цьому контексті з новою силою заговорили про іммігрантів. Примусове вивезення нелегалів, нові вимоги до іноземців, які бажають отримати громадянство, чи про заборону носіння паранджі жінками-мусульманками, – ці та інші питання жваво дискутуються як у пресі, так і серед самого населення.
Згідно з опитуваннями, що їх проводить місцева преса, 80 відсотків французів вважають одним із основних елементів національної ідентичності саме французьку мову.
(Брюссель – Прага – Київ)
«Ми звертаємося до вас із кількома простими питаннями, – сказав міністр з питань імміграції Ерік Бессон до громадян Франції. – Насамперед: що для вас означає «бути французом»? Нам хотілося б знати ваше визначення, які ваші цінності і яке ваше бачення майбутнього. Ми залучаємо й іноземців. Тим, що живуть на нашій землі, пропонуємо шлях інтеграції. А друзів за кордоном просимо повідомляти, що для них означає «бути французом». Три місяці дебатів дозволять нам сформулювати, що ми зберігаємо з нашого минулого, бо ми – власники багатої спадщини. Визначимо також, які цінності ми маємо нині – «свободу, рівність і братерство», рівність жінок і чоловіків, світську державу. Дізнаємося також, яким повинно бути наше спільне майбутнє, яке нас об’єднає і яке зробить нас нацією».
«Розмови про ідентичність породжують націоналізм» – французькі соціалісти
Від початку нинішнього тижня й до 31 січня на спеціальній інтернет-сторінці, у префектурах, тобто місцевих органах влади, а також навчальних закладах розпочалися збори відповідей і міркувань громадян. Підтримку та інтерес до дебатів щодо своєї національної ідентичності висловила більшість французів.
Проте є й частина населення (здебільшого, прибічників лівих поглядів), що вважає подібні обговорення шкідливою ініціативою. «Це може призвести до зростання націоналізму в суспільстві», – пояснюють вони. Інші супротивники ідеї пов’язують ці широкі заходи з відродження національної свідомості з нинішньою фінансово-економічною кризою.
«Якщо питання національної ідентичності порушують нині серед населення, то це повинно бути пов’язане з нинішньою кризою, – вважає французький вчений-антрополог Режі Меран. – Помічено, що коли справи у державі йдуть погано, то під час криз одразу на поверхню спливають питання ідентичності».
Проте є й частина експертів, котрі стверджують, що питання французької ідентичності саме тепер штучно розкрутив уряд. Мета такого ходу – відвернути увагу громадян від нинішніх економічних негараздів і численних недоліків роботи теперішнього президента Ніколя Саркозі.
Мова – найважливіший елемент національного самоусвідомлення
Та попри все, громадська думка французів наразі таки зосереджена на питаннях національного самоусвідомлення. У цьому контексті з новою силою заговорили про іммігрантів. Примусове вивезення нелегалів, нові вимоги до іноземців, які бажають отримати громадянство, чи про заборону носіння паранджі жінками-мусульманками, – ці та інші питання жваво дискутуються як у пресі, так і серед самого населення.
Згідно з опитуваннями, що їх проводить місцева преса, 80 відсотків французів вважають одним із основних елементів національної ідентичності саме французьку мову.
(Брюссель – Прага – Київ)
