За закачаний у жовтні газ українська сторона має заплатити російському «Газпромові» 4 мільярди гривень, а борги споживачів перед державою майже вдвічі перевищують цю суму, це заявила Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Відтак, за її словами, Кабінет Міністрів розробив стратегію повернення облгазів у державну власність.
«Сьогодні загальна заборгованість за газ усіх споживачів становить 7 мільярдів гривень; значною мірою це стосується теплокомуненерго. Для порівняння: за цей місяць Україні потрібно заплатити «Газпромові» 4 мільярди гривень. Це вже є певна гра приватних облгазів. Тому що вони вибивають для себе гроші. Ми розробили стратегію повернення їх у державну власність та повернення «Нафтогазові». Так, як працюють облгази, – це є злочин проти України», – заявила Тимошенко.
Стратегії замало
Повернення майна облгазів у державну власність, на думку директора енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимира Саприкіна, покращило б ситуацію в українському газовому господарстві. Але для цього лише урядової стратегії замало. Щоб зробити це, Верховній Раді необхідно ухвалити відповідний закон.
«Це має відбуватися на основі якогось закону. Загальна концепція, яку розробив уряд, поки що не доведена до логічного кінця, а також має певні проблемні місця. Сьогодні, як і колись обленерго, деякі облгази, міськгази використовуються як банки. Вони збирають кошти і не віддають їх «Нафтогазові», який продає цей газ. Отож, ці підприємства є банками: вони збирають кошти, використовують їх на свій розсуд і не платять», – вважає Саприкін.
Заяви задля заяв
А от на переконання експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, чергові заяви уряду щодо повернення облгазів у державну власність – це не більше, ніж просто заяви.
«Це чергова заява, на кшталт тих, які зараз лунають від уряду. Це мені нагадує піар-акцію для того, щоб завтра сказати МВФ чи гостям зі Швеції, які готують на 4 грудня саміт ЄС-Україна, що ми щось реформуємо. Це є демонстрація намірів», – вважає Олександр Нарбут.
Для наведення ладу в українському газовому господарстві, серед іншого, потрібно збільшити ціни на газ для населення та теплокомуненерго, вважають оглядачі.
Ці тарифи мали почати підвищувати і на вимогу МВФ іще з 1 вересня. Однак це рішення було відкладене.
(Київ – Прага)
«Сьогодні загальна заборгованість за газ усіх споживачів становить 7 мільярдів гривень; значною мірою це стосується теплокомуненерго. Для порівняння: за цей місяць Україні потрібно заплатити «Газпромові» 4 мільярди гривень. Це вже є певна гра приватних облгазів. Тому що вони вибивають для себе гроші. Ми розробили стратегію повернення їх у державну власність та повернення «Нафтогазові». Так, як працюють облгази, – це є злочин проти України», – заявила Тимошенко.
Стратегії замало
Повернення майна облгазів у державну власність, на думку директора енергетичних програм Центру імені Разумкова Володимира Саприкіна, покращило б ситуацію в українському газовому господарстві. Але для цього лише урядової стратегії замало. Щоб зробити це, Верховній Раді необхідно ухвалити відповідний закон.
«Це має відбуватися на основі якогось закону. Загальна концепція, яку розробив уряд, поки що не доведена до логічного кінця, а також має певні проблемні місця. Сьогодні, як і колись обленерго, деякі облгази, міськгази використовуються як банки. Вони збирають кошти і не віддають їх «Нафтогазові», який продає цей газ. Отож, ці підприємства є банками: вони збирають кошти, використовують їх на свій розсуд і не платять», – вважає Саприкін.
Заяви задля заяв
А от на переконання експерта з енергетичних питань Олександра Нарбута, чергові заяви уряду щодо повернення облгазів у державну власність – це не більше, ніж просто заяви.
«Це чергова заява, на кшталт тих, які зараз лунають від уряду. Це мені нагадує піар-акцію для того, щоб завтра сказати МВФ чи гостям зі Швеції, які готують на 4 грудня саміт ЄС-Україна, що ми щось реформуємо. Це є демонстрація намірів», – вважає Олександр Нарбут.
Для наведення ладу в українському газовому господарстві, серед іншого, потрібно збільшити ціни на газ для населення та теплокомуненерго, вважають оглядачі.
Ці тарифи мали почати підвищувати і на вимогу МВФ іще з 1 вересня. Однак це рішення було відкладене.
(Київ – Прага)
