Згідно з даними досліджень громадської думки в Україні, Росії, Болгарії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Польщі, Литві та колишній Східній Німеччині, проведених у 1991-му і восени 2009 року американськими соціологами, ставлення громадян посткомуністичних країн до таких понять, як «капіталізм» і «демократія» дещо змінилося. Так виглядає, що люди у віці до 50 років більше раді звершенням останнього 20-річя, аніж старше покоління.
Ендрю Когут, президент Pew Research Center, відзначив, що є значні відмінності в оцінках змін з урахуванням віку, інших демографічних особливостей. «У комуністичні часи фактично кожен почував себе не зовсім щасливим у своєму житті. Сьогодні більшість людей почуває себе добре, але є значні відмінності залежно від віку та інших демографічних характеристик», – каже він.
Менше аніж одна третина українців, наприклад, схвалюють нині перехід до багатопартійної демократії, хоча у 1991 році дві третини опитуваних в Україні Pew Research Center-ом бажали таких змін. У Росії більшість оплакує Радянський Союз і майже половина стверджує, що має постати Російська імперія. Якщо у 1991 році 52 відсотки українців сказали соціологам із Pew Research Center, що вони схвалюють перехід до капіталізму, то сьогодні такої думки дотримуються лише близько 40 відсотків опитаних в Україні. А в сусідній Угорщині понад 70 відсотків респондентів сказали, що їхній економічний стан був кращим при комуністах, хоча у 1991 році 80 відсотків із них бажали капіталістичних змін.
Глобальна криза похитнула віру людей в капіталізм і демократію
У колишньому Східному блоці через фінансову кризу посилилися відмінності у ставленні до демократії і капіталізму. Якщо в Чехії, Словаччині і Польщі, де витримали глобальну кризу порівняно успішно, найбільше вітають ринкові і демократичні реформи, то в розбитих кризою Угорщині, Україні, Литві все ще намагаються компенсувати їхній розвиток додатковими податками, що викликає в населення невдоволення і спадом, і місцевими урядами.
Колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт, яка репрезентувала дослідження Pew Research Center, заявила, що населення досліджуваних країн найбільше розчароване у своїх елітах і незадоволене діями урядів своїх країн. «Загалом і в цілому життя людей змінилося за цей час на краще, але вони сподівалися на значно більше. Цим і пояснюється їхній нинішній песимізм», – зауважила пані Олбрайт.
Так, в Україні понад 60 відсотків думають, що їхнє життя було кращим до 1991 року, в Росії так вважає майже половина населення. Після економіки на другому місці стоїть проблема корупції, яку вважають чи не найбільшим злом у 6 із 9 посткомуністичних країн. Українці ж називають корупцію їхньою найгострішою проблемою, яка доповнюється безупинним забрудненням життєвого простору та наростаючою злочинністю.
(Київ – Прага)
Ендрю Когут, президент Pew Research Center, відзначив, що є значні відмінності в оцінках змін з урахуванням віку, інших демографічних особливостей. «У комуністичні часи фактично кожен почував себе не зовсім щасливим у своєму житті. Сьогодні більшість людей почуває себе добре, але є значні відмінності залежно від віку та інших демографічних характеристик», – каже він.
Менше аніж одна третина українців, наприклад, схвалюють нині перехід до багатопартійної демократії, хоча у 1991 році дві третини опитуваних в Україні Pew Research Center-ом бажали таких змін. У Росії більшість оплакує Радянський Союз і майже половина стверджує, що має постати Російська імперія. Якщо у 1991 році 52 відсотки українців сказали соціологам із Pew Research Center, що вони схвалюють перехід до капіталізму, то сьогодні такої думки дотримуються лише близько 40 відсотків опитаних в Україні. А в сусідній Угорщині понад 70 відсотків респондентів сказали, що їхній економічний стан був кращим при комуністах, хоча у 1991 році 80 відсотків із них бажали капіталістичних змін.
Глобальна криза похитнула віру людей в капіталізм і демократію
У колишньому Східному блоці через фінансову кризу посилилися відмінності у ставленні до демократії і капіталізму. Якщо в Чехії, Словаччині і Польщі, де витримали глобальну кризу порівняно успішно, найбільше вітають ринкові і демократичні реформи, то в розбитих кризою Угорщині, Україні, Литві все ще намагаються компенсувати їхній розвиток додатковими податками, що викликає в населення невдоволення і спадом, і місцевими урядами.
Колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт, яка репрезентувала дослідження Pew Research Center, заявила, що населення досліджуваних країн найбільше розчароване у своїх елітах і незадоволене діями урядів своїх країн. «Загалом і в цілому життя людей змінилося за цей час на краще, але вони сподівалися на значно більше. Цим і пояснюється їхній нинішній песимізм», – зауважила пані Олбрайт.
Так, в Україні понад 60 відсотків думають, що їхнє життя було кращим до 1991 року, в Росії так вважає майже половина населення. Після економіки на другому місці стоїть проблема корупції, яку вважають чи не найбільшим злом у 6 із 9 посткомуністичних країн. Українці ж називають корупцію їхньою найгострішою проблемою, яка доповнюється безупинним забрудненням життєвого простору та наростаючою злочинністю.
(Київ – Прага)
