У шести інтерактивних залах Рівного, котрі відвідали дві групи молодих людей на чолі з Андрієм Токарським та Олександром Поліщуком, діють електронні казино. Приєднатися до гравців дуже просто, аби були гроші, розповідає Олександр, демонструючи квитанцію з кодом доступу до гри, яку дали йому за двадцять гривень. Гральні «бізнесмени» конспіруються, але не дуже, розповідає він: «Заходжу, кажу: «Можна у вас в рулетку зіграти?» – «Ні, в нас тільки Інтернет». Але обертаюся – а хоча б на одному комп’ютері був інтернет… На кожному – барабани з «сімками».
Ще в одному закладі, коли Андрій Токарський почав знімати, не приховуючи фотоапарат, охоронець спочатку зауважив: «У нас знімати не можна». Коли хлопці запитали, а де таке написано, почули у відповідь: «То що, мені вже нову роботу шукати?».
Ігровий бізнес не зник, а законспірувався
У кожному випадку виявлені факти гри молоді люди фіксували на фото- та відеокамери, і хоча робили це в деяких випадках приховано, все ж зі зйомок очевидно – грати «на гроші» у Рівному не припиняли – розповідає Андрій Токарський, показуючи один з таких закладів у самісінькому центрі міста: «Ось один із прикладів «інтернет-клубу» в лапках, а насправді одного з клубів, де проводяться азартні ігри. Це звичайні монітори, звичайна мишка й клавіатура. Але замість інтернету там висвічується електронне казино, де можна зіграти в покер, на барабанах або в рулетку».
Інтерактивні клуби були створені частково на базі колишніх гральних залів «Капуста», а частково під іншими назвами, але в тих же приміщеннях, де раніше були гральні автомати. Купуєш ваучер з паролем, який коштує від 20 до 60-и гривень, адміністратор запускає віртуальне казино, де на спеціальному полі потрібно ввести пароль, – і ти учасник гри. У багатьох таких закладах біля моніторів немає системних блоків – гра іде прямо в інтернеті за посередництвом одного комп’ютера. «В одному з таких клубів, коли жінка виявила бажання скористатися Інтернетом, охоронець їй сказав: «У нас НЕ ТОЙ інтернет», – зазначає Олександр Поліщук.
Казино навіть не змінювали своїх назв – скажімо, до слова «Капуста» (що на мові сленгу, як відомо, означає гроші) додали «інтерактивний клуб». Студенти дивуються, як цих очевидних речей не помічає влада, податківці й правоохоронці.
Натомість начальник міського управління внутрішніх справ Григорій Зарічнюк переконує – не такий простий процес виявлення і документації де-юре комп’ютерних, а де-факто гральних клубів. Ось днями вилучили комп’ютери у клубі «Формула», котрий діє у центрі міста. Та доведеться їх повернути, бо речових доказів на них немає. Адже рулетка віртуальна і ніде не зафіксована. А надавач послуг – де-небудь у Лас-Вегасі…
Боротися безрезультатно?
Наданих хлопцями чеків і відеозаписів достатньо хіба що для адміністративної відповідальності, каже міліціонер: «А для кримінальної –потрібне встановлення провайдерів, все задокументувати. Гадаю, що незабаром знайдуть спосіб, як це зробити – можливо, внести зміни до законодавства, щоб це було достатнім для кримінальної відповідальності…»
Тим часом, відвідавши цей клуб, журналісти побачили – не чекаючи результатів розслідування, підприємливі бізнесмени швиденько встановили нове комп’ютерне обладнання. Купівля техніки коштує набагато дешевше, ніж збитки від «простою».
«Опористи» зауважили: виглядає дивним, що кілька активістів упродовж кількох годин виявили аж шість випадків порушень, а днями під час рейду податківці встановили лише один такий факт, і поспішили прозвітувати про свою роботу в пресі. Тож молоді люди зробили висновок: у місті йде не боротьба, а видимість боротьби з гральним бізнесом.
(Рівне – Київ – Прага)
Ще в одному закладі, коли Андрій Токарський почав знімати, не приховуючи фотоапарат, охоронець спочатку зауважив: «У нас знімати не можна». Коли хлопці запитали, а де таке написано, почули у відповідь: «То що, мені вже нову роботу шукати?».
Ігровий бізнес не зник, а законспірувався
У кожному випадку виявлені факти гри молоді люди фіксували на фото- та відеокамери, і хоча робили це в деяких випадках приховано, все ж зі зйомок очевидно – грати «на гроші» у Рівному не припиняли – розповідає Андрій Токарський, показуючи один з таких закладів у самісінькому центрі міста: «Ось один із прикладів «інтернет-клубу» в лапках, а насправді одного з клубів, де проводяться азартні ігри. Це звичайні монітори, звичайна мишка й клавіатура. Але замість інтернету там висвічується електронне казино, де можна зіграти в покер, на барабанах або в рулетку».
Інтерактивні клуби були створені частково на базі колишніх гральних залів «Капуста», а частково під іншими назвами, але в тих же приміщеннях, де раніше були гральні автомати. Купуєш ваучер з паролем, який коштує від 20 до 60-и гривень, адміністратор запускає віртуальне казино, де на спеціальному полі потрібно ввести пароль, – і ти учасник гри. У багатьох таких закладах біля моніторів немає системних блоків – гра іде прямо в інтернеті за посередництвом одного комп’ютера. «В одному з таких клубів, коли жінка виявила бажання скористатися Інтернетом, охоронець їй сказав: «У нас НЕ ТОЙ інтернет», – зазначає Олександр Поліщук.
Казино навіть не змінювали своїх назв – скажімо, до слова «Капуста» (що на мові сленгу, як відомо, означає гроші) додали «інтерактивний клуб». Студенти дивуються, як цих очевидних речей не помічає влада, податківці й правоохоронці.
Натомість начальник міського управління внутрішніх справ Григорій Зарічнюк переконує – не такий простий процес виявлення і документації де-юре комп’ютерних, а де-факто гральних клубів. Ось днями вилучили комп’ютери у клубі «Формула», котрий діє у центрі міста. Та доведеться їх повернути, бо речових доказів на них немає. Адже рулетка віртуальна і ніде не зафіксована. А надавач послуг – де-небудь у Лас-Вегасі…
Боротися безрезультатно?
Наданих хлопцями чеків і відеозаписів достатньо хіба що для адміністративної відповідальності, каже міліціонер: «А для кримінальної –потрібне встановлення провайдерів, все задокументувати. Гадаю, що незабаром знайдуть спосіб, як це зробити – можливо, внести зміни до законодавства, щоб це було достатнім для кримінальної відповідальності…»
Тим часом, відвідавши цей клуб, журналісти побачили – не чекаючи результатів розслідування, підприємливі бізнесмени швиденько встановили нове комп’ютерне обладнання. Купівля техніки коштує набагато дешевше, ніж збитки від «простою».
«Опористи» зауважили: виглядає дивним, що кілька активістів упродовж кількох годин виявили аж шість випадків порушень, а днями під час рейду податківці встановили лише один такий факт, і поспішили прозвітувати про свою роботу в пресі. Тож молоді люди зробили висновок: у місті йде не боротьба, а видимість боротьби з гральним бізнесом.
(Рівне – Київ – Прага)