Так було цього літа в Ірані, коли там спалахнули протести проти проголошеної перемоги на другий термін президента Махмуда Ахмадінеджада, яку багато хто вважає сфальсифікованою. Facebook, YouTube і Twitter рознесли новини і про демонстрації, і про їхнє придушення. Коли журналістам заборонили висвітлювати протести, це стали робити звичайні іранці. І лідер опозиційного «Зеленого руху» Мір Хосейн Мусаві спілкувався і спілкується зі своїми послідовниками через свій блоґ та Facebook.
Тоді сталося небачене: Державний департамент США визнав, що попросив адміністрацію мережі Twitter відкласти заплановане вимкнення служби на профілактику, щоб зв’язок між іранцями та із іранцями не переривався.
Уперше світ зрозумів можливості новітніх технологій обійти владні бар’єри під час невдалої «шафранової революції» 2007 року у М’янмі, раніше відомій як Бірма, коли буддійські ченці й прості громадяни протестували проти військової хунти, розповідає розробник програмового забезпечення й активіст демократичних рухів Нейтан Фрітас, він же викладач курсу «Суспільна діяльність через мобільні технології» в Університеті Нью-Йорка.
«Просто захоплення викликало те, що сталося у М’янмі 2007 року, коли там з’явився відеожурналіст – хтось із дешевенькою цифровою відеокамерою, хто передавав свої записи через інтернет, мережі передачі файлів, і врешті вони опинялися на «Бі-Бі-Сі», – розповів він.
Боротьба між репресивними режимами і вільним словом наростає
Самих нових технологій замало, щоб принести демократію, додав інший учасник слухань у Гельсинській комісії США, керівник програм громадянського суспільства і засобів інформації правозахисної організації «Фрідом Гаус» («Дім свободи») Данієл Калінґер.
«Самі лише нові засоби інформації не здатні підірвати авторитарні режими. Такі режими і в колишніх радянських республіках, і деінде далі придушують своїх громадян, і ці репресії поширюються і на електронні засоби інформації», – констатував він.
Та й проти державної цензури теж розробляють обхідні шляхи. Про них розповів заступник директора Глобального консорціуму за свободу в інтернеті Чжоу Шиюй. Він очолює невелику групу китайських програмістів, які за власні кошти розробляють програми для оминання державного контролю.
За словами Чжоу, під час протестів в Ірані навантаження на їхні «безпечні» сервери зростало на 600 відсотків, а під час минулорічних протестів у Тибеті в Китаї – на 400 відсотків.
(Прага – Київ)
Тоді сталося небачене: Державний департамент США визнав, що попросив адміністрацію мережі Twitter відкласти заплановане вимкнення служби на профілактику, щоб зв’язок між іранцями та із іранцями не переривався.
Уперше світ зрозумів можливості новітніх технологій обійти владні бар’єри під час невдалої «шафранової революції» 2007 року у М’янмі, раніше відомій як Бірма, коли буддійські ченці й прості громадяни протестували проти військової хунти, розповідає розробник програмового забезпечення й активіст демократичних рухів Нейтан Фрітас, він же викладач курсу «Суспільна діяльність через мобільні технології» в Університеті Нью-Йорка.
«Просто захоплення викликало те, що сталося у М’янмі 2007 року, коли там з’явився відеожурналіст – хтось із дешевенькою цифровою відеокамерою, хто передавав свої записи через інтернет, мережі передачі файлів, і врешті вони опинялися на «Бі-Бі-Сі», – розповів він.
Боротьба між репресивними режимами і вільним словом наростає
Самих нових технологій замало, щоб принести демократію, додав інший учасник слухань у Гельсинській комісії США, керівник програм громадянського суспільства і засобів інформації правозахисної організації «Фрідом Гаус» («Дім свободи») Данієл Калінґер.
«Самі лише нові засоби інформації не здатні підірвати авторитарні режими. Такі режими і в колишніх радянських республіках, і деінде далі придушують своїх громадян, і ці репресії поширюються і на електронні засоби інформації», – констатував він.
Та й проти державної цензури теж розробляють обхідні шляхи. Про них розповів заступник директора Глобального консорціуму за свободу в інтернеті Чжоу Шиюй. Він очолює невелику групу китайських програмістів, які за власні кошти розробляють програми для оминання державного контролю.
За словами Чжоу, під час протестів в Ірані навантаження на їхні «безпечні» сервери зростало на 600 відсотків, а під час минулорічних протестів у Тибеті в Китаї – на 400 відсотків.
(Прага – Київ)
