Історики новітньої доби пригадують лише один приклад, коли серед угорців не існувало жодних розбіжностей у тому, як слід відзначати 23 жовтня. Це було рівно 20 років тому під час проголошення восени 1989 року Третьої Угорської Республіки.
Решта 19 років якщо і не проходили щоразу цього дня під завивання поліцейських сирен і мегафонних перегукувань на мітингах, то все одно не позначалися одностайністю партій і різних соціальних груп в Угорщині. Так і сьогодні: ліві покладали окремо вінки на могилу страченого кадарівцями лідера антикомуністичного повстання Імре Надя, а права урядова опозиція вшановувала героїв тих днів так само нарізно від ідеологічних опонентів, критикуючи уряд соціалістів за відступ від певних принципів революції 1956 року.
Історичні образи не сприяють зміцненню демократії
Директор інституту історії 56-го року Янош Райнер з сумом констатує, що за таким свідомим непорозумінням не тільки лідери партій, а й пересічні громадяни геть призабули іншу дату – 20-ліття проголошення нової угорської держави на демократичних засадах. Історик не може позбутися відчуття, що небагатьом 23 жовтня спаде на думку, навіть якщо їх несподівано розбудять уві сні, що це день проголошення Третьої Угорської Республіки. Натомість у їхній свідомості навічно буде стояти 56-й рік, зазначає дослідник.
Він жалкує, що угорці не мають справжнього свята демократичних перетворень, пов’язаних із 1989 роком, хоча цього і прагнули їхні батьки у повсталому Будапешті 53 роки тому. Між тим у демократичну добу угорці встигли зробити багато корисного для своєї держави. Янош Райнер має на увазі політичні та економічні реформи, входження Угорщини до НАТО та Євросоюзу, налагодження добросусідських відносин із довколишніми країнами. Натомість 23-го жовтня багато співвітчизників Райнера воліють радше сперечатися один з одним.
Молодь швидше йде на суспільне примирення
На думку Райнера, спогад 1956 року потужно просочується крізь демократичні перетворення 20-літньої давнини, відтіняючи їх. Таке упередження у свідомості людей все ще існує і не несе в собі позитиву. Громадяни не відчувають себе в демократичному процесі, і це жахливо, зізнається Райнер. Він каже, що у світлі цих двох дат на думку спадає не згода, а радше розбрат і жодним чином не суспільна традиція спокійного, вдумливого суспільного діалогу на зрозумілій всім мові загального примирення.
В Угорщині оголошено конкурс про те, як громадяни хотіли б святкувати події 1956 року. Янош Райнер вважає, що чим активніше братимуть участь у таких заходах молоді люди, тим більше шансів у суспільства дійти згоди в питаннях недавнього історичного минулого країни.
(Угорщина – Прага – Київ)
Решта 19 років якщо і не проходили щоразу цього дня під завивання поліцейських сирен і мегафонних перегукувань на мітингах, то все одно не позначалися одностайністю партій і різних соціальних груп в Угорщині. Так і сьогодні: ліві покладали окремо вінки на могилу страченого кадарівцями лідера антикомуністичного повстання Імре Надя, а права урядова опозиція вшановувала героїв тих днів так само нарізно від ідеологічних опонентів, критикуючи уряд соціалістів за відступ від певних принципів революції 1956 року.
Історичні образи не сприяють зміцненню демократії
Директор інституту історії 56-го року Янош Райнер з сумом констатує, що за таким свідомим непорозумінням не тільки лідери партій, а й пересічні громадяни геть призабули іншу дату – 20-ліття проголошення нової угорської держави на демократичних засадах. Історик не може позбутися відчуття, що небагатьом 23 жовтня спаде на думку, навіть якщо їх несподівано розбудять уві сні, що це день проголошення Третьої Угорської Республіки. Натомість у їхній свідомості навічно буде стояти 56-й рік, зазначає дослідник.
Він жалкує, що угорці не мають справжнього свята демократичних перетворень, пов’язаних із 1989 роком, хоча цього і прагнули їхні батьки у повсталому Будапешті 53 роки тому. Між тим у демократичну добу угорці встигли зробити багато корисного для своєї держави. Янош Райнер має на увазі політичні та економічні реформи, входження Угорщини до НАТО та Євросоюзу, налагодження добросусідських відносин із довколишніми країнами. Натомість 23-го жовтня багато співвітчизників Райнера воліють радше сперечатися один з одним.
Молодь швидше йде на суспільне примирення
На думку Райнера, спогад 1956 року потужно просочується крізь демократичні перетворення 20-літньої давнини, відтіняючи їх. Таке упередження у свідомості людей все ще існує і не несе в собі позитиву. Громадяни не відчувають себе в демократичному процесі, і це жахливо, зізнається Райнер. Він каже, що у світлі цих двох дат на думку спадає не згода, а радше розбрат і жодним чином не суспільна традиція спокійного, вдумливого суспільного діалогу на зрозумілій всім мові загального примирення.
В Угорщині оголошено конкурс про те, як громадяни хотіли б святкувати події 1956 року. Янош Райнер вважає, що чим активніше братимуть участь у таких заходах молоді люди, тим більше шансів у суспільства дійти згоди в питаннях недавнього історичного минулого країни.
(Угорщина – Прага – Київ)
