(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Польща за останні три роки перейшла з 5 на 3 місце серед основних зовнішньоекономічних партнерів України. Більший торговельний обіг з Україною мають лише Росія і Німеччина.
Ці слова належать Надзвичайному і Повноважному послу України в Республіці Польщі Олександру Моцику.
Це можна долучити до переліку Ваших досягнень на посаді посла за 3,5 роки?
Олександр Моцик: Мені важко судити. Але можу сказати тільки, що насправді за останніх 4 роки, починаючи з 2006 року, товарообіг значно зріс, він склав 2008 року 7 мільярдів доларів. І справді країна перемістилася з 5 на 3 місце серед основних наших торговельно-економічних партнерів.
- А могло бути і більше. Що заважає?
- Я думаю, що завжди є можливість зробити ще краще і ще більше. Але темпи розвитку торговельно-економічного співробітництва за останні роки дуже високі. Це приблизно 45-50%.
І ще 4 роки назад торгівля складала 2,5 мільярди доларів. Тому можна сказати, що тут дуже швидкими темпами ми йшли.
- Але я сказала про Ваші досягнення. Водночас знайомі поляки скаржаться на недостатню кількість інформації щодо інвестиційного клімату в Україні і звинувачують у цьому саме посольство.
- Я тут трошки не погоджуся, тому що якраз десь, можливо трохи запізно, рік назад, навіть 1,5 року назад ми почали видавати бюлетень торговельно-економічної інформації, який включає всі пропозиції в Україні стосовно можливостей інвестиційних і експортних з України.
Тому якщо мова йде про польських бізнесменів, які хотіли б узяти інформацію на цю тему, то вони можуть звертатися до цього бюлетеня. Бюлетень ми розсилаємо по всій Польщі і по всій Україні, по всіх торгово-промислових палатах.
- Якщо попросити Вас пригадати, що в останньому номері бюлетеня, то це буде складно?
- Ні, це не складно.
Є тематика кожного бюлетеня. Починається він з огляду ринків польських і українських, яка ситуація на цих ринках, де що дорожчає, де що дешевшає. Далі йде інформація по якихось конкретних великих проектах, по інвестиційних пропозиціях. Далі…
- Який конкретний приклад. Хоча б один можете навести?
- Якась фірма в Україні має шматок землі і хотіла б, скажімо, з Польщею розвивати якийсь бізнес. І цей бізнес міг би бути ремонт якоїсь сільськогосподарської техніки або продаж сільськогосподарської техніки, або якесь спільне підприємство з виробництва чогось, наприклад, з дерева, або ще щось і так далі.
- Тобто, це швидше дрібний бізнес, аніж такі, скажімо, інвестиції, як інвестиції «ІСД».
- Так, це скоріше дрібний і середній бізнес. Тому що така крупна риба, як «ІСД» ловиться раз на кілька років.
- Але в Ченстохові її піймали.
- Так, піймали.
Якщо говорити про наші українські інвестиції, то вони на сьогодні в Польщі є великими за обсягом – 1,5 мільярда доларів. І це найбільші інвестиції України в окремо взятій країні закордоном.
Ми маємо у Польщі три крупні інвестиції. Це металургійний комбінат у Ченстоховій і суднобудівний завод у Гданську. Це дві інвестиції «ІСД». І автомобілебудівний завод у Варшаві, який належить «АвтоЗАЗу».
Працювали ці підприємства, принаймні до кризи, прекрасно, в найвищих європейських стандартах. І якщо колись Польща, куди гріха діти, не дуже хотіла, щоб наші інвестиції приходили, то зараз навпаки є щире запрошення: приходьте і працюйте.
- Наскільки я розумію правильно, то поляки дуже зацікавлені в інвестиціях, особливо в якихось маленьких містечках.
Мені доводилося бути в невеличкому містечку під Вроцлавом, де величезні інвестиції LG. І вони зацікавлені в цьому.
Чи можемо ми їм ще пропонувати? Звичайно, таке як LG, може й ні.
- Тут яка ситуація? Тут для нас наш український інтерес в тому, щоб це були якісь замкнуті цикли, які кооперували з Україною.
Якщо взяти інвестиції «ІСД» і інвестиції «АвтоЗАЗу», то вони мають якраз замкнутий цикл. Частина чогось виробляється на підприємствах цієї ж фірми в Україні і друга частина доробляється в Польщі. Таким чином питання і ринку легше вирішується, і питання просування продукції на ринок ЄС, що теж дуже важливо.
- Тобто, ми здебільшого зацікавлені саме в такому?
- Я думаю, що з точки зору державних інтересів, то так. Це і польські інвестиції, і інвестиції інших держав, вони теж мають якби завжди більший сенс, якщо мова йде про якісь замкнуті виробничі цикли.
- Ви згадали про євроінтеграційні прагнення України. Так, побіжно, але. Між тим наші відносини України і Польщі дуже хороші як на сьогодні. Здається, вони не були такими хорошими ніколи. Але наскільки довго ми можемо сподіватися на цю підтримку?
- По-перше, справді наші відносини на сьогодні найкращі, мабуть, за весь час незалежності України. І я переконаний, що такі відносини будуть і в майбутньому. Мені важко уявити, що вони мали б нижчий рівень.
Звичайно, що на ці відносини мають працювати активно обидві країн, вони мають мати спільні інтереси. І найбільшим стратегічним інтересом є будівництво тієї нової Європи без кордонів, демократичної Європи, завершеної Європи, органічною складовою якої, ми віримо, в майбутньому обов’язково стане і Україна.
- Але це дуже так повільненько. Ми винні?
- Повільненько…?
- Поляки Вам не дорікають?
- Що стосується європейської інтеграції, євроатлантичної інтеграції і розбудови відносин між країнами, то я думаю, що тут треба зробити гігантську кількість малих кроків, тому що не вдасться зробити один гігантський крок.
Така логіка розвитку і така логіка будівництва відносин.
Важливо, щоб був прогрес, щоб кожного місяця, кожного року ми могли сказати, що ми додали якусь нову додану вартість до того, що ми вже мали.
- Таким маленьким кроком може бути прикордонний рух, мале прикордонне співробітництво. Зараз Ви працюєте над тим, щоб збільшити оцю відстань від 30 км до 50 км.
- Так.
По-перше, дуже важливо, що угода почала працювати. На сьогодні подано нашими громадянами більше 12 тисяч заявок до двох генеральних консульств у Львові польських і в Луцьку. І вже отримано нашими громадянами більше 5 тисяч перепусток на перетин кордону в порядку спрощення.
Це означає, що це перший крок до безвізових поїздок до ЄС, тому що для цих громадян віз не треба. Вона мають цей документ, вони приходять чи приїжджають на кордон, пред’являють документ і проїжджають на територію Польщі.
Але, як Ви правильно сказали, ці смуги тільки 30 км, 30 км +. Специфіка в тому, що якщо район виходить… За основу взятий район і повіт в Польщі, якщо ж цей район виходить за 30 км, то ми кажемо про ширину смуги 30, 30+.
І ми ще до підписання угоди домовлялися з польською стороною, що в майбутньому ми будемо разом працювати з Брюсселем для того, щоб розширити цю зону до 50 км…
- Є інформація, що ставлення до українців не відповідає нормам дипломатичної етики.
- Якщо такі ситуації трапляються, то, звичайно, ми просили б наших громадян інформувати про це органи дипломатичної служби України.
Ми коли підписували угоду з ЄС і ратифіковували її про спрощений порядок отримання віз, то обидві сторони добросовісно передбачали, що візи будуть видаватися, по-перше, в спрощеному порядку, по-друге, саме собою розуміється, що все має бути в рамках етики.
Я хотів би сказати, що ситуація поліпшується. Може, не так швидко, як хотіли б, але вона поліпшується. І це тенденція така постійна. По-перше, дуже мало є відмов, по-друге, кількість цих відмов зменшується, а по-третє, видається все більше віз.
Загалом до нас доходить інформація, що і ситуація з самою атмосферою поліпшується. Але якщо є факти, коли не зовсім привітно зустрічають, то, звичайно, треба про це інформувати, ми тоді будемо розмовляти з нашими колегами…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
Інна Кузнецова: Польща за останні три роки перейшла з 5 на 3 місце серед основних зовнішньоекономічних партнерів України. Більший торговельний обіг з Україною мають лише Росія і Німеччина.
Ці слова належать Надзвичайному і Повноважному послу України в Республіці Польщі Олександру Моцику.
Це можна долучити до переліку Ваших досягнень на посаді посла за 3,5 роки?
Олександр Моцик: За останніх 4 роки, починаючи з 2006 року, товарообіг значно зріс, і він склав 2008 року 7 мільярдів доларів.
- А могло бути і більше. Що заважає?
- Я думаю, що завжди є можливість зробити ще краще і ще більше. Але темпи розвитку торговельно-економічного співробітництва за останні роки дуже високі. Це приблизно 45-50%.
І ще 4 роки назад торгівля складала 2,5 мільярди доларів. Тому можна сказати, що тут дуже швидкими темпами ми йшли.
- Але я сказала про Ваші досягнення. Водночас знайомі поляки скаржаться на недостатню кількість інформації щодо інвестиційного клімату в Україні і звинувачують у цьому саме посольство.
- Я тут трошки не погоджуся, тому що якраз десь, можливо трохи запізно, рік назад, навіть 1,5 року назад ми почали видавати бюлетень торговельно-економічної інформації, який включає всі пропозиції в Україні стосовно можливостей інвестиційних і експортних з України.
Тому якщо мова йде про польських бізнесменів, які хотіли б узяти інформацію на цю тему, то вони можуть звертатися до цього бюлетеня. Бюлетень ми розсилаємо по всій Польщі і по всій Україні, по всіх торгово-промислових палатах.
- Якщо попросити Вас пригадати, що в останньому номері бюлетеня, то це буде складно?
- Ні, це не складно.
Є тематика кожного бюлетеня. Починається він з огляду ринків польських і українських, яка ситуація на цих ринках, де що дорожчає, де що дешевшає. Далі йде інформація по якихось конкретних великих проектах, по інвестиційних пропозиціях. Далі…
- Який конкретний приклад. Хоча б один можете навести?
- Якась фірма в Україні має шматок землі і хотіла б, скажімо, з Польщею розвивати якийсь бізнес. І цей бізнес міг би бути ремонт якоїсь сільськогосподарської техніки або продаж сільськогосподарської техніки, або якесь спільне підприємство з виробництва чогось, наприклад, з дерева, або ще щось і так далі.
- Тобто, це швидше дрібний бізнес, аніж такі, скажімо, інвестиції, як інвестиції «ІСД».
- Так, це скоріше дрібний і середній бізнес. Тому що така крупна риба, як «ІСД» ловиться раз на кілька років.
- Але в Ченстохові її піймали.
- Так, піймали.
Якщо говорити про наші українські інвестиції, то вони на сьогодні в Польщі є великими за обсягом – 1,5 мільярда доларів. І це найбільші інвестиції України в окремо взятій країні закордоном.
Ми маємо у Польщі три крупні інвестиції. Це металургійний комбінат у Ченстоховій і суднобудівний завод у Гданську. Це дві інвестиції «ІСД». І автомобілебудівний завод у Варшаві, який належить «АвтоЗАЗу».
Працювали ці підприємства, принаймні до кризи, прекрасно, в найвищих європейських стандартах. І якщо колись Польща, куди гріха діти, не дуже хотіла, щоб наші інвестиції приходили, то зараз навпаки є щире запрошення: приходьте і працюйте.
- Наскільки я розумію правильно, то поляки дуже зацікавлені в інвестиціях, особливо в якихось маленьких містечках.
Мені доводилося бути в невеличкому містечку під Вроцлавом, де величезні інвестиції LG. І вони зацікавлені в цьому.
Чи можемо ми їм ще пропонувати? Звичайно, таке як LG, може й ні.
- Тут яка ситуація? Тут для нас наш український інтерес в тому, щоб це були якісь замкнуті цикли, які кооперували з Україною.
Якщо взяти інвестиції «ІСД» і інвестиції «АвтоЗАЗу», то вони мають якраз замкнутий цикл. Частина чогось виробляється на підприємствах цієї ж фірми в Україні і друга частина доробляється в Польщі. Таким чином питання і ринку легше вирішується, і питання просування продукції на ринок ЄС, що теж дуже важливо.
- Тобто, ми здебільшого зацікавлені саме в такому?
- Я думаю, що з точки зору державних інтересів, то так. Це і польські інвестиції, і інвестиції інших держав, вони теж мають якби завжди більший сенс, якщо мова йде про якісь замкнуті виробничі цикли.
- Ви згадали про євроінтеграційні прагнення України. Так, побіжно, але. Між тим наші відносини України і Польщі дуже хороші як на сьогодні. Здається, вони не були такими хорошими ніколи. Але наскільки довго ми можемо сподіватися на цю підтримку?
- По-перше, справді наші відносини на сьогодні найкращі, мабуть, за весь час незалежності України. І я переконаний, що такі відносини будуть і в майбутньому. Мені важко уявити, що вони мали б нижчий рівень.
Звичайно, що на ці відносини мають працювати активно обидві країн, вони мають мати спільні інтереси. І найбільшим стратегічним інтересом є будівництво тієї нової Європи без кордонів, демократичної Європи, завершеної Європи, органічною складовою якої, ми віримо, в майбутньому обов’язково стане і Україна.
- Але це дуже так повільненько. Ми винні?
- Повільненько…?
- Поляки Вам не дорікають?
Така логіка розвитку і така логіка будівництва відносин.
Важливо, щоб був прогрес, щоб кожного місяця, кожного року ми могли сказати, що ми додали якусь нову додану вартість до того, що ми вже мали.
- Таким маленьким кроком може бути прикордонний рух, мале прикордонне співробітництво. Зараз Ви працюєте над тим, щоб збільшити оцю відстань від 30 км до 50 км.
- Так.
По-перше, дуже важливо, що угода почала працювати. На сьогодні подано нашими громадянами більше 12 тисяч заявок до двох генеральних консульств у Львові польських і в Луцьку. І вже отримано нашими громадянами більше 5 тисяч перепусток на перетин кордону в порядку спрощення.
Це означає, що це перший крок до безвізових поїздок до ЄС, тому що для цих громадян віз не треба. Вона мають цей документ, вони приходять чи приїжджають на кордон, пред’являють документ і проїжджають на територію Польщі.
Але, як Ви правильно сказали, ці смуги тільки 30 км, 30 км +. Специфіка в тому, що якщо район виходить… За основу взятий район і повіт в Польщі, якщо ж цей район виходить за 30 км, то ми кажемо про ширину смуги 30, 30+.
І ми ще до підписання угоди домовлялися з польською стороною, що в майбутньому ми будемо разом працювати з Брюсселем для того, щоб розширити цю зону до 50 км…
- Є інформація, що ставлення до українців не відповідає нормам дипломатичної етики.
- Якщо такі ситуації трапляються, то, звичайно, ми просили б наших громадян інформувати про це органи дипломатичної служби України.
Ми коли підписували угоду з ЄС і ратифіковували її про спрощений порядок отримання віз, то обидві сторони добросовісно передбачали, що візи будуть видаватися, по-перше, в спрощеному порядку, по-друге, саме собою розуміється, що все має бути в рамках етики.
Я хотів би сказати, що ситуація поліпшується. Може, не так швидко, як хотіли б, але вона поліпшується. І це тенденція така постійна. По-перше, дуже мало є відмов, по-друге, кількість цих відмов зменшується, а по-третє, видається все більше віз.
Загалом до нас доходить інформація, що і ситуація з самою атмосферою поліпшується. Але якщо є факти, коли не зовсім привітно зустрічають, то, звичайно, треба про це інформувати, ми тоді будемо розмовляти з нашими колегами…
(Скорочена версія. Повну версію «Вашої Свободи» слухайте в аудіозапису)
